30 квітня 2025 рокусправа № 380/25538/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить :
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання інформації та не здійснення виплат на користь ОСОБА_1 згідно наказу від 27.01.2024 №24;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати інформацію та її документальне підтвердження про здійснені виплати у зв'язку із пораненням та смертю ОСОБА_2 , здійснити нарахування та виплату щомісячної премія на особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 535% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з врахуванням окладу за військове звання та надбавку за вислугу років за період з 01 по 30 листопада 2023 року та грошову компенсація за 10 днів невикористаної щорічної відпустки за 2023 рік, нарахування та виплату додаткової винагороди у зв'язку із безпосередньою участю у бойових діях / забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ, держави-агресор, із пораненням.
Ухвалою від 26.12.2024 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , колишнього стрільця-снайпера механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.01.2024 № 24, у зв'язку із смертю ОСОБА_2 , членам сім'ї, або близьким родичам повинні були виплачені наступні виплати: - на поховання в розмірі 12 945 (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) гривень , - щомісячна премія на особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 535% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з врахуванням окладу за військове звання та надбавку за вислугу років за період з 01 по 30 листопада 2023 року, - грошова компенсація за 10 днів невикористаної щорічної відпустки за 2023 рік. Із переліку зазначених виплат ОСОБА_1 було виплачено лише 12 945 (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) гривень на поховання сина ОСОБА_2 , інші виплати станом на дату цього запиту не виплачено.
16 вересня 2024 року адвокатом Науменко Іриною Василівною, в інтересах позивача надіслано до військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит з метою отримання інформації у тому числі про суми грошового забезпечення, що підлягали нарахуванню ОСОБА_2 та про причини не здійснення виплат на користь ОСОБА_1 у зв'язку із смертю її сина. У зв'язку з відсутністю реагування на адвокатський запит, запит повторно надіслано на поштову адресу відповідача 18.10.2024 року. 25.10.2024 року на адвокатський запит, який зареєстрований за №10081 24.10.2024 року командування військової частини НОМЕР_1 повідомило, що згідно наказу командира військової частини № НОМЕР_1 № 325 від 23.12.2023 року належне не виплачене грошове забезпечення за листопад 2023 року та додаткові види грошового забезпечення були виплачені законному представнику неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 . 14.11.2024 до військової частини НОМЕР_1 надіслано адвокатський запит з вимогою надати інформацію про: - підтвердження виплати коштів в сумі 105 771,45 гривень на користь ОСОБА_4 , - про правові підстави перерахування коштів ОСОБА_3 - про виплату ОСОБА_2 допомоги у зв'язку із отриманням поранення. Запит залишено без реагування. 06.12.2024 року вищезазначену інформацію запитано повторно, адвокатський запит від 06.12.2024 року. Однак, станом на дату формування цієї позовної заяви відповіді не отримано.
Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що Рядовий ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 17 вересня 2023 року рядовий ОСОБА_2 отримав поранення в районі населеного пункту Шмоти Донецької області. В період з 17 вересня 2023 року по 08 листопада 2023 року рядовий ОСОБА_2 перебував на лікуванні. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, перебуваючи на лікуванні у військовій частині НОМЕР_3 в АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 1 розділу XXX Порядку № 260 у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
23 грудня 2023 року командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ (по стройовій частині) від 23.12.20223 № 325 про виплату грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 (законного представника їх неповнолітньої дитини). Військовою частиною НОМЕР_1 здійснені усі виплати ОСОБА_3 , про що неодноразово повідомлено Позивача, в тому числі, щодо правових підстав таких виплат. Враховуючи те, що Позивач (мати померлого рядового ОСОБА_2 ) не є особою, яка має право на отримання грошового забезпечення (вона б мала право на отримання таких виплат лише в тому випадку, якби померлий рядовий ОСОБА_2 не мав би неповнолітніх дітей), військова частина НОМЕР_1 правомірно не здійснювала їй виплат грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 .
Також зазначає, що представнику позивача були надані відповіді на усі адвокатські запити.
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Рядовий ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 17 вересня 2023 року рядовий ОСОБА_2 отримав поранення в районі населеного пункту Шмоти Донецької області. В період з 17 вересня 2023 року по 08 листопада 2023 року рядовий ОСОБА_2 перебував на лікуванні. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, перебуваючи на лікуванні у військовій частині НОМЕР_3 в АДРЕСА_1 .
04 грудня 2023 року до військової частини НОМЕР_1 надійшла заява ОСОБА_1 (матері військовослужбовця) про перерахунок їй належних сум грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 та допомоги на поховання.
Також, 04 грудня 2023 року до військової частини НОМЕР_1 надійшла заява ОСОБА_3 (колишньої дружини військовослужбовця) про перерахунок їй належних сум грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 (як законному представнику їх неповнолітньої дитини).
21 грудня 2023 року комісією військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення про виплату грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 ОСОБА_3 (законному представнику їх неповнолітньої дитини).
23 грудня 2023 року командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ (по стройовій частині) від 23.12.20223 № 325 про виплату грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 (законного представника їх неповнолітньої дитини).
27 січня 2024 року командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ (по стройовій частині) від 27.01.2024 № 24 про виключення рядового ОСОБА_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Цим наказом також передбачено виплату допомоги на поховання у сумі 12945 грн на користь членів сім'ї чи близьким родичам померлого рядового ОСОБА_2 . Також, наказ містить загальні положення про виплату невиплаченого грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 .
16 вересня 2024 року адвокатом Науменко Іриною Василівною, в інтересах позивача надіслано до військової частини НОМЕР_1 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 адвокатський запит з метою отримання інформації:
1. Про розмір посадового окладу колишнього стрільця-снайпера механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 з наданням документального підтвердження.
2. Про розмір окладу за військове звання та надбавку за вислугу років за період з 01 по 30 листопада 2023 року з наданням документального підтвердження.
3. Про виконання військовою частиною НОМЕР_1 обов'язку щодо здійснення нарахувань за вислугу років у Збройних силах: 02 календарних роки 02 місяці 02 дні, щомісячна премія на особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 535% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з врахуванням окладу за військове звання та надбавку за вислугу років за період з 01 по 30 листопада 2023 року, грошова компенсація за 10 днів невикористаної щорічної відпустки за 2023 рік).
4. Про строки в межах яких виплати згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 24 від 27.01.2024 року підлягають виплаті з наданням документального підтвердження.
5. Про існування об'єктивних причин не здійснення виплат на користь ОСОБА_1 у зв'язку із смертю її сина - ОСОБА_2 , колишнього стрільця-снайпера механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
6. Про відповідальну особу, яка здійснює нарахування виплат та їх виплату.
Не отримавши відповідь, адвокат повторно надіслала запит на поштову адресу відповідача 18.10.2024.
Зазначений запит зареєстрований ВЧ НОМЕР_1 24.10.2024.
Відповідь на адвокатський запит надана адвокату Науменко Ірині Василівні 25 жовтня 2024 року (вих. № 12200вих), зокрема повідомлено, що згідно наказу командира військової частини № НОМЕР_1 № 325 від 23.12.2023 року належне ОСОБА_2 не виплачене грошове забезпечення за листопад 2023 року та додаткові види грошового забезпечення були виплачені законному представнику неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 . До відповіді додана копія довідки про нараховане та утримане грошове забезпечення ОСОБА_2 за 2024 рік.
14.11.2024 до військової частини НОМЕР_1 представницею позивачки надісланий адвокатський запит з вимогою надати інформацію про: - підтвердження виплати коштів в сумі 105 771,45 гривень на користь ОСОБА_4 , - про правові підстави перерахування коштів ОСОБА_3 - про виплату ОСОБА_2 допомоги у зв'язку із отриманням поранення.
Відповідь на адвокатський запит надана адвокату Науменко Ірині Василівні 18 листопада 2024 року (вих. № 12980).
Зокрема у відповіді зазначено: «… ОСОБА_1 , є матір'ю військовослужбовця ОСОБА_2 .
Повідомляю, що відповідно до зазначеного вище Порядку, ОСОБА_1 , відмовлено у виплаті грошового забезпечення, належного її сину, військовослужбовцю ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що грошове забезпечення, належне цьому військовослужбовцю, виплачується законному представнику ОСОБА_3 , оскільки вона являється матір'ю неповнолітньої дитини вищевказаного військовослужбовця та має першочергове право на отримання такого грошового забезпечення.
Також повідомляємо, що ОСОБА_3 була здійсненна доплата грошового забезпечення у сумі 35715 грн.82 коп. Грошові кошти надійшли на картковий рахунок Ощадбанку 25.04.2024 року.
Інформацію щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовців згідно Постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року займається територіальний центр комплектування та соціальної підтримки…». До відповіді додана копія довідки про нараховане та утримане грошове забезпечення ОСОБА_2 за 2024 рік.
Зазначена відповідь надіслана поштою на адресу : АДРЕСА_2 , зазначену як адресу здійснення діяльності адвоката. Проте поштове відправлення повернулось із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
06.12.2024 адвокатом вищезазначену інформацію запитано повторно, адвокатський запит від 06.12.2024 року, який зареєстрований у ВЧ НОМЕР_1 10.12.2024 № 11557.
Відповідь на адвокатський запит надана адвокату Науменко Ірині Василівні 11 грудня 2024 за № 13996 вих., аналогічного змісту як відповідь на адвокатський запит 18 листопада 2024 року (вих. № 12980).
Представниця позивачки стверджує, що не отримувала відповіді на свої адвокатські запити, тому звернулась до суду.
Із змісту позовної заяви слідує, що спір у цій справі стосується невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, належного її сину, військовослужбовцю ОСОБА_2 та ненадання ВЧ НОМЕР_1 інформації та її документального підтвердження про здійснені виплати у зв'язку із пораненням та смертю ОСОБА_2 .
