29 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/5538/24
категорія 108080100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Приватне підприємство "Укрпалетсистем" (далі також - ПП «Укрпалетсистем», Підприємство, позивач) звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.01.2024 за № 148/33000703 про застосування до нього штрафних санкцій в сумі 26069,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем не доведено належними доказами допущення ним відображеного в акті перевірки порушення, оскільки не надано жодного розрахункового документу, який би свідчив про відсутність у розрахункових документах одного з обов'язкових реквізитів - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер). Вважає, що витяг з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО), не є таким доказом. Звертає увагу, що санкція п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР) передбачає відповідальність саме за невидачу (нероздрукування) (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування та надання розрахункового документа невстановленої форми. До того ж, не всі із описаних в додатку № 5 до акту перевірки товарів у відповідності до приписів законодавства повинні були бути марковані марками акцизного податку, адже мали вміст спирту етилового до 8,5 відс.об.од. Водночас, зауважує, що у наказі про призначення перевірки відсутнє посилання на конкретні підстави її проведення, передбачені п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків надіслало відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні повністю, оскільки фактичну перевірку проведено із дотриманням вимог податкового законодавства, а прийняте за результатами її проведення податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
Також до суду надійшло клопотання Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому відповідач просить долучити до матеріалів справи та врахувати при вирішенні спору постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі її фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом, на підставі наказу на проведення перевірки від 22.12.2023 № 10940-п та направлень на перевірку № 21693, № 21694 від 25.12.2023 і № 2 від 01.01.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області проведена фактична перевірка ПП «Укрпалетсистем» - господарської одиниці АЗК (магазин, кафе) та АГЗП № 127 (Одеська область, Хаджибейський район, м. Одеса, вул. Ангарська, 1-В), за результатами якої складено акт від 04.01.2024 №324/15/33/РРО/32285225.
Фактичною перевіркою встановлено порушення п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: проведення розрахункових операцій без видачі та роздрукування відповідного розрахункового документу встановленої форми, а саме: у фіскальних чеках по реалізації підакцизних товарів (алкогольні вироби) не зазначено (не відображено) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.
На підставі встановлених порушень, викладених в акті фактичної перевірки, Західним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2024 за №148/33000703, яким за порушення п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, а також п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 26069,67 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ПП «Укрпалетсистем» звернулось до суду з цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Статтею 80 ПК України визначений порядок проведення фактичної перевірки.
Згідно з п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
За змістом пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, виходячи з викладеного, отримання в установленому законодавством порядку інформації від державного органу, яка свідчить про можливі (імовірні) порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, має наслідком ініціювання цим органом проведення фактичної перевірки.
Як вказано у наказі про проведення перевірки від 22.12.2023 № 10940-п, її проведення здійснюється на підставі пп. 19-1.1.4, 19-1.1.8 п. 19-1.1 ст. 19, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2, п. 80.2 ст. 80, п.69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Додатково відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що підставою перевірки був лист ДПС України від 12.12.2023 №31216/7/99-00-07-04-02-07.
Однак, у наказі на проведення перевірки посилання на вказаний лист відсутнє, що зумовило виникнення у позивача сумнівів щодо законності призначення перевірки.
Разом з тим, враховуючи положення пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України та наявність вказаного листа ДПС України, суд вважає, що контролюючим органом дотримано порядок призначення фактичної перевірки.
Згідно з правовою позицією, що висловлена у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
З огляду на викладене, суд не вбачає в діях контролюючого органу при призначенні перевірки підстав для визнання протиправним рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.
Що ж до суті податкового повідомлення-рішення суд зазначає таке.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265/95-ВР. Дія вказаного Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (абз. 1 п. 1);
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (абз. 1 п. 2).
Згідно зі ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення (п. 1);
- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості (п. 7).
Як вже зазначалось, у ході проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено порушення Підприємством п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР внаслідок проведення розрахункових операцій без видачі та роздрукування відповідного розрахункового документу встановленої форми та змісту.
За визначенням ст. 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення № 13).
Пунктом 3 розділу І указаного Положення передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
Згідно з п. 2 розділу ІІ "Фіскальний касовий чек на товари (послуги)" Положення № 13 фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Суд зауважує, що аналіз змісту вказаного вище п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з наступних обов'язків: 1) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 2) непроведення розрахункової операції через РРО; 3) невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції; 4) проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.
Перші два обов'язки суб'єкта господарювання походять зі змісту п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з п. 2 ст. 3 указаного Закону. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за п. 1 ст. 17 вказаного Закону.
При цьому, зміст об'єктивної сторони складу правопорушення, а саме - дії, які складають суть протиправної поведінки платника податків, свідчить, що в контексті п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР відповідальність настає за дії, які за своєю суттю та способом спрямовані на приховування належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використанням реєстраторів розрахункових операцій, тощо.
Натомість, як вже неодноразово зазначено вище, у цій справі суб'єкта господарювання притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов'язків, встановлених п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме - за видачу розрахункового документа, який не містить одного з обов'язкових реквізитів розрахункових документів/електронних розрахункових документів (цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку).
Позиція контролюючого органу полягає в тому, що платник податків здійснював господарську діяльність з реалізації підакцизних товарів (алкогольних напоїв) з використанням РРО без зазначення в розрахункових документах (фіскальних чеках) обов'язкових реквізитів, передбачених Положенням № 13.
Контролюючий орган вважає, що відсутність обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку згідно з Положенням № 13 тягне за собою неприйнятність такого документа як розрахункового, тобто свідчить, що розрахункова операція проведена без роздрукування розрахункового документа і без видачі такого покупцю, що утворює склад правопорушення, передбаченого п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, і є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі п. 1 ст. 17 цього Закону.
Водночас, слід врахувати, що Верховний Суд у постанові від 16.05.2024 у справі № 520/4564/23 наголосив, що законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності за видачу розрахункового документу з використанням реєстраторів розрахункових операцій, в якому не відображається той чи інший елемент наведеного у Положенні змісту, а саме - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку. Тобто, законодавець визначив обов'язок, за невиконання якого не встановив відповідальність відповідно до ст. 17 Закону № 265/95-ВР.
У цій же постанові Верховний Суд підкреслив, що до розрахункового документу встановлюються певні вимоги щодо відтворення його змісту. Водночас, відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у такому розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення, не приховуючи її сутність, за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але і підтвердити її виконання, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків до відповідальності за п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, а саме - як за невидачу такого розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Виключенням з цього правила можна вважати видачу фіскального чеку, в якому не зазначено тих обов'язкових реквізитів, що встановлені у Положенні № 13, які не надають можливості підтвердити виконання розрахункової операції, та які мають вплив на правильність визначення, реальність здійснення господарської операції за її суттю та на формування показників податкової звітності.
Зазначений висновок узгоджується з правовим підходом, наведеним у постанові Верховного Суду від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22.
Крім того, як було зазначено вище, до позивача застосовані штрафні санкції за відсутність в розрахунковому документі цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
В свою чергу, слід зазначити, що під час перевірки контролюючим органом не було встановлено фактів непроведення позивачем розрахункових операцій через РРО та фактів здійснення розрахункової операції на неповну суму покупки, а тому притягнення позивача до відповідальності за порушення п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР є безпідставним та необґрунтованим.
Відповідно до висновків, зазначених в оскаржуваному рішенні, підставою для застосування фінансових санкцій стало порушення платником вимог п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
Приписами п.1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР не передбачена відповідальність суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за недотримання вимог положень п. 1 і п. 2 ст. 3 цього ж Закону № 265/95-ВР.
В свою чергу, приписи п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР зобов'язують суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, до яких відноситься позивач, окрім іншого, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Разом з тим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не приймалося у зв'язку із порушенням позивачем саме положень п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР. Не містить таких висновків й акт перевірки Підприємства.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого документу вимогам щодо форми і змісту.
