29 квітня 2025 року Київ справа №640/3777/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ЛІБРА-ТРЕЙД» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Лібра-Трейд» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо призначення та проведення планової виїзної перевірки ПП "Лібра-Трейд" (ідентифікаційний код 35932074) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.03.2018;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві форми "Р" від 28.12.2018 № 6692615147, № 6702615147, податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 28.12.2018 № 6712615147, податкові повідомлення-рішення форми "ПС" від 28.12.2018 № 6732615147 і №0015824-208 та податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 28.12.2018 № 6722615147.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 позов, з урахуванням заяви б/н від 10.06.2019 «Про зміну підстав позову», ПП «Лібра-Трейд» задоволено частково:
- скасовано прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 28.12.2018: № 6692615147, № 6702615147, податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.12.2018 № 6712615147;
- у іншій частині позову відмовлено.
- стягнуто на користь ПП «Лібра-Трейд», на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві понесені ПП «Лібра-Трейд» витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 210, 00 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2022 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 у справі за позовом Приватного підприємства "Лібра-Трейд" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ПП «Лібра-Трейд» залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 24.04.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2022 року скасовано, а справу №640/3777/19 за позовом Приватного підприємства «Лібра-Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
27.04.2023 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Горобцовій Я. В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Крім того позивач наполягає на порушенні порядку проведення перевірки та подав додаткові пояснення по справі, з урахуванням висновків Верховного Суду, що стали підставою для скасування рішення.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Дослідивши наявні матеріали справи та вислухавши пояснення сторін щодо її обставин, у судовому засіданні суд ухвалив перейти до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 03.08.2018 № 11949 призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "Лібра-Трейд" з 08.08.2018 по дату завершення перевірки, тривалістю 20 робочих днів.
Відповідно до наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 10.08.2018 № 12241 перенесено термін проведення розпочатої перевірки з 10.08.2018 до дати отримання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них.
У подальшому, наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 07.11.2018 № 16454 поновлено з 08.11.2018 проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "Лібра-Трейд", призначеної згідно з наказом від 03.08.2018 № 11949 і терміни якої перенесено згідно з наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 10.08.2018 № 12241.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 10.12.2018 № 308/26-15-14-07-02-10/35932074.
Згідно з висновками акта перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:
- пунктів 44.1, 44.6 статті 44, статті 134, пункту 135.1 статті 135, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 337 724 894 грн, в тому числі за: 2015 рік на 83673489 грн, І квартал 2016 року на 49592507 грн, І півріччя 2016 року на 86449276 грн, 3 квартали 2016 року на 111270070 грн., 2016 рік на 161231443 грн, І квартал 2017 року на 32371770 грн, І півріччя 2017 року на 40993945 грн, 3 квартали 2017 року на 42998485 грн, 2017 рік на 63269682 грн, І квартал 2018 року на 29550280 грн;
- пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 21 декларації) у сумі 252182092 грн (за останній місяць перевіряємого періоду (березень 2018 року) на 4041733 грн та до заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 на загальну суму 368315423 грн, в тому числі: січень 2015 року на 5663927 грн; лютий 2015 року на 2491730 грн; березень 2015 року на 3045028 грн; квітень 2015 року на 7499927 грн; травень 2015 року на 11843440 грн; червень 2015 року на 9229514 грн; липень 2015 року на 10723881 грн; серпень 2015 року на 5068978 грн; вересень 2015 року на 6499347 грн; жовтень 2015 року на 9620704 грн; листопад 2015 року на 8886017 грн; грудень 2015 року на 9396466 грн; січень 2016 року на 16055289 грн; лютий 2016 року на 20405777 грн; березень 2016 року на 18641712 грн; квітень 2016 року на 19140300 грн; травень 2016 року на 14996636 грн; червень 2016 року на 6866713 грн; липень 2016 року на 7684261 грн; серпень 2016 року на 8825703 грн; вересень 2016 року на 8635326 грн; жовтень 2016 року на 14974943 грн; листопад 2016 року на 13655903 грн; грудень 2016 року на 26712984 грн; січень 2017 року на 17144950 грн; лютий 2017 року на 9805370 грн; березень 2017 року на 9513127 грн; квітень 2017 року на 4971953 грн; травень 2017 року на 2433529 грн; червень 2017 року на 1553666 грн; липень 2017 року на 319373 грн; серпень 2017 року на 863885 грн; вересень 2017 року на 1026631 грн; жовтень 2017 року на 4550005 грн; листопад 2017 року на 6573499 грн; грудень 2017 року на 11327456 грн; січень 2018 року на 8681249 грн; лютий 2018 року на 9249527 грн; березень 2018 року на 13736695 грн;
- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної реєстрації протягом перевіряємого періоду податкової накладної за листопад 2017 року у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, до перевірки не надано документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки;
- рядка 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України щодо подання податкових розрахунків за формою № 1-ДФ за 3-й квартал 2016 року.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
- форми "Р" від 28.12.2018 № 6692615147 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 337 724 894 грн за основним платежем та 63512851,25 грн за штрафними санкціями;
- форми "Р" від 28.12.2018 № 6702615147 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 296 628 945 грн за основним платежем та 148314472,50 грн за штрафними санкціями
- форми "В4" від 28.12.2018 № 6712615147 про визначення завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 4 041 733 грн;
- форми "Н" від 28.12.2018 № 6722615147 про визначення штрафу в розмірі 328,09 грн;
- форми "ПС" від 28.12.2018 № 6732615147 про визначення штрафних санкцій в розмірі 510 грн;
- форми "ПС" від 28.12.2018 № 0015824208 про визначення штрафних санкцій в розмірі 510 грн.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
В ході перевірки директору ПП "Лібра-Трейд" були вручені запити (листи): від 08.08.2018 №1, від 08.11.2018 №3, від 16.11.2018 №4, від 21.11.2018 б/№, від 21.11.2018 №5, від 27.11.2018 №110806/10/26-15-14-07-02-15 про надання оригіналів всіх наявних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.
Контролюючий орган визначає, що в порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України до перевірки не надано документів, про що складено акти, що засвідчують факти відмови платника податків у наданні документів до проведення перевірки: від 09.08.2018 №694/26-15-14-07-02-16, від 10.08.2018 №697/26-15-14-07-02-16, від 09.11.2018 №933/26-15-14-07-02-16, від 16.11.2018 №940/26-15-14-07-02-16, від 23.11.2018 №948/26-15-14-07-02-16, від 28.11.2018 №951/26-15-14-07-02-16, від 03.12.2018 №958/26-15-14-07-02-16.
В акті зазначається, що в ході проведення перевірки директором ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" надано письмові пояснення з питань, що виникли під час перевірки, які додані до першого примірника акта перевірки та залишаються в контролюючому органі, а саме:
- листом (вх. від 09.08.2018 № 51004/0) - пояснення щодо втрати первинних документів з висновком Деснянського УП ГУ НП у м. Києві;
- листом від 09.11.2018 за №34/11 (вх. від 09.11.2018 № 116509/10) - щодо повторного викрадення первинних документів з витягом з ЄРДР та повідомлення про даний факт до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві.
Листом від 13.11.2018 № 101413/10/26-15-14-07-02-15 ГУ ДФС у м. Києві повідомило, що відповідно до пп. 16.1.12 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку.
Отже, як указав контролюючий орган, ГУ ДФС у м. Києві не мало підстав урахування повідомлення ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД", надане листом від 09.11.2018 № 34/11 про повторну втрату ніби-то поновлених документів за січень 2015 - червень 2018 року та перенести терміни проведення розпочатої документальної планової виїзної перевірки ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" (код 35932074). Тому, такі документи були відсутні у платника податків на час складання звітності, про що було повідомлено ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" в запитах (листах): від 08.08.2018 №1, від 08.11.2018 №3, від 16.11.2018 №4, від 21.11.2018 №5, від 27.11.2018 №110806/10/26-15-14-07-02-15.
При проведенні перевірки ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" використано податкову звітність подану підприємством в електронному вигляді до органів ДФС та інформацію, що міститься в інформаційних базах даних ДФС України ІС "Податковий блок", базах даних "Єдиний реєстр податкових накладних" та інших.
Окрім цього, згідно з описовою частиною акту перевірки (п. 3.1.1. Податок на прибуток), випливає, що інформацію про ведення бухгалтерського обліку на ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" до перевірки не надано.
За період з 01.01.2015 по 31.03.2018 ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" задекларовано дохід від будь-якої діяльності у загальній сумі 1 880 428 141 грн.
Перевіркою задекларованих показників у рядку 02 декларацій з податку на прибуток підприємств "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності", за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 встановлено його заниження всього у сумі 1 866 114 189 грн, у тому числі: за 2015 у сумі 503 975 208 грн, за 2016 у сумі 849 589 904 грн, за 2017 у сумі 348 380 857 грн, за І кв. 2018 у сумі 164 168 220 грн.
У зв'язку з ненаданням до перевірки оригіналів первинних документів, директору ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" вручались відповідні запити.
Станом на дату складання акту перевірки підприємством не надано запитуваних оригіналів всіх наявних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.
За висновком акту, перевіркою встановлено, що в порушення п. 44.1, 44.6 ст. 44 ст. 134 п. 135.1 ст. 135 ПК України ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 всього у сумі 1 866 114 189 грн у тому числі: за 2015 рік у сумі 503 975 208 грн; за 2016 рік у сумі 849 589 904 грн; за 2017 рік у сумі 348 380 857 грн; за І кв., 2018 у сумі 164 168 220 грн.
У періоді вчинення порушення посадовою особою, відповідальною за фінансово-господарську діяльність ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" був директор ОСОБА_1 .
Письмові пояснення, щодо встановлених перевіркою порушень, посадовими особами ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" не надавались.
Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати (формі №2-м) ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 наведено в додатку 6 до акта перевірки.
За період з 01.01.2015 по 31.03.2018 задекларовано "Різниці, які виникають відповідно до Кодексу" у сумі "-" 62 510 310 грн, на підставі декларацій з податку на прибуток з додатками встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 03 РІ Декларацій "Різниці, які виникають відповідно до Кодексу" у сумі 62 510 310 грн, у тому числі за 2015 у сумі - 10 135 221 грн, за 2016 у сумі - 49 257 713 грн, за 2017 у сумі - 3 117 376 грн.
Станом на день написання акта ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" не надано оригінали первинних документів, бухгалтерський облік та інші документи щодо формування показників податкових різниць.
Контролюючий орган зазначив висновки щодо повноти та своєчасності сплати податку на прибуток, зокрема, заниження податку на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 337724894 грн, в тому числі за: 2015 рік на 83673489 грн, І квартал 2016 року на 49592507 грн, І півріччя 2016 року на 86449276 грн, 3 квартали 2016 року на 111270070 грн, 2016 рік на 161231443 грн, І квартал 2017 року на 32371770 грн, І півріччя 2017 року на 40993945 грн, 3 квартали 2017 року на 42998485 грн, 2017 рік на 63269682 грн, І квартал 2018 року на 29550280 грн; завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток всього у сумі 3 117 376 грн.
Проведеною перевіркою застосування звільнень від оподаткування податком на прибуток не досліджувалось у зв'язку із ненаданням документів до перевірки.
З підстав ненадання первинних документів до перевірки, питання стосовно здійснення ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" виплат доходів нерезидентам із джерелом походження з України за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 є таким, що не досліджувалося.
Наводячи в п. 3.1.2. акта перевірки висновки щодо податку на додану вартість контролюючим органом відзначено, що за період 01.01.2015 по 31.03.2018 ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 368 315 423 грн.
У зв'язку з ненаданням до перевірки оригіналів первинних документів, директору ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" вручались відповідні запити.
Станом на дату складання акту перевірки підприємством не надано запитуваних оригіналів всіх наявних всіх наявних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.
За період з 01.01.2015 по 31.03.2018 ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у загальній сумі 570 317 583 грн.
Так, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 встановлено його завищення всього на суму 570 317 583 грн.
Перевіркою відображених у рядку 10.1 декларацій "Підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою", колонки Б - "суми ПДВ" показників за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 у загальній сумі 93817525 гривень (16,6% загального податкового кредиту) встановлено, що на формування зазначеного рядка мало вплив здійснення операцій з придбання у контрагентів-постачальників овочів та фруктів в асортименті, послуг оренди офісних та складських приміщень, відшкодування комунальних послуг, послуг стимулювання збуту, юридичних, інформаційно-консультаційних послуг, тощо.
Перевіркою відображених у рядку 11.1/12.1 декларацій "Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги", колонки Б - "суми ПДВ" показників за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 у загальній сумі 273400053 грн. встановлено, що підприємство придбавало імпортні товари (овочі та фрукти в асортименті) у постачальників-нерезидентів з Греції, Китаю, Туреччини, Колумбії, Еквадору, Нідерландів, Єгипту, Іспанії, Італії, Гватемали, Гондурасу, Коста-Ріки, Литви, Македонії, Німеччини, Південної Африки, Пакистану, Польщі, Угорщини та ін.
