29 квітня 2025 року Київ № 640/25485/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Міністерства оборони України від 09.08.2021 № 95 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» з часу його видання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність правових підстав для його прийняття.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2021 до Міноборони за вх. № 9397/з від 22.06.2021 надійшов лист заступника Генерального прокурора України Якубовського М. (за вих. № 11/6/1-214вих-21 від 07.06.2021), у якому повідомлено про факти неналежного самопредставництва, представництва інтересів Міноборони в судах в частині не забезпечення участі уповноважених представників Міноборони під час розгляду судових справ № 910/4676/19, № 910/2874/18 та №910/16737/18.
23.06.2021 дорученням Міністра оборони України за вих.№ 9397/з визначено завдання керівнику Департаменту юридичного забезпечення Міноборони щодо опрацювання питань, порушених у листі Офісу Генерального прокурора України від 07.06.2021 вих. № 11/6/1-214вих- 21, та доповіді пропозицій.
25.06.2021 керівником Департаменту юридичного забезпечення Міноборони надано доповідь керівництву Міноборони за вих. 298/ПУ/1796 від 25.06.2021, за результатами розгляду листа Офісу Генерального прокурора України від 07.06.202Івих. № 11/6/1-214вих-21, у якій зазначено наступні обставини.
Командування сил логістики Збройних Сил України визначалось відповідальним за самопредставництво, представництво інтересів Міноборони в судах по судових справах №910/4676/19 та 910/2874/18. Незважаючи на доручення Департаменту юридичного забезпечення Міноборони щодо опрацювання у встановленому порядку та забезпечення захисту інтересів Міноборони (у т.ч. участі при розгляді судових справ у судах), уповноваженими особами не забезпечено участі при розгляді судових справ у судах.
Зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовою частиною НОМЕР_1 не забезпечено явку у судові засідання, які відбулись:
29.04.2021 у Касаційному господарському суді Верховного Суду по справі № 910/4676/19 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер» до Міноборони, військової частини НОМЕР_1 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 10 025 535 грн., завданої 09.10.2018 внаслідок вибухів боєприпасів на військовому складі у м. Ічня Чернігівської обл. (доручення ДЮЗ МОУ від 20.04.2021 вих. № 298/6/6170/с, разом копією ухвали суду);
20.05.2021 у Касаційному господарському суді Верховного Суду по справі № 910/2874/18 за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міноборони до Державного підприємства “Львівський бронетанковий завод» про стягнення 7 929 236,54 грн. (доручення ДЮЗ МОУ від 28.04.2021 вих. №298/б/6731/с, разом копією ухвали суду).
При цьому, позиція представника Міноборони у засіданнях мала суттєве значення для формування загальної правової позиції, направленої на захисті інтересів Міноборони та військової частини НОМЕР_1 .
З метою перевірки інформації по викладених фактах правопорушення, встановлення осіб, які вчинили дисциплінарне правопорушення, обставин порушення листі Департаменту юридичного забезпечення Міноборони від 25.06.2021 вих. №298/ПУ/1796 внесено пропозиції керівництву Міноборони щодо:
проведення Департаментом юридичного забезпечення Міноборони службової перевірки з питань самопредставництва, представництва інтересів Міноборони по судових справах №910/4676/19, №910/2874/18, у передбаченому розділом VII Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, а також надання доповіді за результатами проведення перевірки до 20.07.2021:
надання доручення ІНФОРМАЦІЯ_1 на час проведення службової перевірки: надати всі необхідні документи, інформацію відповідно до запитів комісії; забезпечити можливість отримання пояснень від відповідальних посадових осіб; забезпечити комісію на час службової перевірки необхідним приміщенням, обладнанням, засобами зв'язку та оргтехнікою.
06.07.2021 дорученням тимчасово виконуючого обов'язки Міністра оборони України вих. №9397/з/1 від 06.07.2021, що додається підтримано пропозиції Департаменту юридичного забезпечення Міноборони та визначено відповідні завдання посадовим особам Міноборони, Збройних Сил України щодо забезпечення їх реалізації у встановленому порядку.
На виконання доручення тимчасово виконуючого обов'язки Міністра оборони України від 06.07.2021 вих. №9397/з/1 комісією Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України на підставі наказу директора Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України (з адміністративно-господарської діяльності) від 08.07.2021 №24, у період з 08 липня по 15 липня 2021 року проведено службову перевірку по фактам неявки у судові засідання осіб, уповноважених на самопредставництво, представництво інтересів Міноборони по судових справах №910/4676/19, №910/2874/18.
На підставі проведеної перевірки, 09.08.2021 відповідно до наказу Міністерства оборони України від 09.08.2021 №95КП “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» начальника юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника юстиції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення “сувору догану» за порушення вимог ст. ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 3.4, 4.6 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України, Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 грудня 2016 року №744 (зі змінами), за неналежне виконання службових обов'язків, визначених підпунктом 1 пункту 4, підпункту 15 пункту 5, підпункту 5 пункту 6 Основних завдань і функції юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідальність, права та обов'язки керівника, затверджених 09.06.2020 Командувачем Сил логістики Збройних Сил України, в частині забезпечення належного самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України в судах по господарських справах №910/4676/19 та №910/2874/18, стороною в якій є Міністерство оборони України.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-ХІV:
Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Відповідно до положень Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV:
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Порядок проведення службової перевірки врегульовано розділом VII Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371.
Зокрема, службова перевірка проводиться з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення.
Під час службової перевірки встановлюються: особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни; обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни; не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов'язки; наявність чи відсутність події, з приводу якої призначалась перевірка.
У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування.
Службова перевірка проводиться за письмовим рішенням відповідного командира (начальника), у якому зазначаються відомості про посадових осіб, яким доручається проведення перевірки, її мета та дата завершення. Строк проведення перевірки встановлюється з урахуванням мети, обсягу визначених завдань та кількості особового складу, який залучається. Письмове рішення командира (начальника) оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на документі (рапорті (доповіді)) про необхідність проведення перевірки або видання окремого доручення (доручення), розпорядження на її проведення.
Строк проведення службової перевірки не може перевищувати одного місяця. У разі не встановлення винних осіб службова перевірка може бути продовжена відповідним командиром (начальником), який призначив перевірку, але не більше ніж на один місяць.
Службова перевірка може проводитись як одноособово, так і комісією. Склад комісії визначається з урахуванням мети, обсягу, складності та особливостей проведення службової перевірки.
Результати службової перевірки оформлюються доповідною запискою на ім'я посадової (службової) особи, яка призначила перевірку, та підписуються посадовою (службовою) особою, яка провела її одноособово, або головою комісії.
У доповідній записці зазначаються підстави та мета проведення службової перевірки, службові особи, які її проводили, вжиті заходи та отримані результати, висновки і пропозиції та інші відомості, необхідні для прийняття посадовою (службовою) особою, яка призначила перевірку, законного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, службовою перевіркою встановлено, що викладена у листі Офісу Генерального прокурора України за вих. №11/6/1-214вих-21від 07.06.2021 інформація щодо неналежного самопредставництва, представництва інтересів Міноборони у вигляді не забезпечення участі уповноважених представників Міноборони у судових засіданнях по справах № 910/4676/3 9, № 910/2874/18 знайшла підтвердження.
ІНФОРМАЦІЯ_1 було визначено відповідальним за самопредставництво, представництво інтересів Міноборони по господарських справах №910/4676/19, №910/2874/18 (доручення ДЮЗ МОУ від 20.04.2021 вих. №298/6/6170/с, від 28.04.2021 вих. №298/6/6731/с.
Так, Начальником юридичного відділу Командування Сил логістики Збройних Сил України полковником юстиції ОСОБА_1 , всупереч вимог пунктів 3.4, 4.6 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України, Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 грудня 2016 року № 744 (зі змінами),, підпункту 1 пункту 4, підпункту 15 пункту 5, підпункту 5 пункту 6 Основних завдань і функції юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідальність, права та обов'язки керівника, затверджених 09.06.2020 Командувачем Сил логістики Збройних Сил України, не було організовано належний захист інтересів Міноборони у Касаційному господарському суді Верховного Суду та не забезпечено участь 29.04.2021 та 20.05.2021 уповноважених представників Міноборони, військової частини НОМЕР_1 у судових засіданнях Верховного Суду по справах №910/4676/19 та № 910/2874/18.
Позиція Міноборони по судовій справі №910/4676/19 мала суттєве значення для формування загальної судової практики та правової позиції по категорії судових справ, предметом яких є стягнення матеріальної шкоди, завданої вибухами боєприпасів на військових складах Збройних Сил.
28.04.2021 начальником юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником юстиції Глазуновим М.Ю., як уповноваженим представником Міноборони, подано до Касаційного господарського суду Верховного Суду заяву від 28.04.2021, про проведення судового розгляду господарської справи №910/4676/19 у Верховному Суді за відсутності уповноваженого представника Міноборони, незважаючи на необґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, необхідність доведення позиції Міноборони (військової частини НОМЕР_1 ) в судовому засіданні Верховного Суду з огляду на помилковість висновків, викладених у постанові Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020, якою стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер» матеріальну шкоду у розмірі 7 410 867,51 грн., завдану внаслідок вибухів боєприпасів 09.10.2018 на військовому складі у м. Ічня Чернігівської обл.
Зазначені обставини підтверджуються засвідченою копією письмових пояснень начальника юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника юстиції ОСОБА_1 від 12.07.2021, як уповноваженого представника Міноборони, підписаних ним власноручно.
Судом враховано обставини перебування станом на 29.04.2021 полковника юстиції ОСОБА_1 з 27.04.2021 на лікарняному на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.04.2021 №88.
Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем не було вжито усіх своєчасних, належних та вичерпних заходів, спрямованих на організацію належного захисту у Касаційному господарському суді Верховного Суду інтересів Міноборони по справах №910/4676/19, № 910/2874/18 у вигляді:
використання процесуальних прав Міноборони, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, шляхом подання до Верховного Суду процесуальних документів (пояснень, відзивів) Міноборони на касаційні скарги по справах №910/4676/19 та №910/2874/18, які обґрунтовують правомірність позиції Міноборони, військової частини;
своєчасної підготовки та подання службових документів (через Управління охорони державної таємниці Міноборони, Департамент юридичного забезпечення Міноборони) щодо необхідності видачі припису за підписом Міністра оборони України для виконання завдань, пов'язаних із допуском до державної таємниці, у Касаційному господарському суді Верховного Суду по судовим справам № 910/4676/19 та№ 910/2874/18;
забезпечення участі 29.04.2021 та 20.05.2021 у судових засіданнях Верховного Суду інших уповноважених представників Міноборони з метою належного самопредставництва, представництва інтересів Міноборони по справах № 910/4676/19 та № 910/2874/18, а за потреби - письмового звернення до Управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України, Департаменту юридичного забезпечення Міноборони, територіальних юридичних підрозділів щодо надання допомоги з порушених питань;
організації участі (явки) 29.04.2021 співвідповідача - військової частини НОМЕР_1 , яка підпорядкована ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на подання військовою частиною НОМЕР_1 касаційної скарги до Верховного Суду по справі № 910/4676/19.
З огляду на викладене та враховуючи факт подання позивачем 28.04.2021 заяви про проведення судового розгляду господарської справи №910/4676/19 у Верховному Суді за відсутності уповноваженого представника Міноборони, необґрунтованими є доводи позивача щодо необов'язковості виконання ним покладених службових завдань (обов'язків) чи неможливості участі іншого представника Міноборони у згаданому судовому засіданні.
Крім того, 12.05.2021 тимчасово виконуючим обов'язки головного спеціаліста юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником юстиції Хланем В.М., як уповноваженим представником Міноборони, також подано до Касаційного господарського суду Верховного Суду заяву від 12.05.2021 про проведення судового розгляду господарської справи № 910/2874/18 у Верховному Суді за відсутності уповноваженого представника Міноборони.
При цьому, 20.05.2021 тимчасово виконуючим обов'язки начальника юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником юстиції ОСОБА_2 всупереч вимог пунктів 3.4, 4.6 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України, Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 грудня 2016 року № 744 (зі змінами), підпункту 1 пункту 4, підпункту 15 пункту 5, підпункту 5 пункту 6 Основних завдань і функції юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідальність, права та обов'язки керівника, затверджених 09.06.2020 Командувачем Сил логістики Збройних Сил України, не забезпечено належний захист інтересів Міноборони та участь 20.05.2021, як уповноваженого представника Міноборони, у судовому засіданні Касаційного господарського суду Верховного Суду по справі № 910/2874/18 за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міноборони до Державного підприємства “Львівський бронетанковий завод» про стягнення 7 929 236,54 грн. (доручення ДЮЗ МОУ від 28.04.2021 eux. № 298/6/6731/с).
Зазначені обставини підтверджуються засвідченою копією письмових пояснень старшого офіцера юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника юстиції ОСОБА_2 від 19.07.2021, як уповноваженого представника Міноборони, підписаних ним власноручно.
14.07.2021 Департаментом юридичного забезпечення Міністерства оборони України листом від 14.07.2021 вих. №298/ПУ/2014 внесено пропозиції керівництву Міноборони, з метою підвищення відповідальності посадових (службових) осіб, недопущення подібних випадків у подальшому, підвищення рівня військової дисципліни серед особового складу та керуючись вимогами статей 4, 12, 45, 97 Дисциплінарного статуту' Збройних Сил України, щодо:
притягнення до дисциплінарної відповідальності владою Міністра оборони України начальника юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника юстиції ОСОБА_1 та оголошення йому дисциплінарного стягнення у вигляді “сувора догана» за порушення вимог ст. ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 3.4, 4.6 Інструкції з організації
претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України, Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від ЗО грудня 2016 року № 744 (зі змінами), за неналежне виконання службових обов'язків, визначених підпунктом 1 пункту 4, підпункту' 15 пункту 5, підпункту 5 пункту 6 Основних завдань і функції юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідальність, права та обов'язки керівника, затверджених 09.06.2020 Командувачем Сил логістики Збройних Сил України, в частині забезпечення належного самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України в судах по господарських справах № 910/4676/19 та № 910/2874/18, стороною в якій є Міністерство оборони України;
притягнення до дисциплінарної відповідальності владою Командувача Сил логістики Збройних Сил України старшого офіцера юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника юстиції ОСОБА_2 за порушення вимог ст. ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 3.4, 4.6 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України, Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 грудня 2016 року №744 (зі змінами), за неналежне тимчасове виконання обов'язків начальника юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених підпунктом 1 пункту 4, підпункту 15 пункту 5, підпункту 5 пункту 6 Основних завдань і функції юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідальність, права та обов'язки керівника, затверджених 09.06.2020 Командувачем Сил логістики Збройних Сил України, за неналежне тимчасове виконання обов'язків головного спеціаліста юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині забезпечення належного самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України в судах по господарській справі № 910/2874/18, стороною в якій є Міністерство оборони України.
Зазначена доповідь Міністру оборони України була подана на розгляд Міністру оборони України за вих. №298/ПУ/2014 від 14.07.2021 за результатами проведення службової перевірки відповідно до вимог пункту 8 розділу VII Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371.
29.07.2021 за результатами розгляду листа Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України від 14.07.2021 вих. №298/ПУ/2014 Міністром оборони України підтримано внесені Департаментом юридичного забезпечення Міністерства оборони України пропозиції та прийнято рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, яке було оформлено дорученням Міністра оборони України 29.07.2021 вих. №9397/з/2 шляхом визначення завдань посадовим особам Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України в частині продовження відповідної роботи.
Стаття 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язує військовослужбовця неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирі, а стаття 6 зобов'язує військовослужбовця виконувати наказ начальника сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідно до статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення підтверджується наведеними вище доказами. При цьому, у поданому позивачем позові не заперечується факт відсутності у судових засіданнях. Водночас, визначені ним підстави такої неявки, у контексті покладених на нього обов'язків, не знайшли підстави своєї обґрунтованості.
Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Дисциплінарним статутом Збройних Сил України та Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608.
З огляду на те, що за результатами службової перевірки факти вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення підтвердились, правові підстави для скасування пункту 1 наказу Міністерства оборони України від 09.08.2021 № 95КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у суду відсутні.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) було доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Відповідно, суд не вбачає правових підстав як для задоволення позовних вимог в частині скасування такого рішення, так і в задоволенні решти похідних від цієї позовних вимог.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.