з питання зупинення провадження
29 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/23484/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з утриманням відповідача в Національній академії Національної гвардії України у період з 05 серпня 2024 року по 08 листопада 2024 року у розмірі 98378,75 грн.
23 квітня 2025 року через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до припинення (скасування) воєнного стану або ж виключення відповідача з числа військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Подане клопотання мотивує тим, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 січня 2025 року № 25 відповідач переміщений для подальшого проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) де проходить військову службу дотепер.
Вирішуючи подане клопотання про зупинення провадження у цій справі суд враховує таке.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд зупиняє провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи у стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
У зв'язку з військовою агресією проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу.
За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
24 квітня 2025 року до суду надійшла довідка Військової частини НОМЕР_2 від 22 квітня 2025 року № 1/14/7-835 про те, що головний сержант ОСОБА_1 , призваний за призовом під час мобілізації на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022, перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 24 січня 2025 року по теперішній час.
На бланку довідки вказана адреса Військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 , проте зазначена поштова адреса для листування у місті Києві (вул. Ю.Іллєнка, 42).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 3 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов'язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
За приписами статі 1 Закону України "Про Національну гвардію України" Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
Визначаючись щодо зупинення провадження у цій справі із заявлених відповідачем підстав суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 640/21562/21 зроблено такі висновки щодо застосування пункту 5 частини першої статті 236 КАС України:
"47. Конструкція пункту 5 частини першої статті 236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
48. При цьому, указана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.
49. Між тим, з огляду на приписи статті 8 Закону України "Про Збройні Сили України", за змістом якої Головнокомандувач Збройних Сил України (відповідач у цій справі) є найвищою військовою посадовою особою у Збройних Силах України, такий суб'єкт перебуває у їх структурі на постійній основі, що не обумовлено часовими межами або певними подіями, як наприклад завершення воєнного стану.
50. Зупинення провадження у справі за клопотанням Головнокомандувача Збройних Сил України на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України фактично означає зупинення провадження до закінчення воєнного стану, про що власне і просив відповідач у цій справі у задоволеному судом апеляційної інстанції клопотанні із посиланням на указану норму.
51. Однак зупинення провадження в адміністративній справі до закінчення воєнного стану не відповідає як завданню адміністративного судочинства, так і змісту та меті пункту 5 частини першої статті 236 КАС України, а також суперечить частині другій статті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
… норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
55. При цьому на керівництво Збройними Силами України (як суб'єкти владних повноважень), органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України не поширюється".
Подібна за змістом позиція висловлена також у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2023 року у справі № 380/7845/21, від 31 травня 2023 року у справі № 160/1543/21.
У питанні застосування вказаних висновків до обставин цієї справи суд звертає увагу на висновки Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2024 року у справі №852/2а-1/24, у якій Суд зауважив на тому, що у ході вирішення питання щодо зупинення судового провадження необхідно з'ясовувати чи перебуває особа у складі Збройних Сил України безпосередньо у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та чи виконує вказана частина бойові завдання у зоні бойових дій, а також чи призвів її призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до об'єктивної неможливості відповідача приймати участь у судовому провадженні.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22.
Між тим, надані відповідачем докази не містять відомостей про те, що Військова частина НОМЕР_2 виконує бойові завдання у зоні бойових дій та про те, що особисто відповідач не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій.
При цьому варто врахувати й те, що провадження у цій справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тобто не вимагає участі у судовому засіданні.
З урахуванням правових висновків у постановах Верховного Суду щодо застосування процесуального положення норми пункту 5 частини першої статті 236 КАС України, наразі відсутні підстави для зупинення провадження у цій справі, тож заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 166, 236, 242, 243, 248, 294 КАС України, суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 240/23484/24 залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Г. Приходько