Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 квітня 2025 року Справа№640/9442/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АГРО ПЛЮС» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 38970662) до Київської митниці (відокремленого підрозділу юридичної особи - Державної митної служби України) (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8А, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ТД АГРО ПЛЮС» з позовом до Київської митниці (відокремленого підрозділу юридичної особи - Державної митної служби України), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №100100/2021/000019/2 від 13.12.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. Митниця у своєму рішенні вказує, що при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товару здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. При здійсненні такого порівняння з'ясовано, що вартість заявленого до митного оформлення товару є меншою від мінімального рівня митної вартості подібних за характеристиками товарів - миючі засоби, інформація по яких міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі. Але подальший текст рішення відповідача містить протилежне твердження про відсутність у митниці інформації щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів та відповідне приведення рівня митної вартості дисків металевих колісних, що можуть бути встановлені на трактори марок New Holland до рівня митної вартості схожих, на думку митного органу, товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а саме - до миючих засобів, за шостим, резервним методом визначення митної вартості. У зв'язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які пред'явлено до оскарження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.06.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2022 поновлено строк звернення до суду та відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
В наданому суду відзиві на позов представника відповідача заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що під час здійснення Київської митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідачем не наведено жодного заперечення чи спростування щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/9442/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.02.2025 адміністративну справу прийнято до провадження, позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2025 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі. Витребувано від відповідача додаткові докази по справі.
10.03.2025 від представника відповідача до суду подано клопотання, в якому зазначено, що не погоджуючись з позовними вимогами митним органом надано відзив на адміністративний позов від 31.08.2022 № 7.8-10/2434, в якому було викладено заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими митниця не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права зазначені у вказаному відзиві. В зв'язку з цим усі дії та рішення посадових осіб митниці є аргументованими, відповідають та засновані на вимогах законодавства України з питань державної митної справи, а тому відсутні підстави для задоволення позову. Враховуючи зазначене, просив суд при розгляді справи врахувати позицію митного органу викладену у відзиві від 31.08.2022 № 7.8-10/2434.
Судом встановлені такі фактичні обставини у справі.
10.12.2022 декларантом ТОВ «ТД АГРО ПЛЮС» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 38970662) до Київської митниці була подана митна декларація №UA 100100/2021/614244 на товар «диски металеві колісні, що можуть бути встановлені на трактори марок New Holland» за двома артикулами в кількості сукупно 1084 шт. за заявленою митною вартістю за ціною договору 33312,20 Євро.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, визначені статтею 53 Митного кодексу України, зокрема: зовнішньо економічний контракт №1-19/Т від 11.02.2019 із додатками; рахунок-фактуру Invoice №21231228 від 30.11.2021, пакувальний лист до інвойсу, CMR б/н від 30.11.2021, що підтверджують вартість та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, декларацію про походження товару №21231228 від 30.11.2021, копію митної декларації країни відправлення №21LV00041122301224 від 08.12.2021, документи на підтвердження вартості транспортування вантажу тощо.
У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою Київської митниці було вказано на спрацювання системи аналізу ризиків щодо здійснення перевірки правильності визначення митної вартості; зазначено про ненадання декларантом всіх відомостей щодо ціни товару та складових митної вартості; вказано на наявність розбіжностей у поданих документах. Витребувано: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (банківські платіжні документи, що стосуються оплати за попередніми поставками); - бухгалтерську документацію (дає можливість встановити ціну на території України та підтвердити дійсну ціну відповідно до ГАТТ СОТ); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (зокрема також документ, що стосується товару, що бувший у використанні). Також декларант або уповноважена ним особа відповідно до положень частини 6 статті 53 Митного кодексу України за власним бажанням може подати інші додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, зокрема, які підтверджують відомості стосовно ціни товару.
Декларантом листом вих.№104 від 13.1.2021 надано додатково:
прейскурант (прайс-лист) виробника товару;
комерційну пропозицію;
висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №21/1/531 від 10.12.2021;
копія митної декларації країни відправлення №21LV00041122301224 від 03.12.2021;
рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0002348 від 30.11.2021;
видаткову накладну №2930 від 14.05.2021;
видаткову накладну №7017 від 06.09.2021;
видаткову накладну №2416 від 26.04.2021.
Декларантом листом вих.№105 від 13.1.2021 повідомлено, що на даний момент не має можливості надати додаткові документи.
Київською митницею надано декларанту консультацію, в якій повідомлено про неможливість визнання заявленої митної вартості, продубльовано інформацію щодо сумнівів митного органу у заявленій митній вартості та зазначені митні декларації, за якими скориговано митну вартість імпортованих товарів за шостим, резервним методом, згідно переліку.
Відповідно, 13.12.2022 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА100100/2021/000019/2 та винесено картку відмови у митному оформленні товарів №UА100100/2021/000732.
У рішенні зазначено, що причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є невірно проведений декларантом розрахунок митної вартості, а саме - відомості щодо складових митної вартості не підтверджені документально. Вказано:
« […]
Оскільки митною вартістю є ціна товару, що підлягає сплаті або має бути сплачена, необхідно підтвердити факт оплати за товар, що оцінюється або раніше ввезений товар контрагенту (Trelleborg Wheel Systems Italia S.p.A.).
Отже, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): невірно проведений декларантом розрахунок митної вартості відповідно до частини 6 статті 54 та частини 2 статті 58 Кодексу, а саме -відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально (в частині відомостей за товар, що сплчена також рівень цін, що метиться в висновку експерта №21/1/531 не відповідає рівню цін, що заявлений за даною фактурою-інвойсом) та не піддаються перевірці, що є недотриманням вимог положень частини 21 статті 58 Кодексу.
[…]
Відповідно до розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476, при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товару здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. При здійсненні такого порівняння з'ясовано, що вартість заявленого до митного оформлення товару є меншою від мінімального рівня митної вартості подібних за характеристиками товарів-миючі засоби, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України /далі-ЄАІС/ (6,17 USD/кг за митними деклараціями від 04.08.2021 №UA UA100020/2021/524057, від 10.12.2021 №100120/2021/820198).
Враховуючи вищезазначене, заявлена митна вартість викликала сумніви у дійсності ціни оцінюваних товарів у розумінні статті VII ГАТТ та викликала сумніви у достовірності відомостей, поданих для підтвердження митної вартості товару.
[…]
За результатами розгляду додатково наданих документів встановлено наступне.
Стосовно прайс-листа. Вимоги щодо форми прайс-листа діючим законодавством не встановлені. Разом з тим, згідно з загальносвітовою практикою прайс-лист має містити відомості, з яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Прайс лист є адресним й є комерційною пропозицією, що містить визначений перелік цін для окремого отримувача.
Також є розбіжності стосовно ціни у Висновку експертної організації стосовно ціни товару №21/1/531.
Так у наданому висновку ціна за одиницю товару на артикул 9.00x15.3 4/6/161/205/6/21.5 варіюється від 21,95 до 29,72 євро за шт. Однак згідно з контрактом 1-19/Т та рахунком-фактурою ціна за одиницю є сталою 27,60 євро/шт без врахування транспорту та 28,71 євро/шт із врахуванням транспорту. Дана вартісна варіація цін у висновку є різноманітністю пропозицій, що пропонують різні виробники. Заявлена вартість за артикул 28,71 євро/шт не відповідає вартості 29,72 євро за шт, що визначена експертом.
Отже, документи, надані декларантом в якості додаткових, прийняті до уваги митним органом, але не прийнято як такі, що підтверджує заявлену митну вартість.
Декларантом, шляхом надсилання електронного повідомлення, направлено лист від 13.12.2021 № 105/11 щодо надання додаткових документів та відсутності можливості надати інші документи.
[…]
У митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, час експорту яких в Україну збігається з часом експорту оцінюваних товарів та митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а) та 26). Враховуючи положення статті 61 Кодексу, при визначенні митної вартості товарів неможливо застосувати методи 2а) та 26) згідно статей 59 і 60 Кодексу.
У зв'язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями статті 62 Кодексу на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування статті 62 та статті 63 Кодексу може бути зворотною.
[…]
Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів.
У зв'язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
[…]
Митна вартість товару визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості: 2-г - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 Кодексу, та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митній вартості товарів на рівні 6,17 USD/кг за митними деклараціями від 04.08.2021 № UA UA100020/2021/524057, від 10.12.2021 №100120/2021/820198).
У пункті 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 р. за № 883/21195) зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Зазначаємо, що у рішенні про коригування митної вартості зазначено номера та дати митних декларацій, які взяти за основу для визначення митної' вартості оцінюваного товару. Коригування на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів не робилось, тому що за основу для визначення митної вартості товарів взято митне оформлення товарів, які ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінюваний товар. […]».
Відповідно до приписів статті 55 Митного кодексу України, за митною декларацією №100100/2021/614711 від 14.12.2021 товар випущений у вільний обіг.
Аналізуючи зміст документів, що були подані до митного оформлення із митною декларацією №UA 100100/2021/614244 від 10.12.2021, вбачається наступне.
11.02.2019 між італійською фірмою «TRELLEBORG Wheel Systems Italia S.p.a Tivoli» (Продавець) та TOB «ТД АГРО ПЛЮС» (Покупець), було укладено зовнішньоекономічний контракт №1-19/Т (далі Контракт).
Предметом Контракту згідно пункту 1.1. зазначено, що Продавець продає, а Покупець купує на умовах DAP Україна (Інкотермс 2010) Товар (шини) у відповідності до Інвойсів, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до п.2.1 ціна на Товар установлена в євро на умовах поставки DAP Україна.
Пунктом 2.2 визначено, що загальна сума Контракту складається з усіх сум, зазначених в Інвойсах на постачання товару, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Кількість, асортимент, ціна, вартість та строк поставки кожної партії товару визначаються згідно з Інвойсом на кожну окрему поставку (п.2.3).
Згідно розділу 3 Контракту оплата за Товар здійснюється в євро на рахунок Продавця як 100% впродовж 60 днів з дати Інвойсу.
Згідно Додаткової угоди №2 від 30.11.2021 до Контракту сторонами домовлено, що згідно Інвойсу №21231228 від 30.11.2021 найменування товару - диски для с/г техніки, умови поставки FCA Liepaja, виробник Trellebogr Liepaja.
В рамках даного Контракту продавцем було поставлено Покупцеві товар «диски металеві колісні, що можуть бути встановлені на трактори марок New Holland» за двома артикулами в кількості сукупно 1084 шт. за заявленою митною вартістю за ціною договору 33312,20 Євро.
Відповідно до Інвойсу №21231228 від 30.11.2021 виставлено до оплати 33312,20 Євро.
Відповідно до приписів Контракту, ТОВ «ТД АГРО ПЛЮС» відповідно до приписів Контракту (в межах встановленого 60-денного терміну) сплачено вартість товару в сумі 33312,20 Євро на рахунок Продавця через Укрсіббанк із вказанням у призначенні платежу реквізитів Контракту.
Транспорті витрати відповідно до умов пункту 4.1 Розділу 4 Договору №1-2021 від 25.11.2021 про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом оплачені згідно платіжних доручень №2294, №2295 від 14.12.2021 в межах 14-денного терміну з дня отримання рахунку-фактури перевізника.
03.12.2021 згідно експортної митної декларації №21LV000411223012 товар перетнув митний кордон.
При прибутті в України декларантом, з метою митного оформлення товару за ціною договору, до митної декларації були долучені: Інвойс №21231228 від 30.11.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) №1-19/Т від 11.02.2019 із додатками декларацію про походження товару №21231228 від 30.11.2021, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0002348 від 30.11.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №140 від 30.11.2021, договір (контракт) про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №1-2021 від 25.11.2021 тощо.
В подальшому листом №104 від 13.12.2021 на вимогу митниці надано: прайс-лист виробника товару, комерційну пропозицію, висновок експертної організації №21/1/531 від 10.12.2021, експортну митну декларацію №21LV000411223012 від 03.12.2021, рахунок-фактуру на надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця, видаткові накладні №2416 від 26.04.2021, №2930 від 14.05.2021, №7017 від 06.09.2021.
Водночас, Митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 13.12.2021 прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №100100/2021/000019/2 та винесла Картку відмови у митному оформленні товарів №UА100100/2021/000732.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п'ята, сьома статті 58 МК України).
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина п'ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі (частина четверта, п'ята статті 55 МК України).
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
невірно проведений розрахунок митної вартості;
невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:
- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;
- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;
- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;
- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;
- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:
- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;
- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;
- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.
Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов'язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:
- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;
- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару є наявність сукупності наступних умов:
1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;
2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;
3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);
4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують обраному відповідачем.
Суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною Договору (Контракту), яка зазначена в Інвойсі. На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, а саме: Інвойс №21231228 від 30.11.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) №1-19/Т від 11.02.2019 із додатками декларацію про походження товару №21231228 від 30.11.2021, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0002348 від 30.11.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №140 від 30.11.2021, договір (контракт) про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №1-2021 від 25.11.2021 тощо.
В подальшому листом №104 від 13.12.2021 на вимогу митниці надано: прайс-лист виробника товару, комерційну пропозицію, висновок експертної організації №21/1/531 від 10.12.2021, експортну митну декларацію №21LV000411223012 від 03.12.2021, рахунок-фактуру на надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця, видаткові накладні №2416 від 26.04.2021, №2930 від 14.05.2021, №7017 від 06.09.2021.
Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.
Як видно з матеріалів справи, відповідач витребував визначені у ст. 53 Митного кодексу України документи, проте не надав суду достатніх доказів того, що подані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Водночас відповідач обґрунтовує оскаржуване рішення тим, що декларант не подав всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має реальної можливості усунути такі недоліки на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.
Надаючи правову оцінку аргументам митного органу щодо сумнівів у заявленій декларантом митній вартості суд виходить з таких мотивів:
Щодо аргументів відповідача про розбіжності у Висновку експертної організації щодо ціни товару № 21/1/531, суд зазначає наступне.
Відповідач посилається на те, що в вказаному висновку ціна за одиницю товару на артикул 9.00х15.34/6/161/205/6/21.5 варіюється від 21,95 до 29,72 євро за шт. Однак згідно з контрактом № 1-19/T та рахунком-фактурою ціна за одиницю є сталою 27,60 євро/шт без врахування транспорту та 28,71 євро/шт із врахуванням транспорту до митного кордону України. Зазначає, що заявлена вартість за артикул 28,71 євро/шт (27,60 євро/шт відповідно до рахунку-фактури) не відповідає ринковій вартості 29,72 євро за шт, що визначена експертом відповідно до наданих документів імпортером до експертної організації. Така ж тенденція наявна й за іншим артикулом 11348800: заявлена вартість 39,55 євро/шт, у висновку експертної організації - 41,672 євро за штуку. Отже, на думку відповідача, вартість на дату оцінки за угодою не відповідає ринковій вартості, що зазначена у Висновку № 21/1/531.
Як встановлено судом, разом з митною декларацією декларантом до митниці поданий висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - висновок експерта № 21/1/531.
В цьому висновку зазначено, що ринкова вартість об'єктів дослідження: диски металеві колісні, що можуть бути встановлені на сільськогосподарські трактори: арт. 11348800 13.00x15.5 5/8/161/205/6/21.54 та арт. 11281600 9.00х15.3 4/6/161/205/6/21.5, країна походження - Латвійська Республіка за од. виміру станом на грудень 2021р. (на час проведення дослідження) який поступає на адресу ТзОВ «ТД АГРО ПЛЮС» від фірми Trelleborg Wheel Systems ITALIA S.p.A. по контракту № 1-19/Т від 11.022019 за межами території України з врахуванням втрат на їх доставку до кордону України (митної території України) без нарахування митних платежів та зборів, може складати, EUR без ПДВ/шт. (з округленням):
-диски металеві колісні, що можуть бути встановлені на сільськогосподарські трактори: арт. 1134880013.00x15.5 5/8/161/205/6/21.54, країна походження - Латвійська Республіка - від 36,939 до 41,672;
-диски металеві колісні, що можуть бути встановлені на сільськогосподарські трактори: арт. 11281600 9.00х15.3 4/6/161/205/6/21.5, країна походження - Латвійська Республіка - від 21,950 до 29,722.
Відповідно до частини п'ятої статті 327 МК України у разі необхідності за власним бажанням залучення спеціалістів та експертів може здійснювати декларант (власник товару та/або транспортного засобу).
Як встановлено судом позивач подав такий висновок за власним бажанням на підтвердження митної вартості товару.
У Постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 200/4962/20-а наявний правовий висновок про те, що виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого інформаційного ресурсу (інформація з мережі інтернет, висновку спеціалізованих організацій) продажу товару, тотожного пред'явленому до митного оформлення, за ціною, вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою до визнання недостовірними та неправдивими відомості щодо митної вартості товару пред'явленого до митного оформлення та не може мати наслідком відмову в оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав до більш детального аналізу комерційних умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред'явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі інтернет не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів.
Разом з тим, припущення відповідача з приводу невірного врахування позивачем експертної оцінки щодо варіювання можливої ціни жодним чином не обґрунтовані.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з висновком Верховного суду України, який викладено в постанові від 31.03.2015 (справа № 21-127а15) у подібних правовідносинах, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.
Будь-яких посилань на митне законодавство України щодо обов'язковості визначення ринкової вартості саме за верхньою ціною у діапазоні митним органом не вказано, що порушує приписи статті 19 Конституції України.
Згідно з частиною двадцять першою статті 58 МК України використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Проте, митним органом не доведено, що документи, використані декларантом відомості не об'єктивні, не піддаються обчисленню та не підтверджуються документально, та не надано доказів, які б підтверджували зворотне. А тому самих посилань на неточності та розбіжності недостатньо для прийняття оскаржуваного рішення.
Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.
При цьому, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.
Стосовно здійсненого порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, що передбачено розділом 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, декларантом в рамках Контракту було придбано товар «диски металеві колісні, що можуть бути встановлені на трактори марок New Holland».
Разом з тим, при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено митним органом з'ясовано, що вартість заявленого до митного оформлення товару (в даному випадку «диски металеві колісні, що можуть бути встановлені на трактори марок New Holland») є меншою від мінімального рівня митної вартості подібних за характеристиками товарів - миючі засоби, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України /далі-ЄАІС/ (6,17 USD/кг за митними деклараціями від 04.08.2021 №UA UA100020/2021/524057, від 10.12.2021 №100120/2021/820198).
Суд зауважує, що відповідачем не наведено не наведено порівняння характеристик оцінюваних товарів, як і не вказано відомостей щодо їх ідентичності або подібності.
Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019 у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).
Відтак вказані доводи представника відповідача є необґрунтованими.
Щодо зауваження митного органу стосовно того, що додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, суд зазначає, що дане зауваження також є формальним та не містить роз'яснення чому без його усунення заявлена митна вартість не може бути визнана і як саме даний недолік впливає на неможливість застосування основного методу визначення митної вартості розмитнюваного товару. Відповідачем у рішенні не зазначено як саме дана обставина впливає на неможливість розмитнення товару за ціною контракту.
Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18 зазначив: «До переліку додаткових документів, визначених ч.3 ст.53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки».
Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Законодавчої дефініції «прайс-лист» у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, твердження митниці про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. У даному випадку Контрагент направив позивачу прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком, і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Більше того, прайс-лист не є обов'язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару. Також не зрозуміло в чому полягає неможливість об'єктивного співставлення, адже прайс-лист містить усю інформацію згідно асортименту та вартості товару, придбаного позивачем.
Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи та додаткові пояснення (на вимогу митниці в процесі митних консультацій) на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої ТОВ «ТД АГРО ПЛЮС» митної вартості декларованого товару за основним методом.
Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за 3 методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та 6 (резервним) методом, суд враховує таке:
письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
В оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів:
- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методу 2а;
- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;
- застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номерів та дат митних декларацій, де рівень митної вартості такого подібного товару значно вищий.
В графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості. Суд звертає увагу на те, що за джерело інформації митниця використала декларації щодо митного оформлення товару, в яких митна вартість визначалась за 6 (резервним методом). При цьому відповідач не пояснив аргументацію визначення саме цих декларацій, а не будь-яких інших, в якій хоча б метод визначення митної вартості був основним (за ціною договору). Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які з неочевидних суду причин були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваних рішень.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Суд відзначає, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Отже, позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи рішення про визначення митної вартості товарів №100100/2021/000019/2 від 13.12.2021, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказане рішення не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, необґрунтоване, безпідставне, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена за подання цього позову.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АГРО ПЛЮС» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 38970662) до Київської митниці (відокремленого підрозділу юридичної особи - Державної митної служби України) (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8А, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України(відокремленого підрозділу юридичної особи - Державної митної служби України) (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8А, код ЄДРПОУ 43997555) про коригування митної вартості №100100/2021/000019/2 від 13.12.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (відокремленого підрозділу юридичної особи - Державної митної служби України) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АГРО ПЛЮС» судовий збір у розмірі 7 324 (сім тисяч триста двадцять чотири) грн 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов