29 квітня 2025 року м. Київ справа №320/616/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Екософт» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Екософт» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області ( далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №45764/6/10-36-07-07 від 30.08.2023 щодо відмови у можливості застосування відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Екософт» положень пл. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України;
- зобов?язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об?єднання «Екософт» положення пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України та винести відповідне рішення за результатами розгляду повідомлення №20/05/22 від 20.05.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач звернувся до відповідача з повідомленням про втрату документів відповідно до п.69.28 ст.69 ХХ ПК України від 20.05.2022. Рішенням №45764/6/10-36-07-07 від 30.08.2023 відмовлено у врахуванні повідомлення про втрату документів. Позивач вважає дане рішення протиправним і підлягаючим скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 відкрито провадження у справі.
Відповідач надав відзив на позов, у якому просить у задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що за результатами заяви встановлено, що Головним управлінням ДПС у Київській області в межах компетенції контролюючого органу розглянуто лист підприємства та надано відповідь від 24.02.2023 №6737/6/10-36-07-07.
В листі зазначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Та зазначено, що 06.12.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Пунктом 1 Постанови №1364 встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
На виконання Постанови №1364 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (наказ від 22.12.2022 за №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 23.12.2022 за №1668/39004, набрав чинності - 27.12.2022).
При цьому Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України зазначило, що затверджений перелік застосовується, зокрема, для організації виплат внутрішньо переміщеним особам, проведення приватизації державного майна, спрощеного вступу до закладів освіти, обмеження та відновлення доступу до публічних електронних реєстрів тощо.
Тимчасово, до 1 серпня 2023 року відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу, для платників податків та контролюючих органів запинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тому розгляд вищевказаних повідомлень відбувся 30.08.2023.
За результатами розгляду вищевказаних повідомлень було відмовлено підприємству у застосуванні положень підпункту 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, та направлено рішення від 30.08.2023 №45764/6//10-36-07-07.
Вказує, що позивачем подано до відповідача повідомлення про неможливість вивезення та втрату документів відповідно до п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК (далі Повідомлення) за період з 01.12.2014 по 01.12.2022, які зберігались за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Покровська, буд. 1.
За інформацією позивача, платник орендує приміщення за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Покровська, буд. 1 відповідно до договору від 31.08.2019 №31/08/19. Внаслідок збройної агресії Російської Федерації м. Ірпінь зазнало окупації, влучання бойових снарядів, ракетних обстрілів, внаслідок чого знищуються об'єкти інфраструктури, житлових районів і підприємств. Наразі через посилення обстрілів та руйнування відсутній доступ персоналу до виробничих і офісних приміщень підприємства.
Як зазначає платник, що у період з 07.03.2022 по 20.03.2022 в результаті окупації було знищено офісне приміщення ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Екософт» за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Покровська, буд. 1, в якому знаходились документи бухгалтерського та податкового обліку підприємства, внаслідок чого було знищено та пошкоджено майно, документи позивача.
За результатами розгляду Повідомлення відповідачем прийнято рішення, викладене у листі від 30.08.2023 №45764/6/10-36-07-07, в якому зазначено, що вказане Повідомлення не може бути прийнято для застосування спеціальних правил в порядку п.. 69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Також зазначає, що за зверненням позивача відкрито кримінальне провадження №12022111040000485 від 17.06.2022.
Однак, відповідач вважає, що втрата документів, не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведеться (велися) бойові дії не дає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення п.69.28 ст.69 ХХ ПК України Позовні вимоги вважають безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Позивач - ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Екософт" (код ЄДРПОУ 31749798). Податкова адреса суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: Україна, 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Покровська, будинок 1-Ї. Види економічної діяльності: 71.20 Технічні випробування та дослідження; 28.99 виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення; 20.59 виробництво іншої хімічної продукції; 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.69 оптова торгівля іншими машинами та устаткування; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
20.05.2022 позивач направив до відповідача повідомлення про неможливість вивезення та втрату документів відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в обґрунтування вказано, що позивач орендує офісне приміщення за адресою: 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Покровська, будинок 1-Ї згідно Договору №31/08/19 від 31.08.2019.
Повідомляє, що приміщення позивача розташовано на території міста Ірпінь, на якій внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України 24.02.2022, що стало підставою для введення на всій території України воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 велись бойові дії, що підтверджено у «Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані)», затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 №309 (зі змінами).
Також повідомляє, що було здійснено обстріли території м. Ірпінь Київської області, в тому числі за місцем розташування офісного приміщення ТОВ «НВО «Екософт» розташованого за адресою: місто Ірпінь, вулиця Покровська, будинок 1-Ї на території якого знаходились документи бухгалтерського та податкового обліку підприємства. Внаслідок чого було знищено та пошкоджене майно, документи належні ТОВ «НВО «Екософт». По даному випадку відкрите кримінальне провадження за №12022111040000485 від 17.06.2022.
Відповідач, листом від 30.08.2023 №45764/6/10-36-07-07 повідомив, що вище вказане повідомлення позивача не може бути прийнято для застосування спеціальних правил в порядку п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, як таке що не відповідає умовам, встановленим наведеною нормою.
В обґрунтування листа вказано, що КМУ не затвердив перелік територій населених пунктів , де проводяться (проводились) бойові дії.
Обов'язковою умовою застосування платником вимог пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України для застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності є провадження діяльності на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. Згідно наданого повідомлення та витягу з ЄРДР, факт втрати документів обумовлений обстрілом м. Ірпінь у період з 07.03.2022 року по 20.03.2022 року (на цей час - територія можливих бойових дій).
