29 квітня 2025 рокусправа № 380/27784/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 із вимогами: визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 , оформлене листом від 26 травня 2023 року № 7394 про відмову ОСОБА_1 , цивільній дружині безвісно відсутнього військового ОСОБА_2 , у виплаті його грошового забезпечення із включенням до складу грошового забезпечення посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії, а також додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, зобов'язавши Військову частину НОМЕР_1 нарахувати грошове забезпечення військовому ОСОБА_2 у зв'язку із його зникненням безвісті із 16 травня 2023 року із включенням до складу грошового забезпечення посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії, а також індексації грошового забезпечення і додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, розмір якої збільшується до 100000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях і заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, та здійснювати виплату грошового забезпечення на картковий рахунок ОСОБА_1 , цивільної дружини зниклого безвісти ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спільно проживала з ОСОБА_2 у незареєстрованому шлюбі, як чоловік і жінка, з 2019 року. ОСОБА_2 зник безвісти 15.05.2023 при виконанні бойового завдання в зоні бойових дій під час дії військового стану, у зв'язку із цим позивач звернулася до відповідача щодо виплати їй, як дружині військовослужбовця, який зник безвісти, грошового забезпечення відповідно до Постанови №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». За результатом розгляду заяви позивача було повідомлено про прийняття рішення про відмову у нарахуванні та виплаті їй грошового забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_2 з огляду на те, що позивач не відноситься до переліку осіб, передбаченого пунктом 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884. Вказану відмову позивач вважає протиправною.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, у якому представник щодо задоволення позову заперечила та вказала, що військовою частиною НОМЕР_1 було відмовлено ОСОБА_1 у виплаті грошового забезпечення та додаткової винагороди безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що серед поданих документів з якими зверталася гр. ОСОБА_1 не було надано копії свідоцтва про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зразок якого затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 року №1025 « Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Як зазначає представник відповідача, у своєму рішенні, військова частина НОМЕР_1 керувалась пунктом 7 «Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Україїни від 30 листопада 2016 року №884, згідно якого виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Згідно пункту 5 цього Порядку командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови. Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку. Це ж стосується і додаткової винагороди в розмірі 100 тис грн, яка передбачена Постановою № 168 від 28 лютого 2022 року ,якою закріплене право членів родини військовослужбовців які зникли безвісти за особливих обставин або ж полонених - отримувати додаткову винагороду за весь час перебування в полоні або за весь час поки не буде змінено статус зниклого на інший статус.
Ухвалою судді від 28.11.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення в ній недоліків.
Ухвалою судді від 06.12.2023 в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 13.03.2024 провадження у справі №380/27784/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії зупинено до набрання законної сили судовим рішення у справі №446/283/24 за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересової особи Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Ухвалою суду від 07.02.2025 в справі поновлено провадження.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 23.05.2023 на ім'я ОСОБА_1 було направлено повідомлення про те, що із ОСОБА_2 близько 09:30 год. 15.05.2023 під час обстрілу противником із застосування СЗ та РПГ по позиціях роти вогневої підтримки та бойового зіткнення з противником в районі н.п. Бахмут Донецької області було втрачено зв'язок та візуальний контакт.
23.05.2023 позивач звернулася до командування військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату їй грошового забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_2 .
Листом військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2023 позивачу відмовлено в задоволені заяви з огляду на те, що відповідно до абзацу 1 підпункту 3 пункту 5 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, заява подана особою, що не зазначена в пункті 7 цього Порядку.
Вважаючи протиправною відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_2 , остання звернулась до суду.
Вирішуючи справу суд керується таким.
У розумінні п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України від 20.12.1991 №2011 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011), в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Частиною 6 статті 9 Закону №2011 встановлено, що за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 затверджено "Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" (далі - Порядок №884).
Відповідно до п. 4 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
За змістом п. 5 Порядку №884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі:
подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку;
подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку;
подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами 6 і 7 пункту 6 цього Порядку;
з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв'язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.
Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.
Відповідно до п. 7 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Отже, грошове забезпечення безвісно зниклого військовослужбовця виплачується дружині, а в разі її відсутності повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Спірним питанням у цій справі є обґрунтованість рішення відповідача щодо права на призначення та отримання грошового забезпечення позивачкою, яка вважає себе членом сім'ї такого військовослужбовця, проте не перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, а також не відноситься до інших груп осіб, яким законом надано таке право (батьків, дітей або утриманців військовослужбовця).
Суд враховує, що приписи частини шостої статті 9 Закону № 2011-XII, і приписи пункту 7 Порядку № 884 конкретизують коло осіб сім'ї військовослужбовця, які мають право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця, зокрема, це - дружина зниклого безвісті військовослужбовця.
Відповідно до частин першої-другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Поняття шлюбу встановлено статтею 21 Сімейного кодексу України.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно з частиною першою статті 36 Сімейного кодексу України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Як встановив суд, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час спільного проживання не було зареєстровано шлюбу у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Водночас суд при розгляді справи враховує рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 09.09.2024 у справі №446/283/24, яким встановлено факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з 10 квітня 2019 року по 16 травня 2023 року.
Вказаним вище судовим рішенням підтверджено, зокрема, що ОСОБА_1 та безвісно відсутній ОСОБА_2 протягом тривалого часу проживали в одному будинку (понад 5 років), вони вели спільне господарство, мали спільний побут, взаємні права та обов'язки, а тому вони були членами однієї сім'ї, зокрема як чоловік та дружина.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 09.09.2024 у справі №446/283/24 фактично підтверджено шлюбні відносини між позивачкою та ОСОБА_2 , що, у свою чергу, свідчить про наявність у ОСОБА_1 права на отримання грошового забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_2 з 16.05.2023.
З метою ефективного захисту прав позивача в цій частині суд вважає необхідним зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_2 з 16.05.2023 у відповідності до вимог Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
При цьому суд враховує те, що станом на момент розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.05.2023 у військовій частині НОМЕР_1 були відсутні будь-які відомості про встановлення родинних зв'язків між нею та ОСОБА_2 , оскільки відповідне рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області у справі №446/283/24 було ухвалено лише 09.09.2024.
Таким чином суд не вбачає підстав для визнання протиправності дій військової частини НОМЕР_1 щодо відмови листом від 26.05.2023 ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошового забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_2 .
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_2 з 16.05.2023 у відповідності до вимог Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Желік О.М.