29 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/19565/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить:
- визнати бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо не надання нової:
- довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01.01.2019 року у розмірі 1921грн. протиправною;
- довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 року у розмірі 2270грн. протиправною;
- довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 року у розмірі 2481грн. протиправною;
- визнати бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо не надання:
- довідки про розмір зарплати для перерахунку пенси розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 року у розмірі 2102 грн протиправною; - довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 року у розмірі 2684 грн протиправною;
- довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 року у розмірі 3028грн протиправною; - зобов'язати Житомирську обласну прокуратуру надати йому нову:
- довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії розраховану на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01.01.2019 року у розмірі 1921, 00 грн;
- довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії розраховану на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 року у розмірі 2270 грн.;
- довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії розраховану на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 року у розмірі 2481 грн.
- зобов'язати Житомирську обласну прокуратуру надати:
- довідку про розмір зарплати для перерахунку пенсії розраховану на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 року у розмірі 2102 грн.;
- довідку про розмір зарплати для перерахунку пенсії розраховану на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 року у розмірі 2684грн.;
- довідку про розмір зарплати для перерахунку пенсії, розраховану на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 року у розмірі 3028грн;
- допустити негайне виконання судового рішення;
- встановити для відповідача строк подання суду звіту про виконання постанови суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі ст.ст.81, 86 Закону України "Про прокуратуру", Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19) та від 13 вересня 2023 року №8-р(II)/2023, позивач звернувся до відповідача про видачу довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки. Однак, як наголошує позивач, відповідач листом від 16.09.2024 відмовив у видачі довідки, пояснюючи, що перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 30.10.2024 позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки останнє підвищення заробітної плати працівників органів прокуратури відбулося 01.01.2022 і Житомирською обласною прокуратурою ОСОБА_1 30.05.2022 видано довідку №21-133вих.22 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії за нормами законодавства чинними станом на 01.01.2022 за відповідною посадою.
Ухвалою суду від 29.04.2025 задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі № 240/19565/24 частково.
Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом в частині вимог щодо видачі довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії з 01.01.2024 року.
В іншій частині клопотання відмовлено.
Залишено без розгляду адміністративний позов в частині вимог щодо видачі довідок про розмір зарплати для перерахунку пенсії з 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-115В від 27.12.2024 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 01.01.2025 по 03.01.2025 та з 09.01.2025 по 10.01.2025 включно.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-07-В від 21.01.2025 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці у період з 03.02.2025 по 07.02.2025 та відповідно до наказу №01-06-ОС від 03.02.2025 головуючий суддя перебувала на навчанні в період з 10.02.2025 по 14.02.2025 включно.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач звертався до Житомирської обласної прокуратури щодо отримання оновлених довідок про розмір зарплати для перерахунку пенсії розраховану на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на відповідний рік за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки.
Листом від 16.09.2024 №21-255 вих-24 Житомирська обласна прокуратура повідомила про те, що перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Зазначено, що останнє підвищення заробітної плати працівників органів прокуратури відбулося 01.01.2022. Наголошено, що довідку про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії було надано 30.05.2022 №21-133вих-22 за нормами чинними на 01.01.2022 за відповідною посадою.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За приписами статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює функції, визначені цією статтею. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), у преамбулі якого закріплено, що він визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 16 Закону № 1697-VII незалежність прокурора забезпечується установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури; належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора, тощо.
Ст. 81 Закону № 1697 в її первинній редакції передбачала таке:
1. Заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
2. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
3. Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно:
з 1 липня 2015 року 10 мінімальних заробітних плат;
з 1 січня 2016 року 11 мінімальних заробітних плат;
з 1 січня 2017 року 12 мінімальних заробітних плат.
6. Прокурорам виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік 10 відсотків, понад 3 роки 15 відсотків, понад 5 років 18 відсотків, понад 10 років 20 відсотків, понад 15 років 25 відсотків, понад 20 років 30 відсотків, понад 25 років 40 відсотків, понад 30 років 45 відсотків, понад 35 років 50 відсотків посадового окладу.
7. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, за якою позивачу у цій справі призначено пенсію, було визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина тринадцята цієї статті).
Частина вісімнадцята цієї статті передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
31.05.2012 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 505, якою затвердив схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5. Постановою №657 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №505 додатки 1, 2 і 7 до неї викладено у новій редакції.
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 р. № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Таким чином, після 01.01.2015 повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Уряду.
Так, 15.07.2015 р. набув чинності Закон № 1697-VІІ, згідно з Прикінцевими положеннями якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом: Закон № 1789-ХІІ, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.
Відповідно до ч.20 ст.86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) положення ч.20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Конституційний Суд України також дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Таким чином, положення ч.20 ст.86 Закону № 1697-VІІ зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто з 13.12.2019.
Отже, після 13.12.2019 Закон № 1697-VІІ не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, з аналізу положень ч.20 ст.86 Закону № 1697-VІІ, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 р. № 7-р(II)/2019 слідує, що підставою для проведення перерахунку пенсій пенсіонерам органів прокуратури є:
- підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок;
- призначення на вищу посаду;
- збільшення вислуги років;
- присвоєння почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою статті 86 Закону № 1697-VІІ;
- при звільненні з роботи;
- за кожні два відпрацьовані роки.
Тобто, пенсіонеру, якому призначено пенсію на умовах Закону № 1697-VІІ, пенсія може бути перерахована за однією з цих підстав.
Частиною 3 статті 81 Закону № 1697-VІІ передбачено, що посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Частиною 13 статті 86 Закону № 1697-VІІ визначено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Отже, законодавством встановлено відповідне щорічне підвищення як заробітної плати прокурорів, так і їх пенсій. За таких обставин у пенсіонерів виникає право, а у держави в особі Пенсійного фонду України обов'язок на щорічний перерахунок пенсій.
Відтак, зазначені зміни посадового окладу прокурора, в тому числі й працюючого, є підставою для проведення перерахунку пенсії позивачу.
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (далі - Закон № 3460-ІХ) установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема:
працездатних осіб - 3028 гривень,
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень.
Суд зауважує, що незалежність прокурорів є гарантією справедливого, неупередженого та ефективного здійснення ними своїх повноважень.
З метою законодавчого закріплення принципу незалежності прокурорів, у тому числі шляхом забезпечення їх належного матеріального забезпечення, законодавцем ще у 2014 році при прийнятті Закону України "Про прокуратуру" (№1697-VІІ), яким у частині 1 статті 81 встановлено, що заробітна плата прокурора регулюється цим законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір заробітної плати прокурора є Закон України "Про прокуратуру". Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати заробітної плати прокурора) застосовуватися не можуть.
Разом із цим розмір посадового окладу прокурора, який є складовим елементом заробітної плати прокурора, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15.07.1999 № 966-XIV "Про прожитковий мінімум" (далі - Закон № 966-XIV).
Відповідно до статті 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 зазначеного Закону встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Суд зазначає, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури.
Водночас цим Законом прокурори не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Статтею 7 Закону № 3460-IX введено такий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, розмір якого становить: 1600,00 грн.
Слід зауважити, що рівень прожиткового мінімуму 1600 грн визначено стосовно прокурорів з 2021 року. При цьому, зміни до Закону №1697-VII в частині, яка регламентує розмір заробітної плати прокурорів протягом 2021-2024 років, а також в Закон №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення заробітної плати прокурора, немає.
Суд зазначає, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 81 Закону № 1697-VII.
Водночас Закон № 3460-IX фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу прокурора, що порушує гарантії незалежності прокурорів щодо матеріального забезпечення.
У постанові від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21 з подібних правовідносин Верховний Суд зазначив, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Тобто у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип права спеціальний закон скасовує дію загального закону (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права. Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis ).
На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Законом №1697-VII закріплено, що для визначення розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Вказана гарантія не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до Закону України "Про прокуратуру".
З огляду на викладене у сукупності, суд вважає, що зміна гарантованої чинним законодавством однієї зі складових заробітної плати прокурора прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом №1697-VII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури 1600,00 грн), на підставі положень статті 7 Закону № 3460-IX, є неправомірним.
Як видно з матеріалів справи, останнє підвищення заробітної плати працівників органів прокуратури відбулося 01.01.2022, в свою чергу Житомирською обласною прокуратурою ОСОБА_1 30.05.2022 видано довідку №21-133вих-22 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії за нормами законодавства чинними станом на 01.01.2022 за відповідною посадою, де при розрахунку посадового окладу застосовано розрахункову величину - прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури 1600,00 грн.
Враховуючи наведене, відповідач має надати позивачу довідку про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії з 01.01.2024, де вказати розрахунковою величиною посадового окладу, визначену спеціальним законом, а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Невидача такої довідки на вимогу позивача свідчить про наявність протиправної бездіяльності відповідача, оскільки порушує право позивача на перерахунок пенсії.
Належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача видати довідку про розмір зарплати для перерахунку пенсії, розраховану на підставі ч.3 ст.81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 року у розмірі 3028 гривень.
Частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність своєї бездіяльності, а тому наявні підстави для задоволення позову.
Вимога допустити рішення до негайного виконання не підлягає задоволенню, оскільки такі рішення в силу ст.371 КАС України не підлягають негайному виконанню.
Щодо зобов'язання подати звіт по виконання судового рішення суд враховує, що згідно із ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто це є правом, а не обов'язком суду.
При цьому, позивачем не наведено обставин, які свідчать про те, що відповідач може ухилитись від виконання судового рішення, а тому суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт по виконання судового рішення.
За відсутності документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Житомирської обласної прокуратури (вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 02909950) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо не надання ОСОБА_1 довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 року у розмірі 3028 гривень.
Зобов'язати Житомирську обласну прокуратуру видати ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 року у розмірі 3028 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 29 квітня 2025 р.
29.04.25