Крім того, аналіз наданої податкової звітності свідчить про відсутність провадження господарської діяльності підприємства в цьому періоді.
19.09.2023 Позивачем направлено до Державної податкової служби України скаргу на бездіяльність відповідача та порушення положень п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Рішенням про результати розгляду скарги від 23.11.2023 №34951/6/99-00-06-03-03-06 Державна податкова служба України залишила без змін рішення (лист) ГУ ДПС у Київській області №45764/6/10-36-07-07 від 30.08.2023 про відмову у застосуванні положень п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, а скаргу без задоволення.
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За визначенням наведеним у пп.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до обов'язків, закріплених у ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Законом України від 01.04.2022 №2173 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану», яким доповнено п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України п.п. 69.28 такого змісту:-Установити, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень ст.44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
З'ясовуючи чи були дотримані контролюючим органом вимоги, з якими Податковий кодекс України пов'язує виникнення у контролюючого органу права приймати рішення за результатами розгляду повідомленням про неможливість вивезення первинних документів платника податків, суд вказує таке.
П.П.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено дві обставини, за яких до платника податків можуть бути застосовані визначені вказаним підпунктом спеціальні правила, а саме втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів внаслідок бойових дій та/або неможливість вивезення первинних документів в зв'язку із знаходженням їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.
Оскільки у абзаці третьому зазначеної норми вказані обставини, пов'язані сполучником «та/або», з метою застосування вказаних спеціальних правил вони можуть існувати як кожна окремо, так і в сукупності.
Абзац восьмий п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містить єдину обставину, на підставі якої контролюючий орган має право прийняти рішення про відмову у застосуванні цієї норми. Такою обставиною є втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій.
При цьому п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, як і загальною нормою ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доведення вказаної обставини покладено на контролюючий орган.
Вказаним підпунктом ПК України передбачено підставу для відмови у застосуванні спеціальних правил виключно у разі втрати документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій.
П.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не містить підстав для відмови у застосуванні спеціальних правил у разі неможливості вивезення платником податків первинних документів, якщо платником податків надано докази на підтвердження своїх доводів, а територія на якій знаходяться первинні документи визначена у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.
Тлумачення п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України дає підстави зробити висновок, що у разі якщо платник податків подав до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів з підстав ведення на територіях знаходження первинних документів бойових дій або якщо території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, і будь яке знаходження там становить загрозу життю працівникам підприємства, у контролюючого органу не було підстав для відмови у застосуванні спеціальних правил до позивача.
Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач подав повідомлення про втрату первинних документів відповідно до п.п.69.28 п.69 ПК України, а чинне законодавство не містить правових підстав для відмови у застосуванні спеціальних правил у випадку подання такого повідомлення, а тому спірне рішення є незаконним незалежно від доведення відповідачем протилежного.
Слід зазначити, що відповідач жодним чином не довів, що втрата документів позивачем про які вказано у повідомленні від 20.05.2022 №20/05/22, не пов'язана із військової агресією російської федерації проти України, а саме на території м. Ірпінь, Київської області. Тобто абз.2 п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податковий кодекс України встановлює чотири підстави неможливості пред'явлення первинних документів:
- втрата (знищення чи зіпсування);
- знаходження документів на території, на якій ведуться або велися бойові дії, на окупованій території, у разі якщо їх неможливо вивезти:
- знаходження документів на території, на якій ведуться або велися бойові дії, на окупованій території, у разі якщо їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я фізичних осіб;
- знаходження документів на території, на якій ведуться або велися бойові дії, на окупованій території, у разі якщо їх вивезення неможливо у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади;
Отже вирішальним є не те, коли територію віднесено до території активних бойових дій, а неможливості пред'явлення первинних документів.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом, щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні. У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов'язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених норм у контексті спірних правовідносин свідчить про те, що обов'язковою умовою для застосування спеціальних правил підтвердження даних податкового обліку, встановлених п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, є факт втрати (знищення чи зіпсуття) первинних документів, що безпосередньо пов'язаний з проведенням бойових дій на території, на якій провадилась господарська діяльність, або з тимчасовою окупацією цієї території.
Слід також виокремити, що обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За сукупністю вказаних обставин, суд зробив висновок, що позивач дотримався порядку, визначеного ПК України, щодо направлення повідомлення про втрату документів, відповідно до п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до відповідача та правомірно просив контролюючий орган застосувати до нього спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, мотивуючи свої дії беззаперечним фактом військової агресії російської федерації проти України, а саме на території м. Ірпінь Київської області за місцем розташування офісного приміщення позивача на території якого знаходились документи бухгалтерського та податкового обліку підприємства. Внаслідок обстрілів було знищено та пошкоджено майно, документи.
Аналізуючи доводи відповідача, які стали підставою для відмови позивачу у застосуванні до нього спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачених п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, суд зазначає, що належного обґрунтування підстав відмови позивачу у застосуванні до нього спеціальних правил, визначених у ПК України в рішенні від 30.08.2023 №45764/6/10-36-07-07, відповідач не вказав, доказів на підтвердження своїх доводів до суду не надав.
Частиною 1, 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №45764/6/10-36-07-07 від 30.08.2023 щодо відмови у можливості застосування відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Екософт» положень пл. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.
Зобов"язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об?єднання «Екософт» положення пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України та винести відповідне рішення за результатами розгляду повідомлення №20/05/22 від 20.05.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт" (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Покровська, буд. 1-ї) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.