Справа № 939/1816/24
Іменем України
30 квітня 2025 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої судді - Герасименко М.М.,
за участі секретаря - Рассказової М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Бородянської селищної ради Київської області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 28 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними та скасовано наказ відділу освіти Бородянської селищної ради Київської області № 94/02 від 4 липня 2024 року про звільнення директора Литовсько-Українського ліцею №1 Бородянської селищної ради Київської області Романюк Інни Віталіївни та наказ відділу освіти Бородянської селищної ради Київської області № 102/02 від 19 липня 2024 року про внесення змін до наказу відділу освіти Бородянської селищної ради Київської області № 94/02 від 4 липня 2024 року про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Литовсько-Українського ліцею №1 Бородянської селищної ради Київської області з 13 вересня 2024 року та стягнуто з відділу освіти Бородянської селищної ради Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 вересня 2024 року по 28 березня 2025 року в розмірі 159 346,60 грн з утриманням обов'язкових податків та зборів в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
30 березня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мироненко М.Д. про ухвалення у справі додаткового рішення, яким просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 94 000,00 гривень та допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
02 квітня 2025 року до суду від представника відповідача - адвоката Бондаря Р.В. надійшли заперечення, у яких представник просить відмовити у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення, посилаючись на необґрунтованість та непропорційність заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу, оскільки вважає, що предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до заяви адвоката Мироненко М.Д., остання просила розглядати справу за її відсутності.
Відповідач відділ освіти Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Вказані питання під час ухвалення рішення судом не вирішені.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу за 1 (один) місяць.
Щодо заяви представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов висновку, що така заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору про надання правової допомоги від 01 травня 2024 року, копію додаткової угоди № 1 від 09 січня 2025 року та детальний опис наданої правової допомоги у цивільній справі № 939/1816/24, згідно яких вартість послуг з надання правової допомоги становить 94 000,00 гривень.
З огляду на складність справи, виконані адвокатом Мироненко М.Д. роботи, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 94 000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 10 000,00 грн (складення позовної заяви разом із клопотанням про витребування доказів, відповіді на відзив, участь у судових засіданнях 04.09.2024, 07.10.2024, 10.12.2024, 15.01.2025, 20.02.2025, 19.03.2025 та 28.03.2025), що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 81, 133, 137, 140, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 270, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Стягнути з відділу освіти Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області (ЄДРПОУ 43078651) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу за 1 (один) місяць.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 30 квітня 2025 року.
СуддяМ.Герасименко