про прийняття до розгляду заяви про зміну підстав позову та залучення третьої особи
30 квітня 2025 року Справа № 640/27954/21 провадження ЗП/280/570/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої Катерини Володимирівни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про зміну підстав позову та залучення співвідповідачів у справі
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора
про виплату недоотриманої заробітної плати,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться справа №640/27954/21 (провадження ЗП/280/570/25) за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач) про виплату недоотриманої заробітної плати, у якій позивач просить суд стягнути з Держави України в особі Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді недотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», надбавки за вислугу років та доплати за науковий ступінь, що розраховуються у відсотках до посадового окладу, завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 по 24.12.2019 у сумі 1293460,90 грн.
Ухвалою від 24.03.2025 суд прийняв до провадження адміністративну справу №640/27954/21 та призначив її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
21.04.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 (вх.№19199), у якому він просить: залучити у якості співвідповідачів Верховну Раду України в особі Управління справами Апарату Верховної ради України та Державну казначейську службу України; змінити предмет позову виклавши позовні вимоги у наступному вигляді: «Стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, у вигляді недотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», надбавки за вислугу років та доплати за науковий ступінь, що розраховуються у відсотках до посадового окладу, завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 року по 24.12.2019 року у сумі 1 293 460,90 грн. (один мільйон двісті дев'яносто три тисячі чотириста шістдесят грн. 90 коп.), шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідного рахунку Державного бюджету України.».
Вирішуючи подану позивачем заяву, суд враховує наступне.
За приписами частин першої, другої 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із пунктом 3 частини третьої статті 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, процесуальним законом встановлено диспозитивне право позивача щодо розпорядження позовними вимогами, в тому числі і щодо їх зміни, збільшення тощо.
Згідно із частиною другою статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 262 КАС України, підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, з урахуванням того, що КАС України передбачає право позивача на зміну предмета або підстав позову, збільшення розміру позовних вимог, враховуючи те, що ухвалою суду від 24.03.2025 розгляд справи розпочато спочатку у зв'язку із прийняттям справи до провадження, суд зазначає про наявність підстав для прийняття заяви про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог до розгляду.
Щодо залучення у якості співвідповідачів Верховної Ради України в особі Управління справами Апарату Верховної ради України та Державної казначейської служби України, то представник позивача вказує, що належним відповідачем у справі про відшкодування шкоди, завданої прийняттям Верховною Радою України неконституційного закону є Держава Україна, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади (Верховну Раду України - як орган, який прийняв неконституційний акт та Офіс генерального прокурора - як орган, який нараховував та виплачував заробітну плату за неконституційним актом), а завдана позивачу шкода, в розумінні вимог чинного законодавства України, відшкодовується за рахунок Державного бюджету, при цьому Державна казначейська служба України є тим органом, на яку законом покладено обов'язок щодо безспірного списання коштів з Державного бюджету на підставі рішення суду.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає, що згідно з частиною третьою статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 25.09.2019 абзацом 1 частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначено посадовий оклад прокурора окружної прокуратури у вигляді 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого установлено на 01 січня календарного року, у зв'язку з чим заробітна плата позивача мала становити у період з 01.07.2015 по 24.12.2019 1644268,68 грн, з яких посадовий оклад в розмірі 1330135,30 грн, надбавка за вислугу років в розмірі 250914,30 грн, доплати за науковий ступінь в розмірі 63219,08 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р(ІІ)2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно позивач вважає, що має право на суму коштів, що складається з різниці сум посадового окладу, надбавки за вислугу років і доплати за науковий ступінь, розрахованих у відповідності до частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру», та сумою, виплаченою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, що регулювала оплату праці працівників прокуратури згідно із положеннями пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що загалом становить матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати за період з 01.07.2015 по 24.12.2019 у розмірі 1293460,90 грн.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Тобто, відповідачем є та особа, з якою у позивача виникли правовідносини, а обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Разом з тим, матеріали справи не вказують на наявність правовідносин між позивачем та Верховною Радою України і Державною казначейською службою України, позовні вимоги (вже з урахуванням заяви про зміну підстав позову) не звернуті до жодного із зазначених суб'єктів, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання про залучення до справи вказаних співвідповідачів.
Водночас згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц, в якій визначено, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди є саме Держава, яка бере участь у справі, через відповідні органи державної влади, зазвичай, через органи, діями якого завдано шкоду. Також в цій справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що хоча відшкодування шкоди здійснюється коштом Державного бюджету України, разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
З огляду на те, що рішення по даній справі може вплинути на права та обов'язки (з урахуванням зміни підстав позову) Державної казначейської служби України, суд вважає за необхідне залучити вказаного суб'єкта до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Керуючись статтями 47, 48, 160, 161, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд
Заяву представника позивача адвоката Федоренка Олега Павловича про зміну підстав позову та залучення співвідповідачів задовольнити частково.
Прийняти до розгляду зміну підстав позову, здійснювати розгляд справи №640/27954/21 (провадження ЗП/280/570/25) з урахуванням наступних позовних вимог:
«Стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, у вигляді недотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», надбавки за вислугу років та доплати за науковий ступінь, що розраховуються у відсотках до посадового окладу, завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 року по 24.12.2019 року у сумі 1 293 460,90 грн. (один мільйон двісті дев'яносто три тисячі чотириста шістдесят грн. 90 коп.), шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідного рахунку Державного бюджету України.».
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державну казначейську службу України (вул. Бастіонна, буд.6, м. Київ, 01601; 37567646).
Зобов'язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення йому копії цієї ухвали направити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача копії позовної заяви з додатками.
Запропонувати третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду пояснення щодо позову та відзиву із урахуванням положень статті 165 КАС України.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва