29 квітня 2025 рокусправа № 380/13571/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ МЕДІКАЛ ЦЕНТР ХІРУРГІЯ» до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ МЕДІКАЛ ЦЕНТР ХІРУРГІЯ» (далі - позивач, ТОВ «ЛЬВІВ МЕДІКАЛ ЦЕНТР ХІРУРГІЯ») з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить:
- визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 15.03.2024 №10759/13-01-07-09 частині застосування штрафних санкцій за не проведення через РРО/ПРРО розрахункових операцій та не надання особам розрахункових документів встановленої форми штрафна санкція 229430,00 грн.
Ухвалою суду від 28.06.2024 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області проведено фактичну перевірку щодо дотримання здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). За результатами перевірки складено Акт №6811/13/50/РРО/44237940 від 26.02.2024, в якому вказано, що порушення позивача полягає, зокрема, в не зазначенні обов'язкових реквізитів фіскального чеку, передбачених пунктом 2 Розділу ІІ Положень №13 про форму та зміст розрахункових документів, а саме: «назва товару (послуги)». На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове-повідомлення рішення №10759/13-01-07-09 від 15.03.2024 за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 240012,50 грн. Вважає податкове-повідомлення рішення в частині штрафних санкцій в сумі 229430,00 грн необґрунтованим та безпідставним, а тому, його слід скасувати.
Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві. Вказав, що під час фактичної перевірки контролюючим органом встановлено відсутність обов'язкових реквізитів (назви товару (послуги)) розрахункових документів, а вказані назви товару (послуги), що не відображають споживчі ознаки товару (послуги) та не ідентифікують товар (послугу). Поєднання слів «Операційний пакет №» не ідентифікує споживчі ознаки товару (послуги), більше того з нього неможливо встановити чи це товар чи це послуга, і водночас ніяким чином однозначно ідентифікувати такий товар (послугу). Отже досліджені чеки не містять такого обов'язкового реквізиту як назву товару (послуги) (рядок 10). Такі зловживання позивача позбавляють покупців можливості належного захисту своїх прав (контролю якості, відповідності, ціни, повернення) при купівлі товарів (послуг), а податковий орган - позбавлений можливості буд-якого контролю за походженням товару чи його відповідністю заявленій ціні, що впливає на правильність обчислення бази оподаткування.
Також вказав, що Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення №13) встановлені вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. Згідно з абзацом 6 пункту 2 розділу І Положення №13 назва товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ. Відповідно до пункту 2 розділу II Положення №13 фіскальний чек має містити, такі обов'язкові реквізити, зокрема: назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10). У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Позивач подав до суду відповідь на відзив в якій позовні вимоги підтримав повністю. Також наголосив на безпідставності висновків відповідача про неможливість ідентифікувати товари за назвою «Операційний пакет №», оскільки вони є наборами розхідних матеріалів котрі необхідні для надання певної медичної послуги. «Операційні пакети» виробляються ТОВ «ЛЬВІВ МЕДІКАЛ ЦЕНТР ХІРУРГІЯ» шляхом комплектування, мають відповідне маркування та опис. Готові «Операційні пакети» обліковуються на складі товариства по рахунку №26. Крім того вказав, що позивач має право самостійно визначити назву товару, що виготовляється товариством та використовується в обліку. Назва товару «Операційний пакет» використовується в прайсі підприємства, при купівлі такого товару покупець отримує фіскальний чек, який містить відповідну назву товару.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, а також долучених письмових доказів, -
ТОВ «ЛЬВІВ МЕДІКАЛ ЦЕНТР ХІРУРГІЯ» зареєстроване як юридична особа 14.05.2021, податковий номер платника податків: 44237940; основний вид економічної діяльності: 86.10 Діяльність лікарняних закладів.
ГУ ДПС у Львівській області на підставі наказу №768-ПП від 15.02.2024 здійснено фактичну перевірку діяльності ТОВ «ЛЬВІВ МЕДІКАЛ ЦЕНТР ХІРУРГІЯ» щодо дотримання здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами проведеної перевірки складено акт №6811/13/50/РРО/44237940 від 26.02.2024.
Вказаною перевіркою зафіксовано порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення форми «С» №10759/13-01-07-09, відповідно до якого сума штрафних (фінансових) санкцій 240012,50 грн.
Сторонами не заперечується, що позивач оскаржив рішення відповідача до Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла 31.05.2024 рішення, відповідно до якого скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області без змін.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення в частині штрафних санкцій безпідставним та протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Згідно з підпунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України. Так, пунктами 80.1, 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Згідно з підпунктом 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Підпунктом 80.5 статті 80 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу
Відповідно до підпункту 80.7 статті 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Положеннями підпункту 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до підпункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.
Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Відповідно до підпункту 86.6 статті 86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З доказів долучених до справи, суд встановив, що за результатами проведеної фактичної перевірки складено акт №6811/13/50/РРО/44237940 від 26.02.2024, в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Також в ході проведення перевірки встановлено:
- факти здійснення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО;
- факти здійснення розрахункових операцій з видачею розрахункових документів, які не відповідають встановленій законодавством формі та змісту, а саме: відсутність обов'язкових реквізитів таких, як «назва товару (послуги)».
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Спірним питанням у цій справі є правомірність висновку відповідача щодо здійснення позивачем розрахункових операцій з видачею розрахункових документів, які не відповідають встановленій законодавством формі та змісту.
Відповідно до пунктів 1, 2, статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Приписами пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР визначено, що у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове-повідомлення рішення №10759/13-01-07-09 від 15.03.2024 за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Згідно з розрахунком штрафних санкцій за встановлені порушення щодо не надання особам розрахункових документів встановленої форми до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 229430,00 грн.
Суд зауважує, згідно з податковим повідомленням-рішенням та розрахунком штрафних санкцій відповідач в спірній частині виявлених порушень застосовано штрафні санкції за порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Однак відповідно до змісту акту перевірки, під час проведення фактичної перевірки в цій частині порушень, не встановлено фактів непроведення розрахункових операцій через РРО або проведення розрахункових операцій через РРО, однак на неповну суму покупки.
При цьому, під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом здійснено дослідження, зокрема, фіскального чеку на суму 20000,00 грн від 16.02.2024 №10059 (11:39 год).
Таким чином, висновки відповідача в частині порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР є безпідставними.
Відповідно до акту перевірки відповідачем встановлено: «В фіскальних чеках зазначені назви товару (послуги), що не відображають споживчі ознаки товару (послуги) та не ідентифікують товар (послуги). За період з 15.02.2024 по 23.02.2024 через РРО (фіскальний №300096704) проведено розрахункові операції з видачею фіскальних чеків (згідно реєстру чеків №1) за відсутності в них усіх обов'язкових реквізитів на загальну суму 159620,00 грн (в тому числі перший чек №10059 від 16.02.2024, 11:39 год. на суму 20000 грн)».
Статтею 8 Закону №265/95-ВР визначено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13 (далі - Положення №13), установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 визначено, які обов'язкові реквізити має містити фіскальний чек на товари (послуги).
Згідно з пунктом 3 розділу І Положення №13 встановлені в ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Таким чином, Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов'язку суб'єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).
Згідно з фіскальними чеками від 16.02.2024 №10059, №10066, №10067 та від 22.02.2024 №10236, №10257, №10258 у рядку 10 (назва товару (послуги) вказано - «Операційний пакет №1», «Операційний пакет №2», «Операційний пакет №4» та «Операційний пакет №5».
Тобто, у всіх зазначених чеках вказано такий обов'язковий реквізит, як «назва товару (послуги)», а саме: Операційний пакет №.
Однак на думку відповідача, досліджені чеки не містять такого обов'язкового реквізиту як назву товару (послуги) (рядок 10), оскільки поєднання слів «Операційний пакет №» не ідентифікує споживчі ознаки товару (послуги), а також з такого словосполучення неможливо встановити чи це товар чи це послуга, і водночас ніяким чином однозначно неможливо ідентифікувати такий товар (послугу).
Отже, контролюючий орган вважає, що у фіскальних чеках позивача відсутній обов'язковий реквізит «назва товару (послуги)», оскільки, на думку відповідача, зазначена назва товару має недоліки.
Слід зауважити, що у постанові Верхового Суду від 02.02.2023 у справі №500/6845/21 викладений правовий висновок щодо правового регулювання побідних правовідносин, відповідного до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Проте відповідач дійшов висновку, що розрахункові документи з виявленими недоліками не є взагалі розрахунковими через відсутність обов'язкових реквізитів, оскільки контролюючи орган ототожнює відсутність реквізиту розрахункового документа з неправильним або помилковим його заповненням.
При цьому, санкція пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР передбачає відповідальність саме за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування та надання розрахункового документа, у якому певні реквізити мають недоліки.
Положення №13 передбачає, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (абзац 2 пункту 3 Розділу 1).
Недоліки в частині реквізитів не свідчать про порушення суб'єктом господарювання вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР і не утворюють складу правопорушення, за яке передбачена відповідальність пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.