Надаючи оцінку позиціям сторін у цій справі, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - «Закон №2011-XII») законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з Закону № 2011-ХІІІ та інших нормативно-правових актів. Відповідно до пункту 22 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ у разі загибелі (смерті) військовослужбовців грошова компенсація за всі не використані ними за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», виплачується членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, зазначеним в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 1 розділу XXX Порядку № 260 у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
Відповідно до пункту 2 розділу XXX Порядку № 260 грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 розділу XXX Порядку № 260 членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим. Компенсація за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців, у разі їх загибелі (смерті), виплачується відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2024 року № 37.
Із аналізу наведених правових норм слідує, що у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець рівними частками:
- дружині (чоловіку);
- у разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку);
- особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців;
- батькам військовослужбовців, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
Так, 04 грудня 2023 року до військової частини НОМЕР_1 надійшла заява ОСОБА_1 (матері військовослужбовця) про перерахунок їй належних сум грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 та допомоги на поховання.
Також 04 грудня 2023 року до військової частини НОМЕР_1 надійшла заява ОСОБА_3 (колишньої дружини військовослужбовця) про перерахунок їй належних сум грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 (як законному представнику їх неповнолітньої дитини). До заяви про виплату грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 , серед іншого, було додано наступні документи: копію паспорта серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_5 ; копію картки реквізитів для проведення операції поповнення карткового рахунку ОСОБА_3 .
Як встановлено судом ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 10.03.2020 у справі № 447/2927/19 розірваний шлюб між ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 19 грудня 2003 року Журавнінською селищною радою Жидачівського району Львівської області, актовий запис №34.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками є ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_3 (мати).
Відтак на час загибелі ОСОБА_2 він був розлучений із ОСОБА_3 , а їх спільна донька ОСОБА_5 була неповнолітньою.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_2 . Не були такі докази надані і ВЧ НОМЕР_1 разом із заявою про проведення виплат.
Протоколом №114/1 від 21.12.2023 вх.№ 74748 комісією військової частини НОМЕР_1 для прийняття рішення стосовно здійснення виплат родичам загиблих, полонених і безвісти зниклих військовослужбовців затверджено виплату грошового забезпечення померлого рядового ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .
Це рішення мотивовано тим, що ОСОБА_3 є законним представником неповнолітньої дитини рядового ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , тобто є особою, яка має першочергове право на отримання сум грошового забезпечення відповідно до Порядку №260.
23 грудня 2023 року командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ (по стройовій частині) від 23.12.20223 № 325 про виплату грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 (законного представника їх неповнолітньої дитини).
Враховуючи наведене, суд вважає, що оскільки у ОСОБА_2 є неповнолітня донька ОСОБА_5 , то її законний представник опікун - мати ОСОБА_3 у цьому випадку має право на отримання сум грошового забезпечення відповідно до Порядку №260.
ОСОБА_1 , на думку суду, мала б право на отримання сум грошового забезпечення свого загиблого сина, у разі доведення перебування на його утриманні.
Щодо твердження представниці позивачки про ненадання відповідей на адвокатські запити її представниці, суд зазначає наступне.
Матеріали справи містять докази надіслання військовою частиною відповідей на наступні адвокатські запити:
- запит від 18.10.2024, зареєстрований у ВЧ НОМЕР_1 24.10.2024 № 10081, відповідь надіслана листом від 25.10.2024 № 12200 вих., на адресу адвоката: АДРЕСА_2 . Отримання відповіді не заперечується представницею позивачки;
- запит від 13.11.2024, зареєстрований у ВЧ НОМЕР_1 15.11.2024 № 70761, відповідь надіслана листом від 18.11.2024 № 12980 вих.;
- запит від 06.12.2024, зареєстрований у ВЧ НОМЕР_1 10.12.2024 № 11557, відповідь надіслана листом від 11.12.2024 № 13996 вих.
Відповіді на запити надіслані на адресу адвоката: АДРЕСА_2 , зазначену у запиті. Проте поштове відправлення повернулось із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Суд зауважує, що, звертаючись із адвокатськими запитами, адвокат має забезпечити отримання поштової кореспонденції на адресу здійснення своєї діяльності, вказану у такому запиті
Відтак із наведених вище підстав, суд не погоджується із представницею позивачки, що відповідач залишив адвокатські запити без реагування, відтак у діях відповідача Військової частини НОМЕР_1 відсутня протиправна бездіяльність щодо ненадання інформації.
Враховуючи наведене суд прийшов до висновку, що позивачка не довела своє право на отримання невиплаченого грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 , оскільки не надала доказів перебування на його утриманні.
Також наявними у матеріалах справи доказами спростовані твердження представниці позивачки про ненадання відповідачем відповідей на адвокатські запити.
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб'єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов'язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна