Справа №463/9364/24
Провадження №1-кс/463/4094/25
про застосування запобіжного заходу
30 квітня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши клопотання детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до підозрюваної
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-4 КК України, -
детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб з визначенням розміру застави у розмірі 165 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 620,00 гривень, а також покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у випадку внесення відповідного розміру застави.
Клопотання мотивує тим, що Детективами Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024140000000069 від 14.03.2024, за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 201-4, ч. 2 ст. 201-4, ч. 3 ст. 201-4 КК України.
29 квітня 2025 року в межах кримінального провадження № 42024140000000069 від 14.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-4 КК України - в контрабанді, тобто переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів, вчиненій у значному розмірі та організованою групою, за обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру, яке долучено до матеріалів клопотання.
Згідно поданого клопотання вважає, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваною інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке належать до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Обгрунтованість підозри, на думку детектива за погодженням з прокурором, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях підозрюваної наявні ризики, передбаченіст.177 КПК України для застосування вказаного виду запобіжного заходу, а саме: є достатні підстави, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки тяжкість вчиненого злочину і покарання за таке, на думку детектива та прокурора, вже самі по собі є підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вважають, що підозрювана може знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх речей та документів, які мають важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, не встановлено інших осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення. Може впливати на інших підозрюваних, потерпілого, експерта, спеціаліста та свідків у даному кримінальному провадженні, крім того з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань. Може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Може вчинити інше кримінальне правопорушення. З урахуванням вивченням особи підозрюваної встановлено, що на даний час вона працездатна, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали її утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваної вказаного запобіжного заходу, не встановлено. А тому жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку детектива та прокурора, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваної, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним ризикам вважають, що до підозрюваної необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, обгрунтовуючи мотивованість заявленого розміру застави в розмірі 165 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 620,00 гривень, детектив та прокурор, покликавшись на положення п.3 ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, зазначили, що ОСОБА_5 , яка виступала виконавцем вчинення злочину, станом на 29.04.2025, разом з усіма членами організованої групи, здійснили контрабанду 7 (семи) транспортних засобів, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів (транспортних засобів), загальною вартістю предметів такої контрабанди в розмірі 2 174 645, 03 гривень, що становить значний розмір. Відтак, вищенаведене підтверджує її фінансову спроможність сплати застави в розмірі 165 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. За таких обставин, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та його тяжкості, майнового стану підозрюваної, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідно встановити заставу найбільш наближену до завданої шкоди, а саме в розмірі 165 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останньою ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема, незаконно виїхати за межі України.
Жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотанні підтримав в повному обсязі з підстав, передбачених в ньому, та просив таке задовольнити. На спростовання зазначених стороною захисту в судовому засіданні заперечень наголосив суду на наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, в діях підозрюваного, як підстави для застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Захисник в судовому засіданні проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив та просив відмовити в задоволенні такого в повному обсязі з підстав його необґрунтованості та безпідставності. Пояснив, що пред'явлена підозра не є обґрунтованою та в діях підозрюваної відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому вважають, що відсутні правові підстави для застосування до підозрюваного будь-якого запобіжного заходу. Крім того, зазначив, що у випадку, якщо суд прийде до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу до підозрюваної застосувати такий у вигляді домашнього арешту.
Підозрювана підтримала думку захисника. Зазначила, що має на утриманні непрацездатну матір, один брат воєю в зоні бойових дій, а інший пропав безвісти.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання детектива за погодженням з прокурором підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на вищезазначені положення ст.177 КПК України щодо підставності застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного у даній справі суд враховує наступне.
Детективами Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024140000000069 від 14.03.2024, за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 201-4, ч. 2 ст. 201-4, ч. 3 ст. 201-4 КК України.
29 квітня 2025 року в межах кримінального провадження № 42024140000000069 від 14.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-4 КК України - в контрабанді, тобто переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів, вчиненій у значному розмірі та організованою групою, за обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру, яке долучено до матеріалів клопотання.
На виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-4 КК України. Зокрема обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами у матеріалах кримінального провадження, а саме:
-протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на яких зафіксовано, як останні обговорюють між собою способи та методи переміщення транспортних засобів на митну територію України під виглядом гуманітарної допомоги;
-протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій - візуальне спостереження за особами ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на яких зафіксовано факти ввезення транспортних засобів під виглядом гуманітарної допомоги на митну територію України, продаж вказаних транспортних засобів за грошові кошти особам на території України та використання їх в особистих цілях всупереч цільовому призначенню;
-висновками транспортно-товарознавчих експертиз відповідно до яких встановлено дані (характеристики) транспортних засобів та їх середня вартість під час ввезення на митну територію України під виглядом гуманітарної допомоги;
-показаннями свідків - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які повідомили про обставини ввезення транспортних засобів як гуманітарної допомоги на митну територію України та продажу вказаних транспортних засобів за грошові кошти;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв'язку.
Оцінюючи зазначені детективом в клопотанні та наведені прокурором в судовому засіданні ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд вважає, що обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ризиків передбачених ст.177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Поряд з цим суд вважає за необхідне зазначити про те, що не може вважатися ризиком у відповідності до положень ст.177 КПК України, наявним в діях підозрюваного, не встановлення ще усіх обставини, що мають значення для досудового розслідування, та усіх осіб, можливо причетних до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.
Застосовуючи до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Крім того, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері господарської діяльності. Вказані обставини в своїй сукупності підтверджують, що в діях підозрюваної наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому покликання представників органу досудового розслідування та органу прокуратури в цій частині суд вважає обґрунтованими та належно вмотивованими.
Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та час його вчинення (в умовах воєнного стану), суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання детектива за погодженням з прокурором про застосування до підозрюваної найжорсткішого за своєю суттю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Застосовуючи до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити у відповідності до ч.5 ст.182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4,5 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
Відповідно до рішення від 27.06.1968 у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що як сума гарантії, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, намагання прив'язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому, не відповідає ст. 5 (3) Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею призначені не для відшкодування збитків, а скоріше для забезпечення присутності звинуваченого на слуханні. Тож її сума повинна бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які повинні надати заставу, іншими словами, перспектива втрати застави чи дій проти гарантів у разі його неявки до суду буде виступати в якості достатнього стримуючого фактора, щоб розсіяти будь-яке бажання з його боку переховуватись від правосуддя.
Відповідно до положень п.3 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваній розмір застави вважає, що така має бути співмірною не лише із вчиненим особою діянням та наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а також із матеріальним становищем особи, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , її майновий та сімейний стан, стан здоров'я, інші дані про її особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. з покладенням на підозрювану ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами статей 177,178, 182,183,186,194,196,197,395 КПК України, -
Клопотання детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до підозрюваної ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Строк дії ухвали становить 60 днів починаючи з моменту проголошення ухвали 30.04.2025 року до 28.06.2025 року включно (в межах строків досудового розслідування).
Визначити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень нуль копійок).
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі Львівського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також свідками у кримінальному провадженні, судовими експертами та спеціалістами, залучених до досудового розслідування;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В решті клопотання - відмовити.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1