28 квітня 2025 рокусправа № 380/25653/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Клочко Н.С.
за участю:
представника позивача - Медвідь В.О.,
представника відповідача - ШтибельН.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, з участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Сенс Банк", про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №8269/13-01-24-08 від 04.03.2024 року;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №8270/13-01-24-08 від 04.03.2024 року;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №8271/13-01-24-08 від 04.03.2024 року.
В обґрунтування позову зазначає, що іпотекодержатель повністю задовольнив свої вимоги за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, а тим самим повністю погасив заборгованість за умовами кредитного договору. У випадку погашення зобов'язання за іпотечним кредитом в іноземній валюті за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття кредитором права власності на такий предмет іпотеки, у платника податків не виникає оподатковуваний дохід як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) боргу. Стверджує, що наказ, повідомлення про проведення перевірки, акт проведення перевірки йому не надсилались.
Відповідач у відзиві зазначив, що лише передача Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки не означає в обов'язковому порядку повне задоволення вимог виконання основного зобов'язання в порядку встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», як це хибно вважає позивач. У листі АТ «Альфа-Банк» від 08.12.2020 №102424-20.3-252572, який брався до уваги під час проведення перевірки визначено факт анулювання залишку боргу, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності позивачу. Звернене стягнення на предмет іпотеки не покрило усю суму заборгованості перед кредитором, а залишок боргу був анульований (прощений), у результаті чого АТ «Альфа-Банк» проведено анулювання основної кредитної заборгованості за самостійним рішенням банку. Згідно національного законодавства контролюючий орган не наділений повноваженнями впливати на факти прощення боргу, чи на визначення розміру суми, що за кредитним договором анулюється (прощається). У повноваження ГУ ДПС у Львівській області входить контроль за дотриманням законодавства з питань оподаткування. Податкові органи не наділені повноваженнями здійснювати перевірку діяльності банків. Вказує, що ним надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення Наказ про проведення перевірки від 27.12.2023р. № 4843-ПП та Повідомлення про проведення перевірки від 28.12.2023 року № 375. (№ 0600074061548 )у якому визначено, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року тривалістю 5 робочих дні починаючи з 29.01.2024 в приміщенні в ГУ ДПС у Львівській області.
Представник позивача просить позов задовольнити з урахуванням наведених мотивів.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити повністю.
Ухвалою суду від 07.01.2025 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 03.03.2025 року продовжено підготовче провадження на 30 днів.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 07.04.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
За результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року відповідачем складено акт №3821/13-01-24-08-03/3119906858 від 05.02.2024 року.
Як вбачається зі змісту вказаного акта, перевіряючими встановлено порушення позивачем вимог абзацу «д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України (донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2019 рік на загальну суму 200730,65 грн.); підп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України (неподання декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік); підп.1.2, підп.1.3, підп.1.5, підп.1.6, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, підп.168.1.1, підп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Закону України «Про внесення до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (донараховано військового збору за 2019 рік на загальну суму 16727,55 грн.).
На підставі згаданого акта перевірки у відповідності до підп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №8269/13-01-24-08 від 04.03.2024 року, відповідно до якого на підставі виявлених порушень збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 250013 грн. 31 коп. (за податковими та/або іншими зобов'язаннями +200730,65; за штрафними (фінансовими) санкціями 50182,66).
На підставі акта перевірки у відповідності до підп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №8270/13-01-24-08 від 04.03.2024 року, відповідно до якого на підставі виявлених порушень збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 20909 грн. 44 коп. (за податковими та/або іншими зобов'язаннями +16727,55; за штрафними (фінансовими) санкціями 4181,89).
На підставі акта перевірки у відповідності до підп.54.3.1 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №8271/13-01-24-08 від 04.03.2024 року, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 340 грн. 00 коп.
Змістом спірних правовідносин є податкові повідомлення-рішення №8269/13-01-24-08 від 04.03.2024 року, №8270/13-01-24-08 від 04.03.2024 року, №8271/13-01-24-08 від 04.03.2024 року.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).
Щодо процедурних порушень.
Відповідно до підп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац перший підп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).
Відповідно до абзацу п'ятого цієї норми документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (абзац сьомий підп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).
Підпунктами 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (абзац перший п.79.2 ст.79 ПК України).
Відповідно до абзацу другого п.79.2 ст.79 ПК України у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Абзацом третім цієї норми передбачено, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Також судом беруться до уваги правові висновки, зроблені Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 року у справі №802/1241/17-а, від 21.02.2018 року у справі №821/371/17, від 01.08.2018 року у справі №821/1667/16, в яких зазначено наступне: "... незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.
Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об'єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.
Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення)".
Суд звертає увагу, що відповідачем, у силу вимог ч.2 ст.77 КАС України, не було надано належних доказів на підтвердження того, що наказ, повідомлення про проведення перевірки у спірних правовідносинах надсилались (вручались) позивачу.
Такими доказами, зокрема, є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Як наслідок, позивач не був належним чином повідомлений про проведення документальної невиїзної перевірки, а тому перевірка є незаконною та відсутні правові наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).
Щодо суті порушення.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України).
Згідно із підп.14.1.47 п.14.1 ст. 14 ПК України додаткове благо - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно з підп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів; и) прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи); і) прибутків нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом абзац «д» підп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України).
Як передбачено пунктом 167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до підп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Згідно із підп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Як передбачено у підп.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (підп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Судом встановлено, що 21.11.2006 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор), позивачем (позичальник), ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки №601/23-033, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредиту, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту №601/23-032 від 22.06.2007 року.
22.06.2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор) та позивачем (позичальник) укладено договір кредиту №601/23-032, відповідно до якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 66500 доларів США, що виражається за офіційним курсом НБУ на дату укладення цього договору у розмірі 335825 грн. 00 коп. зі сплатою 12,70% процентів річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду до 10 числа кожного місяця згідно графіку.
22.06.2007 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (продавці) та позивачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого продавці передають у власність покупця квартиру АДРЕСА_1 . За домовленістю сторін продаж вчинено за 338500 грн. 00 коп., з яких 17020 грн. 00 коп. отримано продавцями до підписання цього договору, а решта 321480 грн. 00 коп. покупець зобов'язується оплатити протягом одного банківського дня після підписання цього договору кредитними коштами, отриманими в акціонерному комерційному банку «Укрсоцбанк, які надаються під заставу придбаної позивачем квартири, яка є предметом цього договору.
22.06.2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (іпотеко держатель) та позивачем (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотеко держателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту №601/23-032 під 22.06.2007 року квартиру АДРЕСА_1 ; цегляний гараж з підвалом за вказаною адресою.
06.11.2008 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор) та позивачем (позичальник) укладено додаткову угоду до договору кредиту №601/23-032, відповідно до якої у зв'язку із зміною умов кредитування сторони домовились з 17.11.2008 року встановити процентну ставку за користування кредитом на рівні 14 процентів річних.
30.10.2020 року між акціонерним товариством «Альфа-Банк» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність квартиру за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.1.2 згаданого вище договору купівлі-продажу квартири від 30.10.2020 року майно (квартира) належить продавцю (акціонерне товариство «Альфа-Банк») на підставі Передавального акту, справжність підпису на якому засвідчено 11.10.2019 року Розсохою С.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
Іншими словами, поручитель у даному випадку придбала квартиру, яка була предметом іпотечного договору від 22.06.2007 року.
Крім того, обставини задоволення забезпеченої іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, який знаходився в іпотеці Акціонерного товариства "Альфа-Банк" підтверджуються листом цього банку від 27.04.2020 року №37656-23.1- б/б, листом Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" №1018 від 03.06.2019 року.
Додатково слід зазначити, що зазначені листи та лист Акціонерного товариства "Альфа-Банк" від 08.12.2020 року №102424-20.3-252572 містять суперечливу інформацію щодо сум додаткового блага.
Як уже згадувалось раніше, зі змісту акта перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вбачається, що контролюючий орган дійшов висновку про те, що позивачу було списано прострочену основну суму кредиту у 2019 році (прощено борг).
При цьому, пояснення позивача та матеріали справи підтверджують, що акціонерне товариство «Альфа-Банк» як правонаступник акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» у даному випадку погасило заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (реалізувало право вимоги шляхом взяття на баланс предмету іпотеки).
Як наслідок, акціонерним товариством «Альфа-Банк» з дня отримання на баланс предмету іпотеки були припинені зобов'язання за кредитним договором та прийнято рішення про анулювання залишку боргу позивачу.
Суд звертає увагу, що оскільки акціонерним товариством «Альфа-Банк» у спірних правовідносинах було звернено стягнення на предмет іпотеки, позивач фактично не отримував додаткового блага у 2019 році, а в рахунок погашення заборгованості передав належне йому на праві власності майно, яке було предметом іпотеки для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань перед банком, в результаті чого його кредитні зобов'язання вважаються виконаними, а не прощеними.
Відтак, на переконання суду, позивач не був зобов'язаний подавати контролюючому органу податкову декларацію за наслідками звітного податкового органу та як наслідок у нього не виникало обовязку зі сплати нарахованих відповідачем податків та зборів.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.11.2018 року у справі №802/1728/16-а.
Щодо посилань відповідача на те, що лише передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки не означає в обов'язковому порядку повне задоволення вимог виконання основного зобов'язання.
Верховний Суд у постановах від 28.07.2021 року у справі №826/12872/17, від 05.10.2021 року у справі №420/3051/19, від 28.07.2021 року у справі №826/1282/17 дійшов висновку, що під додатковим благом розуміється лише основна сума боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його рішенням і не включає у цю суму проценти, нараховані за користування кредиту.
Особливістю даного спору є те, що у спірних правовідносинах не було прощення боргу, а відбулось звернення стягнення на предмет іпотеки.
У наведених справах такої особливості у спірних правовідносинах не було, а тому такі правові висновки не можуть бути застосовані у цій справі.
Інші посилання відповідача спростовуються викладеним.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям правомірності, передбачених п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.
Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за №8269/13-01-24-08 від 04.03.2024 року, №8270/13-01-24-08 від 04.03.2024 року, №8271/13-01-24-08 від 04.03.2024 року, прийняті Головним управлінням ДПС у Львівській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 2721 (дві тисячі сімсот двадцять одну) грн. 63 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено 29 квітня 2025 року.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович