29 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 335/10887/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2024 р. (суддя Шалагінова А.В.) по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
27.09.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, де просив скасувати постанову ЕНА № 03085963 від 19.09.2024 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн., провадження по справі - закрити та стягнути судові витрати.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2024 р. адміністративний позов залишений без задоволення, а постанова залишена без змін.
Рішення суду мотивоване тим, що факт вчинення порушення позивачем вимог п. 12.4 ПДР України є доведеним.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2024 р. та закрити провадження по справі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно здійснив оцінку доказів.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З постанови серії ЕНА № 03085963 від 19.09.2024 р. вбачається , що 19.09.2024 р. в 17:41 в м. Запоріжжя на шосе Сонячне ЛЕП 105, де встановлене обмеження швидкості руху 50км/год, ОСОБА_1 керував транспортним засобом HONDA CR-V 2008 р. випуску, номерний знак НОМЕР_1 та перевищив встановлене обмеження більш ніж на 20 км/год, а саме, рухався зі швидкістю 84 км/год, вимірювання швидкості здійснювалося за допомогою приладу TRUCAM 11 LTI 20-20 ТС 008387, чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України, за що притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
П.12.4 ПДР України встановлено, що « 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год».
Статтею 122 ч.1 КУпАП передбачено, що «Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції вказує на наступне.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження перевищення дозволеної швидкості руху транспортного засобу позивача є наданий відповідачем диск із зображенням автомобіля позивача та встановленням швидкості за допомогою приладу TRUCAM 11 LTI 20-20 ТС 008387 - 84 км/год.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, оскільки факт вчинення позивачем порушення вимог п. 12.4 ПДР України повністю доведений.
Керуючись ст. ст. 315, 316,321,32,325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2024 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова