1Справа № 335/1871/25 2/335/1498/2025
30 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
ТОВ «Фінпром маркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором позики № 1126639 від 29.04.2021 у розмірі 29 199,47 грн., з яких: 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19 199,47 грн. - сума заборгованості за відсотками; а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 1126639, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 10 000 грн., строком на 30 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 1,99 % в день.
Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на вказану відповідачем електронну пошту.
Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами та правилами надання коштів у позику.
19.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія Управління Активами» укладено договір факторингу №1911, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія Управління Активами» права вимоги за договорами позики, у тому числі за договором позики № 1126639 від 29.04.2021.
03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія Управління Активами» та ТОВ «Фінпром маркет» укладено договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія Управління Активами» передає (відступає) ТОВ «Фінпром маркет» права вимоги за договорами позики, у тому числі за договором позики № 1126639 від 29.04.2021.
Всупереч умовам договору відповідач не виконав своїх зобов'язань, після відступлення позивачу права грошової вимоги за договором позики до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості, що спонукало позивача звернутись до суду із вказаним позовом.
Ухвалою судді від 24.03.2025 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 14.04.2025, яке було відкладено на 30.04.2025, через першу неявку у судове засідання відповідача.
Виклик відповідача у судові засідання, відповідно до положень ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», здійснювався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Сторони у справі, чи їх представники, у судове засідання, призначене на 30.04.2025, не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, представник позивача подала до суду заяву, у якій просила про розгляд справи за її відсутності, та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
29.04.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №1126639.
Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8d022CuUw4.
Відповідно до п. 1 договору, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «позику»), на погоджений умовами договору строк (надалі «строк позики»), шляхом її перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
За умовами п. 2 договору сума позики становить 10 000 грн., строком на 30 днів (з 29.04.2021 по 29.05.2021), процентна ставка (базова) 1,99 % (день), знижена процентна ставка - 0,69 % в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день 2,70%, орієнтовна загальна вартість позики 12 070,00 грн.
Факт перерахування грошових коштів відповідачу підтверджується копією платіжної інструкції від 29.04.2021 на картку відповідача у сумі 10 000 грн.
19.11.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» було укладено договір факторингу №1911, згідно якого первісний кредитор відступає новому кредитору права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі прав вимог, у тому числі за договором позики № 1126639 від 29.04.2021.
03.04.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено договір факторингу № 030423-ФК з додатками (актами прийому - передачі), згідно якого первісний кредитор відступає новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог.
Пунктом 5.2. зазначеного Договору факторингу визначено, що перехід від клієнта до позивача/фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог.
Відповідно до реєстру прав вимоги від 03.04.2023 до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 ТОВ «Фінпром маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 29 199,47 грн., з яких: 10 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 19 999,47 грн. заборгованість за відсотками.
З моменту отримання права вимоги за договором позики до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Згідно з розрахунком заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору позики № 1126639 від 29.04.2021 у ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінпром маркет», як новим кредитором, наявна заборгованість у розмірі 29 199,47 грн., з яких: 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19 199,47 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Як зазначено у позові, після укладення договору про відступлення права вимоги за договором позики, відповідачем не було здійснено жодного платежу для погашення наявної заборгованості.
За таких обставин, непогашена боржником заборгованість за договором позики №1126639 від 29.04.2021 становить 29 199, 47 грн.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Враховуючи вищевикладені положення Закону, суд доходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредиту та позики, грошову одиницю, в якій надано кредит та позику, строки та умови надання грошових коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за договором позики, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, з відповідача на користь позивача, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню сплачена при зверненні до суду з позовом сума судового збору 2422,40 грн.
Крім того, у позові представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Так, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, представник позивача надав суду копію договору про надання правничої допомоги від №01-11/24 від 01.11.2024, копію акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; копію акту прийому-передачі наданої правничої допомоги за вказаним договором; витяг з акту №5-ІІ приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від №01-11/24 від 01.11.2024 щодо боржника ОСОБА_1 , відповідно до якого послуга з вивчення документів коштує 500 грн., послуга з підготовки та складання позовної заяви коштує 3000 грн.
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3500, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за договором позики № 1126639 від 29.04.2021 у загальному розмірі 29 199 (двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 47 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн (три тисячі п'ятсот) гривень, а всього судові витрати у розмірі 5 922 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.В. Гашук