Фіскальні (звітні) чеки на загальну суму 159620,00 грн відповідають визначенню розрахункового документа, зокрема, містять назву господарської одиниці, назву товару, загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг), тощо.
Суд зауважує, що формальні недоліки у фіскальному касовому чеку не змінюють встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згадані чеки підтверджують виконання розрахункової операції.
З огляду на викладене суд висновує, що формальні недоліки в назві товару (послуги) і використанні словосполучення «Операційний пакет №» не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції та містить реквізити, які достатньо повно ідентифікують господарську операцію. Саме розрахунковий документ є доказом, що підтверджує факт продажу товару, та саме такий документ має контролюючим органом братися до уваги.
Також, відповідальність згідно пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» настає виключно у випадку непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи.
Таким чином, порушення оформлення документів при проведені розрахункових операції через РРО не є тотожним не проведенню розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи, про що зазначається в акті відповідача, та таке порушення не тягне за собою таку саму відповідальність як за непроведення розрахункових операції через РРО взагалі, які застосовані до позивача.
З викладеного суд висновує, що контролюючим органом не доведено належними та допустимими доказами факту невидачі позивачем відповідних розрахункових документів, що підтверджує виконання розрахункової операції на загальну суму 159620,00 грн.
При цьому, спірні розрахункові документи позивача створено у паперовій формі реєстратором розрахункових операцій, який відповідає Положенню №13 та містять назву, назву населеного пункту, назву вулиці, податковий номер, кількість придбаного товару, вартість одиниці виміру придбаного товару, назву товару (послуги), вартість, позначення форми оплати, суму коштів, фіскальний номер касового чека, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН», напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК».
Однак контролюючим органом не враховано, що при проведенні розрахункових операцій в період з 15.02.2024 по 23.02.2024 покупцям видано розрахункові документи встановленої форми та змісту, на повну суму проведених операцій, і вказані документи у своїй сукупності містять всі реквізити, передбачені для розрахункових операцій та підтверджували їх виконання в розумінні пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР.
Також, суд критично оцінює покликання відповідача про те, що використання позивачем словосполучення «Операційний пакет №» є зловживаннями та позбавляють покупців можливості належного захисту своїх прав (контролю якості, відповідності, ціни, повернення) при купівлі товарів (послуг), а податковий орган - позбавлений можливості буд-якого контролю за походженням товару чи його відповідністю заявленій ціні, що впливає на правильність обчислення бази оподаткування.
Позивач вказав, що «Операційний пакет» є набором розхідних матеріалів, які необхідні для надання певної медичної послуги. «Операційний пакет» виробляється ТОВ «ЛЬВІВ МЕДІКАЛ ЦЕНТР ХІРУРГІЯ» шляхом комплектування, мають відповідне маркування та опис. Готові «Операційні пакети» обліковуються на складі товариства по рахунку №26
Крім того, позивач подав до суду затверджений 01.01.2024 ТОВ «ЛЬВІВ МЕДІКАЛ ЦЕНТР ХІРУРГІЯ» прайс «товарів та послуг» хірургія», а також наказ №01/01 від 01.01.2024 про затвердження складу операційних пакетів згідно з додатками №1-№5 та відповідні додатки.
Відповідно до Додатків №1-№5 до наказу у кожному із таких визначено склад відповідного операційного пакету із переліком медикаментів, розхідних матеріалів та відповідною кількістю.
Отже, як і покупці, так і податковий орган, зокрема, і на момент перевірки мали можливість ознайомлення із прайсом підприємства та складом кожного операційного пакету. Таким чином, покупці не позбавлені права належного захисту своїх прав при купівлі товару, а контролюючий орган - здійснювати відповідний контроль.
Враховуючи викладене та встановленій обставини справи, суд висновує, що відповідач при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення діяв без врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призвело до безпідставного прийняття податкового повідомлень-рішення.
Згідно з розрахунком штрафних санкцій частина штрафу щодо оскаржених позивачем порушень складає 229430,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень (пункт 2).
З позиції суду, належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15.03.2024 №10759/13-01-07-09 в частині штрафу на суму 229430,00 грн.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов слід задовольнити повністю.
Судовий збір згідно з частиною 1 статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 15.03.2024 №10759/13-01-07-09 в частині штрафу на суму 229430 (двісті двадцять дев'ять тисяч чотириста тридцять) грн 00 коп.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів; ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ МЕДІКАЛ ЦЕНТР ХІРУРГІЯ» (79032, вул. Довга, 56, м. Львів; ЄДРПОУ 44237940) судовий збір у сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн 45 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович