судового засідання
Справа № 936/539/25
Провадження № 1-кс/936/64/2025
30.04.2025 селище Воловець
Слідчий суддя Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Воловець судове провадження за заявою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст.206 КПК України про незаконне позбавлення свободи особи, -
Заявник ОСОБА_3 звернулася зі заявою в інтересах ОСОБА_4 в порядку ст.206 КПК України про незаконне позбавлення волі, зокрема просила невідкладно доставити ОСОБА_4 до слідчого судді та звільнити його із незаконного утримання працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В заяві посилається на те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , є її чоловіком, який наразі незаконно утримується озброєними людьми у військових одностроях (фактично тримається під вартою) у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 .
У судовому засіданні ОСОБА_3 пояснення дала аналогічні викладеним у заяві.
Заслухавши заявника, дослідивши матеріали поданої заяви, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно із ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно із ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи (ч. 3 ст. 206 КПК України).
Відтак розгляду в порядку ст.206 КПК України підлягають скарги, які виникають із кримінально-правових відносин.
Винесення слідчим суддею ухвали про негайне звільнення з-під варти особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» передбачено, що установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Таким чином, із урахуванням положень ч. 1 ст. 206 КПК України та Закону України «Про попереднє ув'язнення» слід дійти висновку про те, що слідчий суддя може зобов'язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, чи ізоляторі тимчасового тримання.
Зі змісту заяви та доданих до неї документів не вбачається, що відносно ОСОБА_4 здійснюється кримінальне провадження чи особа тримається під вартою в установі, перелік яких передбачено ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення».
Наведений у ст. 206 КПК України механізм надає повноваження слідчому судді перевіряти наявні підстави для позбавлення підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого свободи, зокрема за наявності чи відсутності відповідного судового рішення, та відповідно реагувати, шляхом перевірки законності підстав утримання такої особи.
Своєю чергою, вказаний порядок не включає процедуру оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронного чи будь-якого іншого органу, пов'язаного із затриманням особи.
Слідчий суддя встановив, що з матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_3 оскаржує саме незгоду з діями працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Поряд із цим, слід зауважити про те, що заявник не наділена необмеженим правом на звернення до слідчого судді в порядку ст. 206 КПК України з будь-якими клопотаннями або скаргами, на дію чи рішення посадових, службових чи не встановлених осіб, оскільки всі питання щодо місця звернення та форми цих звернень чітко регламентовані нині діючим кримінально-процесуальним Законом, що повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.
Дотримання процедури, встановленої законом, є важливою гарантією права кожного на свободу та особисту недоторканність в розумінні ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Мельник проти України» Європейський суд наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Заявником не надано слідчому судді жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри того, що в межах територіальної юрисдикції Воловецького районного суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК України порядку, тобто була затримана саме по кримінальному провадженню та на підставах, встановлених КПК України.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації, у тому числі й на території Закарпатської області.
Оскільки ОСОБА_4 не був позбавлений волі в межах кримінального провадження, тому у слідчого судді відсутній обов'язок щодо захисту прав людини в порядку ст.206 КПК України відносно ОСОБА_4 .
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , на незаконне затримання та негайне звільнення, подане у порядку ст. 206 КПК України, слід відмовити.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що у разі порушення прав чи інтересів ОСОБА_4 службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту він вправі особисто чи через представника звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись ст.ст.206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні заяви ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 в порядку ст.206 КПК України про незаконне позбавлення свободи особи - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвади виготовлено 01.05.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1