Іменем України
30 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/15377/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
15.09.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Позов мотивовано тим, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни третьої групи (копія посвідчення серія НОМЕР_1 від 05.12.2019), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
Всупереч вимогам частин 2-3 ст.2, частини 5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п.3 ст.22, ст.8 Конституції України, рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 належна позивачу грошова допомога у 2022 році була нарахована та виплачена Головним управлінням у червні 2022 року у неповному розмірі, а саме: 3390,00 грн на підставі Постанови КМУ від 07.05.2022 № 540.
Позивач вважає, що його законні права було обмежено завдяки порушенню відповідачем принципу пріоритетності закону над підзаконними актами встановленому частиною 4 статті 9 КАС України шляхом застосування останнім положень нормативно-правових актів що суперечать Закону.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 прийнято адміністративну справу до провадження.
Відповідачем надано відзив в якому зазначено, що у 2022 році Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.05.2022 № 540 “Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань» затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань. З метою захисту в умовах військової агресії Російської Федерації персональних даних про одержувачів грошової допомоги Кабінет Міністрів України у Постанові № 540 надав повноваження органам Пенсійного фонду України одноразово здійснити виплату грошової допомоги у розмірі, визначеному цією постановою. При цьому з метою уникнення формування окремих переліків (списків на виплату) осіб, що зокрема належать до учасників бойових дій, відповідно до пунктів 3, 5 Порядку № 540 зазначені виплати підлягали включенню органами Пенсійного фонду України у відомості (списки) на виплату пенсій за червень 2022 року однією сумою (такі види виплатних документів залежно від способу виплати пенсії одержувачу передбачені відповідно Порядком виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279, та Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596). Виплата грошової допомоги здійснюється у розмірах згідно з додатком. Ним передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах, зокрема: - особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захво1-3E560C68BC83}\Instance\InitPropertyBag ?? ?
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є учасником бойових дій, особою з інвалідністю 3 групи внаслідок війни відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.12.2019.
У 2022 році позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 3391,00 грн.
Не погодившись із розміром виплаченої грошової допомоги, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у належному розмірі.
Листом від 05.09.2022 № 18966-17300/Д-02/8-2600/22 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило, що згідно Постанови КМУ № 540, розмір разової грошової допомоги у 2022 році особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи становить 3391,00 грн. Іншим чинним законодавством не передбачено.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
01.01.1999 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 367-ХІV від 25.12.1998 (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 13 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
Згідно із п.п. 5 п. 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України доповнено п. 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відтак, наведеною нормою Уряд України уповноважено визначати разову грошову допомогу.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 відновлено розмір разової грошової допомоги, передбачений ст. 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни 3 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 07.05.2022 року №5 40 (далі - Постанова №540), разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 3391 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено ст. 13 Закону № 3551-XII.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 540.
При цьому суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону № 3551-XII у 2022 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.
А тому, виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не Постанову № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, як це передбачено ст. 13 Закону № 3551-XII.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Тобто при обчисленні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач має виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» № 1928-IX від 02.12.2021 установлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2022 року - 1934 грн. Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи до 5 травня у 2022 році становить 13538,00 грн (1934 грн. х 7).
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачем позивачу було нараховано та виплачено щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня 2022 року як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи в розмірі 3391,00 грн.
Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у 2022 році становить 15472 грн. Сума недоотриманих позивачем коштів становить 10147 грн.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 по справі № 440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2022 році у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова у цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).
Частинами першою, другою статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
При розгляді цієї адміністративної справи суд також враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та законність своїх дій в частині виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня у 2022 році в розмірі меншому, ніж це передбачено законом.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що належать до задоволення повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 9 Закону України «Про судовий збір», то питання щодо розподілу цих судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов