Справа 206/945/25
Провадження 2-а/206/18/25
25 квітня 2025 року м. Дніпро
Самарський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Плінської А.В.,
при секретарі Білій О.А.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача Кравцова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження,-
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , якою на останнього накладено грошове стягнення у розмірі 25 500 грн., а провадження просять закрити. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що його притягнуто до відповідальності за неявку у визначений термін по повістці до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Повістку про виклик він не отримав, своєчасно оновив через за стосунок Резерв + свої облікові дані. Про наявність спірної постанови дізнався після блокування банківських рахунків та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, на виконання постанови від 24 жовтня 2024 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому просить задовольнити позов.
Ухвалою від 26 лютого 2025 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду з повідомленням сторін.
3 квітня 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов до суду відзив, у якому просять відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що дії щодо винесення спірної постанови є законними, так як позивачу по справі надсилалась повістка про його виклик на визначену дату за місцем проживання, однак лист повернувся не врученим, у зв'язку з неотриманням його адресатом, через його відсутність за адресою місця проживання.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні, кожен окремо, підтримали позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлені належним чином, скористались правом на подачу відзиву на позов та подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 своєчасно уточнив дані в за стосунку Резерв +, адреса проживання зазначена - АДРЕСА_1 ., що підтвердилось оглядом в судовому засіданні за стосунку позивача.
Відповідно до постанови №19534 від 24 жовтня 2024 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, на ОСОБА_1 накладено стягнення в розмірі 25 500 грн. за порушення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 Закону України «Про оборону», п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, тобто порушим вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП ніхтоне можебути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Ч. 1, ч. 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був відсутній, копію постанови йому було надіслано 26 жовтня 2024 року на адресу: АДРЕСА_1 . При цьому, доказів вручення листа адресату суду не надано,як і не надано доказів тому, що ОСОБА_1 викликався на розгляд справи щодо нього. Натомість конверти повернуто з відміткою адресат відсутній за вказною адресою, як і той, в якому надсилалась повістка, так і той, в якому була спірна постанова.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, в подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Відповідно доч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зокрема зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:
1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;
3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
4) місце, день і час явки за викликом;
5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
6) реєстраційний номер повістки;
7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до п.п.21, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію , в особливий період -тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, згідно абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного станув Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування,Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ч.7 ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Як слідує з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_3 сформовано повістку №391705 про необхідність явки ОСОБА_1 на 16 жовтня 2024 року об 11 год. за адресою: АДРЕСА_2 для уточнення даних. Вказану повістку було надіслано листом з рекомендованим повідомленням 6 жовтня 2024 року, номер поштового відправлення 0600293642971 . При цьому на конверті містився напис повістка тцк, вручити особисто. 10 жовтня 2024 року лист із вкладенням було повернуто відправнику, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою. При цьому, як слідує з трекеру відправлення №0600293642971, лист із повісткою на 16 жовтня прибуло до відділення 09 жовтня 2024 року, в цей же день мала місце невдала спроба вручення та на наступний день повідомлення було повернуто відправнику, оскільки одержувач відсутній за вказаною адресою
Відповідно п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональнихорганів СБУ є: 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/абодокументами відпоштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектуваннята соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
З наявних матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідачем не доведена, оскільки відсутні будь-які докази того, що останній був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, ОСОБА_1 своєчасно уточнив дані, що відображається у за стосунку Резерв +, а повістка про виклик не була вручена йому у належні строки, адже невдала спроба вручення повістки зафіксована в день прибуття повістки у відділення, а вже наступного дня повістку було повернуто, хоча згідно з п. 82 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМУ від 5 березня 2009 року №270, лист із повісткою мав зберігатись у відділенні три робочі дні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП не з'ясовано всі обставини, передбачені ст.280 КУпАП, у зв'язку з чим безпідставно та неправомірно винесено спірну Постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 25 500 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
А тому суд відповідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності скасовує рішення суб'єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Судові витрати слід розподілити у відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.241-246,286,293 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження -задовольнити.
Скасувати постанову №19534 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 - капітана ОСОБА_2 від 24 жовтня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 25 500 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення- закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів.
Суддя: А.В. Плінська