30 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/29362/23
категорія 111030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шувалової Т.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання про призначення судово - економічної експертизи у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду у порядку, визначеному статтею 29 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла адміністративна справа за позовом Товариства с обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 240/29362/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ухвалено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
25 квітня 2025 року через систему “Електронний суд» представник позивача надіслав до суду клопотання про призначення судово - економічної експертизи. В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що податковий кредит, сформований за операціями, здійсненими з платниками податку, які в подальшому обрали спрощену систему оподаткування до моменту переходу на спрощену систему оподаткування і призупинення статусу платника ПДВ, у формулу реєстраційного ліміту не потрапив. Зазначені обставини сформували значне від'ємне значення реєстраційного ліміту (7 455 143,00 грн.), що перешкодило позивачу своєчасно зареєструвати податкові накладні, а тому просить призначити відповідну експертизу.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза визначена як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень.
Відповідно до частини першої статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до статті 103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, судова експертиза в адміністративній справі може бути нічим іншим як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в адміністративній справі, що перебуває у провадженні суду
Таким чином, обов'язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.
Тобто, призначення експертизи є диспозитивним правом суду виключно коли для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання.
Верховний Суд, у справах №0440/5579/18 та №640/5075/19 висловив свою думку щодо безпідставності проведення експертизи через відсутність у платника необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних.
Доводи позивача зводяться виключно щодо неналежного урядування державою порядку відображення суми податкового кредиту з ПДВ за операціями з постачальниками, які перейшли на спрощену систему оподаткування та не отримання у регліміті відповідно суми 7 455 143,00 грн, посилаючись на показник формули регліміту.
Заявляючи клопотання про призначення експертизи, представник позивача обґрунтовує підставу для скасування податкового повідомлення-рішення неможливість виконання товариством зобов'язань зі своєчасної реєстрації податкових накладних через незалежні від нього обставини, які вплинули на відсутність ліміту на електронному рахунку для реєстрації податкових накладних, тобто вказує на відсутність його вини у вчиненні податкового правопорушення. При цьому, інших доводів, наприклад, відносно неправильності розрахунків відповідача щодо алгоритму розрахунку штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, позивач у клопотанні про проведення експертизи, не зазначив.
З приводу відсутності вини позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних через відсутність ліміту на електронному рахунку, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що забезпечення необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних на електронному рахунку є обов'язком платника, а наявність чи відсутність необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних залежить виключно від дій або бездіяльності позивача.
Отримуючи кошти від контрагентів за товари, послуги, виконані роботи, позивач отримує від них в тому числі і ПДВ, що дає йому можливість використовувати ці кошти на поповнення електронного рахунку з метою подальшої реєстрації ПН/РК. Не вчиняючи зазначених дій, позивач залишає суму сплаченого йому ПДВ у власному обігу, тобто діє за власним розсудом та обираючи той напрямок використання цих коштів який є йому економічно вигідним та необхідним. Але в такому випадку, на думку суду, платник податку не може використовувати в подальшому посилання на свій економічний стан, збитковість як підставу для звільнення від виконання податкового обов'язку.
У разі недостатності грошових коштів на електронному рахунку платника податків для реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник зобов'язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суму коштів, достатню для реєстрації такої податкової накладної.
Саме лише здійснення суб'єктом господарювання перевірки ліміту на електронному рахунку податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, не свідчить про намір здійснити реєстрацію у встановлені терміни, а отже не виключає вину підприємства у здійсненні податкового правопорушення.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 справі №808/2289/17.
Таким чином, беручи до уваги встановлені у даній справі обставини, судом установлено, що необхідність в проведенні експертизи, щодо якої подано клопотання позивачем, відсутня, адже до завдань судової експертизи не відноситься питання документального підтвердження результатів перевірок контролюючих органів та у межах цих правовідносин відсутні обставини, з'ясування яких потребує спеціальних знань.
Оскільки на вирішення експертизою поставлено питання, які фактично є предметом дослідження при з'ясуванні обставин у справі по суті та не потребують спеціальних знань для їх вирішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для судово - економічної експертизи у цій справі.
Керуючись статтями 9, 12, 72, 102, 103, 257, 262, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово - економічної експертизи у адміністративній справі №240/29362/23 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.О. Шувалова