30 квітня 2025 р.Справа № 520/11750/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі № 520/11750/24
за позовом ОСОБА_1
до Національного університету цивільного захисту України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі № 520/11750/24.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про необхідність витребування додаткових доказів у справі з огляду на наступне.
Так, предметом спору, зокрема, є право на виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з січня 2020 року по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення.
Верховний Суд, неодноразово наголошував на обов'язку визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку органом, який виносить рішення по суті спору, зокрема у постановах від 30.04.2020 у справі № 140/2006/19, від 26.11.2020 у справі № 520/1365/2020, від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 наведено формулу застосування критеріїв зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні.
У цьому судовому рішенні у частині, що стосується виплати середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку, Верховний Суд зазначив про те, що в разі виплати частини (не всіх) належних звільненому працівникові сум зменшується відповідно розмір відповідальності. І цей розмір відповідальності повинен бути пропорційним розміру невиплачених сум з урахуванням того, що всі належні при звільненні суми становлять сто відсотків, стільки ж відсотків становить розмір середнього заробітку. Тобто, залежно від розміру невиплачених належних звільненому працівникові сум прямо пропорційно належить виплаті розмір середнього заробітку, однак за весь час їх затримки по день фактичного розрахунку.
Наведений підхід до вирішення питання обрахунку належного до виплати розміру середнього заробітку підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема від 23 грудня 2020 року у справі № 825/1732/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 340/1405/20, від 18 листопада 2021 року у справі № 200/5415/20-а, від 05 жовтня 2022 року у справі № 640/17872/19, від 08 червня 2023 року у справі № 340/681/20 тощо.
Застосовуючи означені підходи до обставин цієї справи, колегія суддів, з метою повного та об'єктивного розгляду справи, реалізуючи принцип офіційного з'ясування обставин справи, дійшла висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі, а саме:
- довідку про доходи ОСОБА_1 за квітень та травень 2021 року (останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню) із зазначенням середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100;
- розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період:
з 01.01.2020 по 31.12.2020, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік", станом на 1 січня 2020 року;
з 01.01.2021 по 12.06.2021, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік", станом на 1 січня 2021 року;
- довідку про виплачену ОСОБА_1 суму грошового забезпечення при звільненні.
Згідно з частиною шостою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
За правилами ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 7 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Згідно з ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Одночасно колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. 9, 80, 237, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
Витребувати у Національного університету цивільного захисту України додаткові докази по справі № 520/11750/24, а саме:
- довідку про доходи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за квітень та травень 2021 року (останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню) із зазначенням середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100;
- розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період:
з 01.01.2020 по 31.12.2020, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік", станом на 1 січня 2020 року;
з 01.01.2021 по 12.06.2021, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік", станом на 1 січня 2021 року;
- довідку про виплачену ОСОБА_1 суму грошового забезпечення при звільненні.
Витребувані докази необхідно надати до суду протягом 5 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Присяжнюк О.В. Бегунц А.О.