Справа №461/2643/25
Провадження №3/461/1073/25
29 квітня 2025 року м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р.,
за участю представника Львівської митниці Лубоцького Б.І., особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 29.01.2025 року, виданий органом 6119,
за ч.3 ст. 471 Митного Кодексу України,-
24 березня 2025 року о 05 год. 00 хв. в зонумитного контролю в напрямку в'їзд в Україну, смугою руху «червоний коридор» пункту пропуску "Краковець-Корчова", митний пост "Краковець"
Львівської митниці заїхав транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», модель «316», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому в якості водія слідував ОСОБА_1 . Перед початком
митного контролю ОСОБА_1 було запропоновано заповнити митні декларацію для письмового
декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, під штампом номер "4094" в якій ОСОБА_1 заявив про наявність у нього вживаного одягу вагою 350, 2 пральних машин та особистих речей. За результатами митного огляду салону та багажного відділення транспортного засобу, окрім задекларованих предметів, було виявлено незадекларований товар, а саме: алкогольні напої типу "Віскі", загальною кількістю 21 пляшка, які не була заявлені до митного контролю. Товар знаходився у салоні автомобіля серед особистих речей без ознак приховування.
У письмових поясненнях, наданих на окремому аркуші, ОСОБА_1 зазначив, що виявлений товар його просив перевести через митний кордон України незнайома йому особа за грошову винагороду.
Частиною 4 статті 374 Митного кодексу України встановлено, що товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті (сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг), але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення.
Згідно з частиною 8 статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у
цій декларації.
Згідно з ст. 366 Митного кодексу України - двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символом зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в
обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символом
червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян.
Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою. Про наявність виявлених під час митного огляду товарів ОСОБА_1 у процесі усного опитування не заявив, у митний декларації не вказав.
Відповідно до вимог частини 1 статті 378 Митного кодексу України, пропуск на митну територію
України товарів, що класифікуються в 1 - 24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.
Товари, що не перевищували неоподатковану норму для громадян було повернуто ОСОБА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії щодо недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України та які переміщуються громадянами.
Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачене ч.3 ст. 471 МК України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 МК України, однак просить не застосовувати до нього суворого стягнення. Зазначив, що раніше до відповідальності за порушення митних правил не притягувався. Також, не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Щиро розкаюється у скоєному, просить не застосовувати конфіскації товару, а обмежитись накладенням штрафу.
Представник митниці в судовому засідання зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване. До останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією частини 3 статті 471 МК України.
Частиною 3 статті 471 МК України передбачено, що недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами - тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.
Згідно з приміткою ст. 471 МК України, вбачається, що недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор")".
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант (ч. 1, 2, 4 ст. 266 Митного кодексу України).
Згідно з ч.2 ст.366 Митного кодексу України, канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
За ч.4 ст 366 МКУ, громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою. Відповіпо до примітки до ст. 471, недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор").
Згідно з ч.5 ст.366 МК України обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 МК України, пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.
Згідно з постановою КМУ від 21.05.12 р. № 434 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання», громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:
-в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, - у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
-без упаковки - у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
-без упаковки - неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу;
Під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці).
Заслухавши думку представника митниці та пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, оскільки він вчинив дії, спрямовані на недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме: недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України, та які переміщуються громадянами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил №0458/UA209000/2025 від 24.03.2025 року, актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24.03.2025 року, митною декларацією від 24.03.2025 року та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого порушення митних правил, особи правопорушника, яка до адміністративної відповідальності за порушення митних правил раніше не притягувалася, обставин справи, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, встановлених санкцією ч.3 ст.471МК України без конфіскації товарів.
Також, відповідно до ст.40-1 КпАП України та Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути в користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 гривень.
Окрім того, на підставі ч.1 ст.519 МК України та розрахунку витрат на зберігання на складі митниці, з правопорушника слід стягнути суму витрат за зберігання, яка складає 255,92 грн.
Керуючись ст. ст. 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, ст. ст. 459, 461, 487, 526, 527, 528 МК України, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 471 МК України та накласти стягнення - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 5100,00 грн штрафу в дохід держави.
Вилучений, відповідно до протоколу про порушення митних правил №0458/UA209000/2025 від 24.03.2025 року, товар - повернути ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці Державної митної служби України 255,92 грн витрат за зберігання товару на складі митниці.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду, особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.Р. Юрків.