Справа № 466/7170/24
Провадження № 2/466/534/25
іменем України
30 квітня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Федорової О.Ф.
секретар судового засідання Волянська Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу за позовною заявою представника позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Порічкова-15» адвоката Глуховського Андрія Юрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою представника позивача ОСББ «Порічкова-15» адвоката Глуховського А.Ю. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
08.07.2024 року, представник позивача ОСББ «Порічкова-15» адвокат Глуховський А.Ю. звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Позивач ОСББ «Порічкова-15» здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_1 повинен був сплатити позивачу ОСББ «Порічкова-15» за період з травня 2019 року по травень 2024 року суму в розмірі 36241,08 грн, а оплатив 34155,05 грн. Отже, загальна сума боргу відповідача ОСОБА_1 становить 2086,03 грн.
Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСББ «Порічкова-15» суму заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період із травня 2019 року по травень 2024 року в розмірі 2068,03 грн.
26.09.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що в грудні 2019 року позивачем ОСББ «Порічкова-15» здійснено незрозумілу корекцію щодо нарахування коштів у розмірі 304,19 грн. В подальшому, така ж корекція здійснювалась з жовтня 2020 року по липень 2023 року. Вважає, що через здійснення корекції, утворилась заборгованість у розмірі 2068,03 грн.
Крім того, звертає увагу, що позивач ОСББ «Порічкова-15» просить стягнути заборгованість за період з травня 2019 року по травень 2024 року, тобто поза строком позовної давності.
Просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідь на відзив позивачем не подано.
Заяви (клопотання) учасників справи:
25.02.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова відповідач ОСОБА_1 подав заяву, у якій просив застосувати строк позовної давності за період з січня 2019 року по грудень 2021 року.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20.09.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:
Відповідно до копії відомості про нарахування та оплату за утримання будинку та прибудинкової території, мешканця ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , виданої 21.06.2024 року, за період з 05.2019 року по 05.2024 року:
- нараховано - 31669,84 грн;
- корекція - 4571,24 грн;
- оплачено - 34155,05 грн;
- заборгованість - 2086,03 грн.
Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Виходячи зі змісту відомості про нарахування та оплату, у вересні 2019 року позивачем ОСББ «Порічкова-15» проведено обґрунтовану корекцію у розмірі 615,84 грн. Корегування стосувалося періоду травня 2019 року за тарифом 5,26 та періоду з червня 2019 року по серпень 2019 року за тарифом 5,35.
Однак, позивачем ОСББ «Порічкова-15» не обґрунтовано та не надано доказів, на підставі яких проведено корекцію за період грудня 2019 року за тарифом 5,56, корекцію за період із жовтня 2020 року по квітень 2021 року за тарифом 5,56 та корекцію за період із травня 2021 року по липень 2023 року за тарифом 7,56, яка сумарно становить 3955,40 грн.
За період з 05.2019 року по 05.2024 року, відповідачу ОСОБА_1 нараховано 31669,84 грн та корекцію 4571,24 грн. За період з 05.2019 року по 05.2024 року, відповідачем ОСОБА_1 сумарно оплачено 34155,05 грн. На думку суду, необґрунтоване нараховання корекції у сумі 3955,40 грн, сформувало надмірну заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ОСББ «Порічкова-15» у розмірі 2086,03 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України, перебіг позовної давності зупиняється якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», встановлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Воєнний стан неодноразово продовжено.
З огляду на викладене вище, на думку суду, позовна давність не спливла, а тому підстави для її застосування відсутні. Проте, позивачем не обґрунтовано проведення корекції нарахувань, несплата яких у повній мірі, утворила заборгованість у розмірі 2086,03 грн.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, викладені у позовній заяві обґрунтування позовних вимог не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводи позивача не підтверджені достовірними та достатніми доказами, що викликають у суду певний сумнів.
Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, приходить висновку що позовні вимоги не обґрунтовані та не доведені в суді.
Розподіл судових витрат між сторонами:
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 10, 12, 19, 81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, -
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог представника позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Порічкова-15» адвоката Глуховського Андрія Юрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя О. Ф. Федорова