Належним доказом на підтвердження обставин щодо видачі позивачем розрахункових документів невстановленої форми є відповідні розрахункові документи, проте до матеріалів перевірки останніх не додано, оскільки відповідачем не здійснено перевірку первинних документів каси.
Більше того, як слідує з акту перевірки, посадовими особами відповідача проведена контрольна розрахункова операція із застосуванням РРО, в ході якої було надано розрахунковий документ встановленої форми та змісту (пп. 2.2.12 та пп. 2.2.13 акту). При цьому зазначено, що фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій забезпечено (пп.2.2.14 акту).
В пп. 2.2.20 в якості інформації про факти, встановлені в ході перевірки, міститься запис про фактичне порушення порядку проведення розрахунків, а саме - проведення розрахункових операцій через РРО з видачею фіскальних чеків не встановленої форми та змісту на загальну суму 17379,78 грн.
Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів видачі позивачем із застосуванням РРО на перевіряємій господарській одиниці ПП «Укрпалетсистем» розрахункових документів, в яких відсутні обов'язкові реквізити про цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Відсутність повного переліку таких доказів (розрахункових документів) виключає можливість суду перевірити правильність сумарного визначення розміру застосованих фінансових санкцій.
Суд звертає увагу, що ті дані, на які посилається відповідач, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, за своєю суттю є податковою інформацією та не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин.
Долучення витягу з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД PPO) не може бути підставою для підтвердження продажу товару без зазначення в чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, адже саме розрахунковий документ є доказом, що підтверджує факт продажу товару, й саме такий документ має братись до уваги контролюючим органом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Сама ж лише податкова інформація не є тим джерелом, яке згідно з положеннями ст. 83 ПК України може бути підставою для висновків контролюючих органів під час проведення перевірок, а відтак не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником. Більш того, така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як закріплено в ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Втім, відповідачем до акту перевірки не було надано жодного з розрахункових документів оригіналів/копій фіскальних чеків, які б підтверджували його твердження про відсутність на таких розрахункових документах одного з обов'язкових реквізитів - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер). Натомість, у акті вказано, що фіскальний чек про здійснення контрольної закупки підакцизного товару відповідає встановленій формі та змісту.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вчинення позивачем порушення у вигляді проведення через РРО розрахункової операції з реалізації алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) відповідачем не доведено належними та достовірними доказами.
Разом з тим, з огляду на неподання відповідачем фіскальних чеків за спірними господарськими операціями як таких, суд не може надати оцінки доводам Підприємства про те, що не всі із описаних в додатку № 5 до акту перевірки товарів у відповідності до приписів законодавства повинні були бути марковані марками акцизного податку, адже мали вміст спирту етилового до 8,5 відс.об.од. Проте, це не впливає на висновки суду по суті спірних правовідносин і результат розгляду справи як такої.
Надаючи ж оцінку доводам відповідача в частині посилання на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23, суд зауважує, що викладені у ньому обставини не є релевантними обставинам даної справи.
З урахуванням наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.01.2024 за № 148/33000703 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому прийнято протиправно і підлягає скасуванню.
Як наслідок, відповідно до вимог ст. 139 - ст. 143 КАС України судові витрати Приватного підприємства "Укрпалетсистем" у вигляді судового збору в сумі 3028,00 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 72, 74, 76 - 77, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 - 258, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Укрпалетсистем" (вул. Березюка, 15, с. Ушомир, Коростенський район, Житомирська область, 11571, код ЄДРПОУ 32285225) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, Львівська область, 79026, код ЄДРПОУ 44045187) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.01.2024 за №148/33000703 про застосування до Приватного підприємства "Укрпалетсистем" штрафної (фінансової) санкції в сумі 26069,67 грн.
Стягнути з Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Укрпалетсистем" 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко