про повернення позовної заяви в частині
30 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2448/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, яка полягає у незастосуванні п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні в період з 29.01.2020 до 12.05.2021 та 25.02.2022 по 10.10.2022 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України здійснити Позивачу перерахунок з 29.01.2020 до 12.05.2021 та 25.02.2022 по 10.10.2022 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 відповідно та на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 17.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.
Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу встановлювався строк тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала суду від 17.04.2025 була внесена у систему "Діловодство спеціалізованого суду", направлена в електронний кабінет представника позивача 17.04.2025 та доставлена до його електронного кабінету того ж дня о 12 год. 54 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
З огляду на викладене судом вжито усі необхідні заходи щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до частини 7 статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, позивач вважається належним чином повідомленим про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно із частиною другою цієї статті в цій же редакції, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Згідно з пунктом один глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, запровадження на території України карантину було безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України на строк дії такого карантину.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Разом із тим, згідно з пунктом один постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, право на звернення до суду військовослужбовців щодо виплати грошового забезпечення відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18.07.2022) не було обмежене будь-яким строком.
Натомість строк, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній з 19.07.2022), був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Таким чином до правовідносин за період з 29.01.2020 по 18.07.2022 строк звернення до суду не обмежується.
Поряд цим, правовідносини з 19.07.2022 по 10.10.2022 виникли уже за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а отже до них підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, відлік якого з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, почався 01.07.2023 та закінчився 30.09.2023.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок грошового забезпечення з 25.02.2022 по 10.10.2022.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 29.01.2020 до 12.05.2021 та з 25.02.2022 по 10.10.2022. Також, згідно довідки №132 від 28.03.2025 на даний час проходить військову службу за призовом під час мобілізації у Національній гвардії України з 25.02.2022. При цьому, позивач не надав суду докази виключення зі списків особового складу військової частини 10.10.2022.
З даним позовом звернувся до суду 14.04.2025, тобто із пропуском тримісячного строку.
Суд вважає, що строк звернення до суду у межах спірних правовідносин визначений частиною 1 статті 233 КАС України і складає три місяці з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення права на оплату праці у належному розмірі.
Суд зазначає, що грошове забезпечення є щомісячним грошовим платежем, після отримання якого заявник не позбавлений можливості вчинити дії з метою перевірки відповідності отриманої грошової суми арифметичному розміру заробітку за минулий календарний місяць, відповідності нарахувань умовам несення публічної служби та приписам офіційно оприлюднених та загальнодоступних актів права.
З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що з огляду на імперативність норми закону про регулярність виплати заробітної плати (грошового забезпечення) право заявника на звернення до суду у разі незгоди із повнотою платежів з оплати праці у межах кожного окремого календарного місяця виникає у момент настання календарної дати, коли субєктом владних повноважень повинен бути проведений платіж за кожен окремий календарний місяць.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частинами 1, 3 статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція “Про захист прав людини і основоположних свобод» і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах “Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та “Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У своєму рішенні у справі “Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Проте, позивач ані в строк, визначений ухвалою суду від 17.04.2025, ані станом на день винесення даної ухвали, до суду не звернулася, недоліки позовної заяви не усунув - заяви про поновлення строку звернення до суду не надав.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки, позивач не подав до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску, судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, тому позовну заяву у частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 10.10.2022 необхідно повернути позивачу.
Керуючись статтями 123, 169, 241, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в частині позовних вимог щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити йому перерахунок грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 10.10.2022 повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 30 квітня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК