Провадження № 2/359/2538/2025
Справа № 359/4494/2025
30 квітня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюта О.Ю. вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
У квітні 2025 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області через підсистему «Електронний суд» надійшла вище зазначена позовна заява.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, здійснено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.
Згідно до інформації Яготинської міської ради, яка надійшла на адресу суду електронною поштою 18.04.2025, відсутні відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до інформації Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області, яка надійшла на адресу суду електронною поштою 29.04.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованою з 23.02.2018 р. за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши подану позовну заяву та додані до неї матеріали, приходжу до наступного.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони від шлюбу спільних дітей не мають.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до абзацу 2 пункту 10 частини 1 Постанови Верховної ради України «Про утворення і ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX утворено Бориспільський район (з адміністративним центром у місті Бориспіль) у складі територій Бориспільської міської, Вороньківської сільської, Гірської сільської, Дівичківської сільської, Золочівської сільської, Переяславської міської, Пристоличної сільської, Студениківської сільської, Ташанської сільської, Циблівської сільської, Яготинської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 10 частини 1 вказаної Постанови ліквідовано у Київській області: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський райони.
Водночас, відповідно до пункту 3-1розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Таким чином, станом на день звернення до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, с. Гензерівка Бориспільського району(бувший Яготинський район) Київської області, на території якого зареєстровано місце проживання відповідача ОСОБА_2 , не належить до територіальної підсудності Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, дотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду справи є однією з складових законності судового рішення.
Слід також зауважити, що в силу ст. 378 ЦПК України, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно до положень ч.ч.1, 2 ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що подана позовна заява не підсудна Бориспільському міськрайонному суду Київської області, слід передати справу за підсудністю до Яготинського районного суду Київської області.
Керуючись ст. 27, 31, 32, 259, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суддя
ухвалив :
Матеріали цивільної справи № 359/4494/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати на розгляд за підсудністю до Яготинського районного суду Київської області.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Ю. Семенюта