29 квітня 2025 року Справа № 280/11270/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158Б, код ЄДРПОУ 20490012),
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у повному розмірі, з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, з урахуванням довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.11.2023 року № 802/с/а, а також з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 № 118, з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,14, згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 року № 168, з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,197 та згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 року № 185 з урахуванням коефіцієнту збільшення 0,0796 без застосування обмеження виплати пенсії максимальним розміром тау з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 04.09.2024 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному розмірі, з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, з урахуванням довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.11.2023 року № 802/с/а, а також з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 № 118, з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,14, згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 року № 168, з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,197 та згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 року № 185 з урахуванням коефіцієнту збільшення 0,0796 без застосування обмеження виплати пенсії максимальним розміром тау з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 04.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з розрахунку пенсії станом на 10.09.2024 року вбачається, що основний розмір пенсії позивача 70 % грошового забезпечення становить - 16099,24 грн., індексація пенсії 2023 року (16099,24*0,197) - 1500,00 грн., індексація пенсії 2024 року (17599,24*0,0796) - 1500,00 грн. Вказує, що позивачу протиправно не нарахована індексація пенсії (16099,24*0,140) - 2339,40 грн. та щомісячна надбавка до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно з рішенням суду) - 2000,00 грн. Покликається на те, що наразі ГУ ПФУ в Запорізькій області виплачує позивачу пенсію в розмірі 23610,00 грн., замість належних позивачеві станом на 01.09.2024 року - 29 083,98 грн. Вважає дії відповідача протиправними. У зв'язку з чим, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав. У письмовому відзиві від 07.01.2025 вх. № 699 вказав, що оскільки проведений на виконання судового рішення по справі № 280/6177/23 від 04.10.2023, яке набрало законної сили 04.11.2023 перерахунок пенсії позивача відбувся не для відновлення порушеного права позивача, набутого у 2018 році, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/3858/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення, вказаний перерахунок є перерахунком пенсії у розумінні Постанови № 713. Вказує, що розмір пенсії позивача переглядався після 01.03.2018, а саме з 01.12.2019 у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку пенсії призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, і розмір пенсії позивача після перегляду (перерахунку) збільшився більше ніж на 2000 грн, у позивача відсутнє право на отримання щомісячної доплати згідно вимог Постанови № 713. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 10.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/11270/24 без виклику сторін.
Ухвалою суду від 10.02.2025 зупинено провадження в адміністративній справі №280/112070/24 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24 (провадження №Пз/990/11/24).
Ухвалою суду від 29.04.2025 провадження у справі поновлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та йому призначена пенсія, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо здійснення перерахунку та виплату пенсії з 01.03.2022 року на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118, з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,14, довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.06.2021 №1025/с без застосування обмеження максимального розміру пенсії, з 01.03.2023 року на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168, з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,197, довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.06.2021 №1025/с без застосування обмеження максимального розміру пенсії, з 01.03.2024 року на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185, з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,0796, довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.06.2021 №1025/с без застосування обмеження максимального розміру пенсії. А також, просив, поновити нарахування та виплату пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно з п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, починаючи з дати, коли виплату зазначеної доплати було припинено.
Листом від 10.09.2024 року № 15925-14581/П-02/8-0800/24 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило позивача про те, що на виконання рішення у справі № 280/647/24 у липні поточного року проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.11.2023 року №801/с (про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2020 року), №802/с (про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2021 року) та №802/с/а (про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022 року) починаючи з 01.02.2022.
Позивач, не погодившись з такими діями відповідача та з вимогою вчинити певні дії, звернувся до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Виходячи із наведених норм слідує, що Постановою № 713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що обставиною, яка виключає обов'язок пенсійного органу виплатити позивачу щомісячну доплату в розмірі 2000 грн, встановлену Постановою №713, є факт підвищення грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною посадою, внаслідок якого (після проведення перерахунку) розмір пенсії особи збільшиться на 2 000 грн.
Судом встановлено, що позивач покликається на протиправність припинення виплати спірної доплати у розмірі 2000 грн, оскільки перерахунок пенсії здійснено на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду, що з урахуванням правової позиції Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 унеможливлює припинення вказаної виплати.
Так, Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 зауважив, що аналіз мети прийняття Урядом постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме - зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
У подальшому відповідний висновок відображений у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 01.05.2023 у справі №300/2963/22, від 08.08.2023 у справі №580/245/22, від 12.09.2023 у справі №580/5107/22, від 19.12.2023 у справі №380/13249/22, від 05.03.2024 у справі №300/5476/22.
Водночас, такий висновок Верховний Суд обґрунтував посиланням на те, що здійснений на виконання судового рішення перерахунок пенсій військовослужбовців з 01.04.2019, а працівників органів внутрішніх справ з 01.12.2019, не пов'язаний зі збільшенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій осіб. Натомість, такий перерахунок пов'язаний з визнанням нечинними у судовому порядку приписів пунктів 1, 2, 3 постанови №103, які обмежували складові грошового забезпечення, що підлягали врахуванню при обчисленні пенсій військовослужбовців з 01.01.2018, а працівників органів внутрішніх справ з 01.01.2016.
Разом з тим, суд зазначає, що у спірних правовідносинах фактичні обставини справи є відмінними, враховуючи перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 на підставі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 у справі № 280/647/24, видача яких обумовлена підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01 січня календарного року.
Таке підвищення має місце з урахуванням приписів пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, чинній на дату прийняття, тобто передбачене нормативно-правовим актом компетентного органу.
Враховуючи, що розмір пенсії позивача з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 перерахувався на підставі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 та збільшився більше, ніж на 2000 грн, тому доплата відповідно до постанови №713 не підлягає встановленню, оскільки це буде суперечити змісту постанови №713.
При цьому, суд наголошує, що у позивача до 01.03.2018 не було права на отримання пенсії згідно оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022.
Отже, у спірних відносинах немає підстав для врахування висновків Верховного Суду, викладених у вищезгаданих постановах, з огляду на наведені відмінності у фактичних обставинах спору.
Натомість, рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Верховний Суд в ухвалі від 07.11.2024 у справі №400/6254/24 визначив такі ознаки типової справи:
а) позивачі є пенсіонерами, яким призначено пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
б) позовні вимоги заявлені до територіального органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебувають позивачі;
в) спірні відносини стосуються правомірності дій пенсійного органу щодо припинення, після перерахунку на виконання рішення суду пенсії позивачів, виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та індексації згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
г) позивачі заявили тотожні позовні вимоги:
визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та зобов'язати виплатити щомісячну доплату до пенсії, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
виплатити індексацію згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
зобов'язати ГУ ПФУ продовжити нарахування й виплату спірної доплати (2000,00 грн) та індексації після перерахунку пенсії.
Порівняльний аналіз учасників справи, а також предмету та підстав позову в адміністративних справах №400/6254/24 та цієї справи свідчить, що остання відповідає ознакам типової справи, визначеним у зразковій адміністративній справі №400/6254/24.
Відмовляючи в задоволенні позову, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виснував, що перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови № 713 та постанов № 118 і № 168 є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі №400/6254/24, погодилась з висновком Касаційного адміністративного суду про те, що перерахунок пенсії у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати щомісячної доплати в сумі 2000 грн, передбаченої Постановою № 713, та індексації в розмірі, передбаченому постановами № 118 та №168.
Узагальнені висновки Великої Палати Верховного Суду: “Перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.»
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області на виконання судового рішення у справі № 280/647/24, обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а саме збільшенням розміру прожиткового мінімуму для розрахунку грошового забезпечення, та розмір пенсії після такого перерахунку збільшився більше ніж на 2000,00 грн, у позивача відсутнє право на щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.
За таких обставин, відмова відповідача у поновленні виплати щомісячної доплати в розмірі 2000 грн є правомірною та відповідає вимогам постанови №713, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З тих же підстав, відмову позивачу у виплаті індексації за 2022 рік суд також вважає правомірною, а позовні вимоги в цій частині необгрунтованими.
Стосовно ж позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168, згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185, з огляду на зміст спірних правовідносин, такі є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки, припинення відповідачем нарахування та виплати індексації пенсії, судом не встановлено, відповідно до наданого розрахунку пенсії такі складові враховуються відповідачем у пенсії позивача.
Крім того, відсутні підстави для задоволення вимог щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.11.2023 року № 802/с/а, оскільки такі вимоги були предметом розгляду у справі у справі № 280/647/24 та на виконання рішення суду позивачу вже здійснено перерахунок пенсії згідно вказаної довідки.
Щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 №3668-VІ “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про державну службу», “Про прокуратуру», “Про статус народного депутата України», “Про Національний банк України», “Про Кабінет Міністрів України», “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “Про наукову і науково-технічну діяльність», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», “Про пенсійне забезпечення», “Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі “Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічний правий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 11.07.2022 у справі №620/613/21.
Враховуючи вищенаведене, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивачу, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним, відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
У зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 04.09.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, та з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.04.2025.
Суддя Л.Я. Максименко