Перевіркою відображених у рядку 16 (з 01.01.2016) "Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду", колонки Б - "суми ПДВ" показників за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 наростаючим підсумком у загальній сумі 203154737 грн встановлено, що підприємством враховувалось від'ємне значення попереднього звітного (податкового) періоду.
Перевіркою відображених у рядку 16/12 (з 01.01.2016) "Коригування податкового кредиту", колонки Б - "суми ПДВ" показників за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 у загальній сумі "-" 54732 грн встановлено, що ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" проводило коригування податкового кредиту згідно Додатку 1 до Декларацій з податку на додану вартість в сторону зменшення у зв'язку з поверненням коштів, товару та коригуванням кількісних та вартісних показників.
Проведеною перевіркою відображених показників у рядках 10.1, 11.1/12.1, 16 (з 01.01.2016), 16/12 (з 01.01.2016) та рядку 17 Декларацій з ПДВ за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 у загальній сумі 570 317 583 грн., не підтверджено в зв'язку з ненаданням первинних, бухгалтерських документів, що підтверджують формування даних сум.
Таким чином, станом на день написання акту перевірки ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" не надано оригінали первинних документів та інших документів щодо формування податкового кредиту за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.
Згідно з висновком щодо повноти декларування податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" не декларувало податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету та не декларувало сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню.
Перевіркою повноти визначення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 21 декларації) за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 встановлено його завищення у сумі 252 182 092 грн (за останній місяць перевіряємого періоду (березень 2018 року) на 4 041 733 грн та до заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 на загальну суму 368 315 423 грн.
У п. 3.2.2. акту, виокремлюючи питання перевірки дотримання вимог законодавства ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, виявлення, аналіз та перевірка фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, та/або іншими правопорушеннями за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, контролюючий орган зауважив про надання директору ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" запиту про надання документів.
На запит документи до перевірки було надано частково.
Листом від 29.11.2018 №36/11 ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" повідомило, що при перевезенні бухгалтерсько-фінансових документів, більша їх частина була викрадена шляхом пограбування службового автомобіля.
Після ознайомлення уповноваженої особи товариства з наказом про призначення перевірки, 09.08.2018 ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" подано до ГУ ДФС у м. Києві лист (вх. № 51004/10), яким проінформовано контролюючий орган про втрату 11.07.2018 первинних господарських документів за період з січня 2015 року по червень 2018 року, що підтверджується висновком начальника Деснянського УП ГУ НП у м. Києві про втрату документів за цей період. У додаток до листа додано висновок начальника Деснянського УП ГУ НП у м. Києві.
При цьому, із змісту вказано листа вбачається, що станом на 09.08.2018 керівнику підприємства невідомо про які саме первинні документи йде мова, оскільки опис таких відсутній.
Відповідно до змісту Висновку начальника Деснянського УП ГУ НП у м. Києва вбачається, що до правоохоронних органів із відповідною заявою про втрату документів звернувся лише 24.07.2018, а за результатом проведеної перевірки обставин, які б вказували, що документи зникли в результаті злочину не виявлено (т. 220 а.с. 188).
Про втрату документів податковий орган повідомлено лише 09.08.2018, тобто із порушенням п'ятиденного терміну встановленого приписами п. 44.5. ст. 44 ПК України (т. 220 а.с. 187).
У подальшому, 16.10.2018 підприємством повідомлено ДПІ у Дарницькому р-ні ГУ ДФС у м. Києві, а в листопаді і ДФС України та ГУ ДФС у м. Києві, про викрадення 09.10.2018 фінансово-господарських документів ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" за період з січня 2015 року по червень 2018 року, за фактом чого Дніпровським УП ГУНП України в м. Києві було розпочато кримінальне провадження № 12018100040009361 від 09.10.2018.
Зважаючи на викрадення первинних фінансово-господарських документів за період з січня 2015 року по червень 2018 року підприємство просило контролюючий орган перенести термін проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах строку встановленого податковим кодексом, зокрема в межах 90 календарних днів.
Листом від 13.11.2018 № 101413/10/26-15-14-07-02-15 контролюючим органом повідомлено підприємство про неврахування обставин викрадення нібито поновлених документів за період з січня 2015 року по червень 2018 року та про неможливість перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "Лібра-Трейд".
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
У силу пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1п. 134.1 ст. 134 ПК України).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Приписами підпункту а пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ПКУ).
Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому витрати підприємства для цілей оподаткування податком на прибуток, а податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість повинні бути підтверджений первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Наведені норми податкового законодавства дають підстави для висновку, що витрати, дохід для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит з податку на додану вартість, мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.
Згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п.123, ст.123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до частини першої пункту 85.2 статті 85 ПК платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження платником ПДВ задекларованої суми податкового кредиту належними документами бухгалтерського обліку та податковою накладною, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.
Статтею 44 Податкового кодексу України встановлено вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Пунктом 44.1 ст. 44 ПК встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) (абзац перший пункту 44.3 цієї статті).
У силу п. 44.5. ст. 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Відповідно до пункту 44.6 ст. 44 ПК, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Верховний Суд при вирішенні даної справи встановив, що товариством загалом не було забезпечено належне зберігання та транспортування первинної документації. Більш того, товариством у проміжок часу між першим та другим викраденням первинної документації витребувані податковим органом надано не було, хоча запити податкового органу до керівника надходили. Втрата документів влітку 2018 року, якщо й мала місце, то виключно з причин недбалості працівників товариства, а повернення такої документації не потребувало значних зусиль. Наведені обставини, в сукупності, свідчать про недотримання позивачем передбаченого порядку вжиття заходів при втраті (знищенні) документації та відновлення останньої (ст. 44 ПК України), повній відсутності доказів прояву позивачем добросовісності при проведенні перевірки та відсутності будь-яких доказів на спростування саме правомірності дій та висновків контролюючого органу.
Отже, з урахуванням того, що позивач у належний спосіб не зміг довести під час судового оскарження обставини надання ним під час перевірки або до моменту прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, договорів, рахунків-фактур, специфікацій, актів прийняття виконаних робіт, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, засвідчених підписом посадової особи та скріплених печаткою, які є первинними документами, що засвідчують факт виконання правочинів, Верховний Суд визнав висновки відповідача про заниження податкових зобов'язань законними.
Разом з тим, направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд вказав, що оскаржуючи спірні у справі податкові повідомлення-рішення, позивач у позовній заяві посилався на обставини порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення перевірки.
Так, як у поданій позовній заяві, так і в заяві про зміну підстав позову від 10.06.2019 позивач наголошував на порушенні відповідачем порядку вручення наказу на проведення перевірки, обставини винесення контролюючим органом нового наказу на проведення перевірки без скасування попереднього, а також на відсутність у податкових органів повноважень щодо коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків, чим обумовлював протиправність оновленого оприлюдненого плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік.
Окремо позивач акцентував увагу на порушення процедури призначення та проведення перевірки у заяві про зміну підстав позову від 10.06.2019.
Проте, суд першої інстанції вказані посилання відхилив з приводу того, що в даному випадку відбувся допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірочного заходу. Суд апеляційної інстанції вказані доводи позивача також залишив поза увагою без надання жодної правової оцінки таким доводам.
Верховний Суд зауважив, що в разі наявності підстав позову про порушення контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки, суди повинні надавати їм правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Цим доводам повинна бути надана правова оцінка незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки.
Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, та знайшла своє підтвердження у багатьох судових рішеннях Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою "плоди отруйного дерева", сформульованій Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.
У контексті вказаної позиції Верховного Суду, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача не було включено до плану проведення планових документальних перевірок на 2018 рік, оприлюдненому в 2017 році.
Відповідач зазначає, що включення позивача до плану на 2018 рік відбулось вже у 2018 році на підставі Протоколу семінару-наради з питань роботи територіальних підрозділів аудиту від 22.03.2018.
Суд звертає увагу, що Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за № 751/27196 (далі також - Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків) не передбачає такої підстави «коригування» вже затвердженого і оприлюдненого плану як «проведення семінарів-нарад».
Відповідно до пункту 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 77.2 статті 77 ПК України).
Відповідно, включення позивача до плану на 2018 рік власне у 2018 році не відповідає вимогам статті 77 ПК України. При цьому, суд зазначає, що редакція статті 77 ПК України, станом на час здійснення перевірки позивача, взагалі не передбачала можливості внесення змін у вже затверджений план-графік перевірок, можливість врегулювання цього питання на рівні Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, що додатково свідчить про протиправність наведених дій відповідача.
Крім того, у службовому листі заступника директора Департаменту-начальника управління інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту аудиту О. Санжарівського від 22.07.2019 № 4232/26-15-14-05-01-18 (том 2, а.с. 225) зазначено: «ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛІБРА-ТРЕЙД» включено до розділу І «Документальні планові перевірки платників податків-юридичних осіб» плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік (липень місяць) шляхом проведення його коригування у липні місяці».
Таким чином, у річний план проведення планових перевірок позивача було включено у липні 2018 року (13.07.2018 згідно тексту зазначеного службового листа), а вже 17.07.2018 було видано наказ на проведення перевірки (Том 1, а.с. 32) в липні.
Тобто, від моменту протиправного внесення позивача у план-графік проведення документальних планових перевірок до видачі наказу на проведення такої перевірки минуло лише 4 дні.
У зв'язку з чим також слід зауважити, що у пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків. Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю.
Позивач вважає, що в цій справі відповідач діяв всупереч передбаченого законом способу, порушуючи частину 2 статті 19 Конституції України, з порушенням наведеного принципу належного урядування. Відповідач протиправно включив позивача у річний план проведення перевірок в липні 2018 року з визначенням липня також і місяцем проведення перевірки.
Відповідачем після «коригування» річного плану-графіку проведення документальних планових перевірок і внесення туди позивача було видано наказ № 11297 про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача з 31.07.2018.
31.07.2018 відповідачем було складено акт неможливості ознайомлення з направленням на проведення планової перевірки (том 2, а.с. 88). Відповідачем було визнано, що ознайомити позивача з направленням на перевірку не вдалося.
03.08.2018 Відповідач видав новий наказ № 11949 про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача з 08.08.2018 (том 1, а.с 33). У такому наказі першим днем проведення перевірки було визначено 08.08.2018 - на 5-й день від дати видачі наказу.
Такий наказ був вручений позивачу безпосередньо в день початку проведення перевірки 08.08.2018 (том 2, а.с. 84).
На думку відповідача, такі дії узгоджувались з Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затвердженими наказом ДФС від 31.07.2014 № 22 (у редакції наказу ДФС 23.03.2018 № 398).
Так, відповідач зазначає, що згідно пункту 1.2.7 зазначених Методичних рекомендацій «Після усунення причин, передбачених підпунктами 1.4.5-1.4.6 пункту 1.4 розділу І Методичних рекомендацій, через які своєчасно не розпочато перевірку, видається наказ про внесення відповідних змін до попереднього наказу на проведення перевірки, або видається новий наказ про її проведення (з дотриманням порядку, встановленого пунктом 1.2 розділу І Методичних рекомендацій), копія якого вручається платнику податків у встановленому Кодексом порядку».
Водночас, суд звертає увагу на те, що вказаний пункт Методичних рекомендацій відсилає до положень ПК України, пунктом 77.4 статті 77 якого чітко визначено, що право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням да ти початку проведення такої перевірки.
Між тим, всупереч і Методичних рекомендацій, на які посилається відповідач, і ПК України, наказ № 11949 про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача з 08.08.2018 був вручений позивачу безпосередньо в день початку проведення перевірки 08.08.2018.
Як встановила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Враховуючи встановлені вище порушення порядку проведення перевірки позивача, суд вважає таке порушення вимог ПК України таким, що об'єктивно могло вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами перевірки позивача та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки оскаржуваних рішень, оскільки наведені порушення призвели до порушення права позивача бути обізнаним у визначеному законом порядку з обставинами проведення його перевірки контролюючим органом та, відповідно, вживати визначених законом заходів у зв'язку з цим.
У даному контексті суд окремо звертає увагу на те, що у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Зазначене вище в сукупності свідчить про обґрунтованість доводів позивача про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками протиправної перевірки.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 210, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства «ЛІБРА-ТРЕЙД» (07400, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, буд. 90, офіс 39; код ЄДРПОУ 35932074) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві форми «Р» від 28.12.2018 №6692615147, № 6702615147, податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.12.2018 № 6712615147, податкові повідомлення-рішення форми «ПС» від 28.12.2018 № 6732615147, № 0015824-208 та податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 28.12.2018 № 6722615147.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Приватного підприємства «ЛІБРА-ТРЕЙД» (07400, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, буд. 90, офіс 39; код ЄДРПОУ 35932074) судові витрати у розмірі 19 210, 00 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.