Справа № 307/898/25
Провадження № 2/307/300/25
25 квітня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Кривошея Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВ «Споживчий центр» 13 березня 2025 року пред'явило до ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 12 359,85 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 05 вересня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено крединий договір (оферти) № 05.09.2023-100003112 та відповідачці надано кредит у розмірі - 6 000 грн., строком на 70 днів, які ОСОБА_1 отримала.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 23.12.2024 утворилась заборгованість у розмірі 12 359,85 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 000,00 грн., за процентами в розмірі 5459,85 грн. та комісії - 900,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 березня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, що є малозначною та розгляд якої визначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 25 квітня 2025 року.
Позивач ТОВ «Споживчий центр» подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника та не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою, у судове засідання не з'явилася без повідомлення причин неявки, відзив не подала і тому суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.
Із заявки, додатку до анкети позичальника, пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), таблиці обчислення загальної вартсоті кредиту для споживача та підтвердження укладання кредитного договору вбачається, що 05 вересня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено крединий договір (оферти) № 05.09.2023-100003112 та відповідачці надано кредит у розмірі - 6 000 грн.
Згідно п. 3.1. договору передбачено, що за цим договором, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 3.3. договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту - фінансовий, строк на який надається кредит, дата йог оповернення, проценти за користування кредитом та графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Відповідно до п. 4.1 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів елекронного платіжного засобу споживача - 5354-32хх-хххх-4164.
Згідно з п. 4.3. договору, днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.
Згідно заявки, сума кредиту - 6 000 грн., строк на який надається кредит - 70 днів з дати його надання; дата повернення кредиту - 13.11.2023; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.
Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді; комісія, пов'язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює - 900 грн., комісія розраховується шляхом множення всієї суми кредиту( база розрахунку) на розмір комісії у відсоткововму значенні. Нараховується кредитором в день видачі кредиту. Графік платежів: проценти, розраховані вказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього чергового періоду; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума кредиту сплачується 5 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 2171,96 грн.; 2 платіж - у розмірі 2171,96 грн.; 3 платіж у розмірі 2171,96 грн., 4 платіж - у розмірі 2171,96 грн.; 5 платіж - у розмірі 2171,93 грн.; комісія сплачується 1 платежом не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах - 1 платіж у розмірі - 900,00 грн. Протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає супровідних послуг.
Пунктом 7.6. Договору передбачено, що у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за договором кредитодавець залишає за собою права нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
У п.9.1. договору передбачено, що у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язання по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім днем сплати днем вважається простроченною. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно з п. 7.7 кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України на вимогу кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у п.3.3. данного договору.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Як зазначено в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до абз. 3 ч. 1ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 2ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205,207 ЦК України).
ОСОБА_1 05 вересня 2023 року електронним цифровим підписом підписала пропозицію щодо укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту; після підтвердження укладення кредитного договору, відповідачка отримала на свій рахунок кошти у розмірі 6 000,00 грн., чим акцептувала умови договору (а. с. 24-37).
Із паспорта споживчого кредиту видно, що ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, у якому визначені умови кредитного договору, зокрема, тип кредиту, ліміт кредиту, строк кредитування, мета отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту, розмір процентної ставки, відсотків річних, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, відсотків річних, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, штрафи, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту (а. с. 39-42).
Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
Згідно квитанції № 2361326828, платник «Швидкий кредит» 05 вересня 2023 року на підставі договору №05.09.2023-100003112 через платіжну систему LIQPAY перерахував на картку НОМЕР_1 грошові кошти на суму - 6 000 грн. (а. с. 17).
Отже, на виконання умов кредитного договору, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» було надано ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 6000,00 грн.
Із довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 15.09.2023-100003112 видно, що заборгованість ОСОБА_1 становить 12 359,85 грн., з яких 6 000,00 грн. - основний борг; 5 459,85 грн. - проценти; 900,00 грн. - комісія (а. с. 16).
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачкою у справі суду надано не було, так як і не було надано власного розрахунку.
Згідно з ст. 526 та ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
За ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
На підставі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦК України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.
Відповідно до п. 6) ч. 1 ст. 3 ЦК України, одним із основоположних принципів цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом досліджені надані банком докази видачі відповідачці кредиту, що доведено відповідною квитанцією, враховано, що зазначені докази відповідачкою не спростовані, що є її процесуальним обов'язком.
Наведене узгоджується з висновком висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц.
Також ТОВ «Споживчий центр» стверджує, що ОСОБА_1 має заборгованість у виді комісії - у розмірі 900,00 грн., однак суд дійшов висновку, що відсутні законні підстави для стягнення із відповідачки заборгованості за комісією з огляду на наступне.
Так, із п. 9 заявки кредитного договору відомо, що комісія, пов'язана із наданням кредиту становить - 15 % від суми кредиту та дорівнює 900 грн. (а.с. 34-37).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
Також у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв'язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв'язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
У кредитному договорі 15.09.2023-100003112 від 05.09.2023 кредитодавцем фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.
Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.
Суд зазначає, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача комісії у розмірі 900,00 грн задоволенню не підлягають
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та необхідно стягнути із відповідачки на користь позивача 11 459,85 грн. заборгованості за кредитним договором (6000,00 грн. - тіло кредиту + 5459,85 грн. проценти).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позову також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 2 252,46? грн., пов'язаних зі сплатою судового збору, які документально підтверджені (а. с. 39).
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 11 459,85 (одинацять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 85 коп. за кредитним договором № 05.09.2023 - 100003112 від 05 вересня 2023 року з яких 6 000,00 грн. - тіло кредиту, 5 459,85 грн. - відсотки за користування кредитом та 2 252,46? грн. судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
У решті частині позову про стягнення заборгованості за комісією відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд.
Відомості про учасників справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133 «А» у м. Київ, код ЄДРПОУ - 37356833.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 30 квітня 2025 року.
Суддя Л.Р.Сас