30 квітня 2025 року справа №320/41002/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яке полягає у відмові в призначенні пенсії за вислугу років із застосуванням коефіцієнту середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, що становить 12236,71 грн., ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020- 2022 роки в розмірі 12236,71 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та з 03 серпня 2011 року їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV). В травні 2023 року вона звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII). Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 03 червня 2023 року відмовлено в задоволенні означеної заяви у зв'язку з відсутністю правових підстав. Звертає увагу, що статтею 40 Закону 1058-IV передбачено, що для обчислення розміру пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Зазначає, що має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII із застосуванням коефіцієнту середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за пенсією. У зв'язку із чим вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, проте отримала відмову у призначені нового виду пенсії і, відповідно, у застосуванні нового коефіцієнту середньої заробітної плати.
Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними, та такими, що порушують її права.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 320/41002/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року залучено до участі у справі №320/41002/23 другим відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Сторони повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надіслало до суду відзив, у якому заперечило проти задоволення позову, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 09 травня 2023 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону № 1788-ХІІ. Після реєстрації заяви позивачки та сканування копій документів засобами програмного забезпечення, за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яким розглянуто подану заяву разом із документами і прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, про що повідомлено заявницю листом.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надіслало суду відзив, у якому заперечило проти задоволення позову, зазначаючи, що позивач в 2023 році звернулася з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку зі звільненням з роботи (що не заперечується позивачем). Питання щодо призначення пенсії за вислугу років не розглядалося, в автоматизованій системі баз даних відсутні відомості щодо призначення та отримання позивачем пенсії за вислугу років. На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
31 березня 2025 року Київським окружним адміністративним судом витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві заяви позивача від 09 травня 2023 року № ВЕБ-26002-Ф-С-23-097400 (зареєстроване за №17535/К-2600-23), від 15 травня 2023 року № 18260/К-2600-23 разом з усіма доданими до них документами, від 30 червня 2023 року (якщо відповідна заява надавалася позивачем до пенсійного органу), а також детальні пояснення чи приймалися рішення за результатом розгляду означених заяв у відповідності до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1. Якщо так, надати копії відповідних рішень.
15 квітня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві на виконання вимог суду надано документи, які визначені ухвалою від 31 березня 2025 року.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ).
З 03 серпня 2011 року їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
09 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ.
Заява позивача від 09 травня 2023 року № ВЕБ-26002-Ф-С-23-097400 зареєстрована за №17535/К-2600-23.
До означеної заяви долучено: копію паспорта, РНОКПП, копію трудової книжки та заяву в довільній формі, в якій зазначено: «Призначити мені, ОСОБА_1 , пенсію за вислугу років із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу вцілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що становить 12236,71 гривні».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 03 червня 2023 року №18909-17535/К-02/8-2600/23 надано відповідь на звернення позивача, в якій зазначено, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV (далі - Порядок 22-1), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший (додаток №1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Заява позивача від 09 травня 2023 року розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві відповідно до Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР), окремого рішення за наслідками розгляду заяви пенсійним органом не приймалося.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини регулюються Законом №1788-ХІІ та Законом №1058-IV.
Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно із приписами частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону № 1058-IV, згідно положень якої заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду […], особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком № 22-1.
Пунктом 2.23 Порядку №22-1 (в редакції чинній на час звернення) передбачено, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший […] приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Приписами пунктів 4.3 і 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на призначення пенсії повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі №1058-IV і затвердженому на виконання його положень Порядку №22-1.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що обов'язок прийняти рішення про призначення пенсії або про відмову в призначенні пенсії (тобто прийняти рішення по суті), виникає у територіального органу Пенсійного фонду за наслідками розгляду заяви особи, яка складена у формі, установленій вказаним Порядком № 22-1, та яка може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID.
Отже, наведеними нормами чинного законодавства, а саме вказаним Порядком № 22-1, визначено чіткий алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення пенсії та фіксації результатів їхнього розгляду. Разом з тим, Пенсійним органом не було виконано вимоги пунктів 4.3 і 4.7 Порядку №22-1, а саме не прийнято відповідне рішення за результатом розгляду заяви позивача від 09 травня 2023 року.
Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом Пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком № 22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника.
Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії. На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу Пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020.
Враховуючи зазначене суд вказує, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
Суд також зауважує, що Конституція України містить кілька статей, які прямо або опосередковано тлумачать поняття гідності людини та її важливість для українського суспільства. Зокрема, стаття 3 Основного Закону передбачає, що Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказані положення, на думку Суду чітко проголошують, що гідність людини є фундаментальною цінністю, захист якої є одним з основних завдань держави. Згідно статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах Зазначене підкреслює рівність усіх людей у їхній гідності, незалежно від будь-яких інших ознак. Крім того статтею 28 Основного Закону прямо заборонено будь-які дії, які можуть принизити людську гідність і встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності.
Повертаючись до спірних правовідносин, суд зазначає, що Порядком № 22-1 визначено процедуру, яка є способом дій пенсійного органу у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого питання у сфері соціального захисту.
Згідно вимог пунктів 4.3 та 4.7 Порядку № 22-1, результат розгляду заяви про призначення пенсії повинен бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Заява позивачки від 09 травня 2023 року розглянута відповідачем в порядку Закону №393/96-ВР, рішення по суті заяви відповідачем не приймалося, а лист від 03 червня 2023 року №18909-17535/К-02/8-2600/23 має роз'яснювальний характер щодо порядку подання заяви і не містить жодних аргументів або висновків по суті заяви позивачки.
Суд наголошує, що зі змісту заяви позивачки від 09 травня 2023 року випливає, що вона, з урахуванням доданих документів, містить всю необхідну інформацію для її розгляду по суті. Однак відповідач всупереч наведеним приписам не ухвалив рішення по суті. Заява позивачки була розглянута та відповідь надана в порядку Закону №393/96-ВР, що не передбачено Порядком № 22-1.
У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для призначення пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні пенсії). Водночас у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання і суперечить вищенаведеним нормам.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 листопада 2023 року у справі №300/3457/20.
Разом з тим, оскільки заява позивачки не була розглянута у встановленому законодавством порядку, а лист від 03 червня 2023 року взагалі не містить висновків по суті заяви позивачки суд вважає, що позовні вимоги щодо здійснення призначення пенсії за вислугою років із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020- 2022 роки в розмірі 12236,71 гривень є передчасними.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви позивача від 09 травня 2023 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII та відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 09 травня 2023 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII з прийняттям рішення за результатами її розгляду, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім в означеній частині позовних вимог, враховуючи обставини по справі.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Таким чином, судовий збір у розмірі 2000 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 09 травня 2023 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 09 травня 2023 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII з прийняттям рішення за результатами її розгляду, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2000 (дві тисячі гривень) 00 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 квітня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.