Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 квітня 2025 року Справа№640/16617/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з вказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відділ обслуговування громадян № 8) від 21.01.2022 року про відмову в призначенні йому пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відділ обслуговування громадян № 8) повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком із зарахуванням до загального страхового стажу періоду роботи з 03.01.1996 року по 15.07.1998 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити йому перерахунок пенсії за віком та виплатити різницю між пенсією, призначеною з 29.10.2021 року, та пенсією з урахування трудового стажу за період з 03.01.1996 року по 15.07.1998 року.
Позов обґрунтовував тим, що за результатом розгляду його заяви від 13.01.2022 року оскарженим рішенням протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю на час звернення необхідного страхового стажу, до якого, зокрема не зараховано спірний період його роботи через недоліки допущені при заповненні трудової книжки.
Пізніше йому було призначено пенсію з 29.10.2021 року, однак спірний період так і не був зарахований до страхового стажу.
Вважав, що оскільки відповідальність за організацію ведення трудових книжок покладається на керівника підприємства, тому його пенсійні права не мають порушуватися із зазначених в рішенні підстав. Крім того, його звернення до архіву не призвело до бажаного результату.
Вважаючи свої пенсійні права порушеними звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі; вирішено справу розглянути суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
15.12.2022 року набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (Закон від 13.12.2022 року № 2825-IX).
26.09.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (Закон від 16.07.2024 року № 3863-IX).
На виконання вимог зазначеного Закону дану справу передано до Донецького окружного адміністративного суду.
26.02.2025 року за наслідками автоматичного розподілу справ, що надійшли до Донецького окружного адміністративного суду, справу передано на розгляд судді Логойди Т.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2025 року поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом; справу прийнято до провадження; вирішено справу розглянути суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні (ст. 263 КАС України)); у сторін витребувані докази.
Суд неодноразово витребовував у відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві докази (ухвали від 27.02.2025 року, від 17.03.2025 року та від 24.03.2025 року).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2025 року залучено до участі в справі в якості відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області; розгляд справи розпочатий спочатку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2025 року залучено до участі в справі в якості відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області; розгляд справи розпочатий спочатку.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подав відзив на позовну заяву в якому зазначав, що позивач перебуває у нього на обліку як отримувач пенсії за віком.
Так, 13.01.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 13.01.2022 року № 626 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Подану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області і за результатом розгляду прийнято рішення від 20.01.2022 року № 262840010895 про відмову в призначенні пенсії за віком.
До страхового стажу позивача не було зараховано, зокрема період роботи з 03.01.1996 року по 15.07.1998 року, оскільки відсутня назва підприємства, чим порушено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993року №58.
Про результати розгляду заяви позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.01.2022 року за №2600-0211-8/11488.
11.02.2022 року позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії, яка за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, за наслідками чого позивачу призначено пенсію за віком з 29.10.2021 року. Період роботи з 03.01.1996 року по 15.07.1998 року залишився не зарахованим до страхового стажу позивача з тих же підстав.
Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подав відзив на позовну заяву, в якому виклав зміст оскарженого рішення. Вважав, що воно відповідало вимогам законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що 11.02.2022 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії, яка за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Під час розгляду документів, долучених до заяви про призначення пенсії, Головним управлінням до загального страхового стажу не враховано період роботи з 03.01.1996 року по 15.07.1998 року, оскільки трудова книжка оформлена з порушенням вимог Інструкції, зокрема, відсутня назва підприємства. За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком, Головним управлінням прийнято рішення про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Електронна пенсійна справа після відпрацювання була передана засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання позивача.
Вважав, що дії щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, а тому неправомірні дії чи бездіяльність Головного управління відсутні.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що 13.01.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Подану заяву за принципом екстериторіальності (відповідно до Порядку, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1) розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.01.2022 року № 262840010895 в призначенні такої пенсії відмовлено у зв'язку з відсутністю на час звернення необхідного страхового стажу.
Рішення мотивовано тим, що відповідно до наданих документів страховий стаж заявника становить 23 роки 12 місяців 17 днів.
Вказаним рішенням до страхового стажу не зараховано, зокрема період роботи з 03.01.1996 року по 15.07.1998 року, оскільки відсутня назва підприємства (в трудовій книжці).
Про результати розгляду заяви позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.01.2022 року за №2600-0211-8/11488.
Позивач не погоджувався з рішенням органу Пенсійного фонду України саме в цій частині (помилково написавши дату рішення як «від 21.01.2022 року»), у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Крім того, зазначеним рішенням до страхового стажу позивача не зарахований період роботи з 01.12.1989 року по 07.09.1992 року, оскільки вбачається різниця між датою наказу та датою звільнення (рік); період проходження військової служби з 15.11.1979 року по 26.12.1981 року, оскільки відсутнє свідоцтво про зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .
Рішення органу Пенсійного фонду України в цій частині не оскаржується.
Судом також встановлено, що позивач як отримувач пенсії за віком перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
Так, після виникнення спірних правовідносин 11.02.2022 року позивач повторно звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, яка за принципом екстериторіальності була розглянута (як пояснили відповідачі) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 18.02.2022 року (протокольне рішення від 18.02.2022 року № 262840010895, в якому зазначений орган Пенсійного фонду України, на обліку у якого перебуває позивач) позивачу (з урахуванням його первинної заяви від 13.01.2022 року) призначено пенсію за віком з 29.10.2021 року.
При призначенні пенсії спірний період роботи з 03.01.1996 року по 15.07.1998 року не був не зарахований до страхового стажу позивача, оскільки, як пояснив представник Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, трудова книжка оформлена з порушенням вимог Інструкції, зокрема, відсутня назва підприємства.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає умови призначення пенсії за віком, передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу, що визначений вказаною статтею.
Так, згідно з вказаною статтею починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, при зверненні, зокрема: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Відповідним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з недостатністю страхового стажу, до якого цим рішенням не зарахований спірний період його роботи, що зазначений в трудовій книжці, через недоліки, допущені при заповненні трудової книжки (не зазначена назва підприємства).
В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , ведення якої розпочато 16.02.1982 року, щодо спірного періоду містяться наступні записи:
- 03.01.1996 прийнятий в цех виноматеріалів обробником вин 4-го розряду ( наказ № від 03.01.1996 року № 1-Л);
- 15.07. 1998 року звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України з займаної посади (наказ від 15.07.1998 року № 84-Л).
В трудовій книжці дійсно не зазначена назва підприємства, на якому працював позивач.
Проте, записи щодо спірного періоду зроблені відповідною посадовою особою підприємства та засвідчені печаткою підприємства, на якій зазначено: «Колективно-орендне підприємство «Київський завод шампанських вин».
Листом архівного відділу Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 11.05.2022 року № М-3 «Про відсутність архівних документів» на заяву позивача від 05.05.2022 року щодо надання архівних документів про роботу у Колективному орендному підприємстві «Київський завод шампанських вин», повідомлено, що відомості (документи) про реєстрацію, перейменування, припинення діяльності тощо підприємства, які не передали на державне зберігання, в архівному відділу відсутні.
Листом Державного архіву м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 08.07.2022 року № 068-068/М-485-874 на заяву позивача повідомлено, що у переліку ліквідованих підприємств, установ і організацій, які передали документи з особового складу до архівних відділів районних у м. Києві державних організацій, відомостей про Київський завод Шампанських вин не виявлено.
Крім того, щодо заповнення трудової книжки, суб'єктом владних повноважень не враховані положення чинних у відповідний час нормативно-правових актів: Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях, що затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 року №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, відповідно до яких заповнення трудової книжки проводиться роботодавцем, а не працівником.
Крім того, суб'єктом владних повноважень не враховані положення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», згідно з якими відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Порушення роботодавцем порядку заповнення трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Неврахування наведених обставин та положень законодавства призвело до помилкового прийняття оскарженого рішення про відмову в призначенні пенсії.
Отже, таке рішення не ґрунтується на положеннях законодавства та порушує пенсійні права позивача.
Враховуючи наведене таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню в цій частині.
Зазначена помилка не була виправлена і Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області при призначенні позивачу пенсії.
З огляду на наведене порушені пенсійні права позивача підлягають захисту іншим шляхом - шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, правильні реквізити якого «від 20.01.2022 року № 262840010895» (а не «від 21.01.2022 року», як помилково зазначав позивач), в частині не зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду роботи, а також шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (органу, який призначив пенсію) щодо незарахування до страхового стажу позивача спірного періоду роботи (ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Щодо відновлення порушених прав позивача
В даному випадку, оскільки позивач отримує пенсію за віком, на розмір якої впливає саме зарахування до його страхового стажу спірного періоду роботи, і повторний розгляд заяви позивача від 13.01.2022 року про призначення пенсії вже не є доречним, оскільки він отримує пенсію, тому порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання органу Пенсійного фонду України, на обліку у якого він перебуває (Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві), зарахувати до страхового стажу позивача спірний період роботи, що відображений в його трудовій книжці, та у зв'язку з цим провести перерахунок його пенсії з дати призначення пенсії, тобто з 29.10.2021 року, та виплати йому її неотриману частину (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд вважає, що в спірних правовідносинах саме такий спосіб відновлення порушеного права є повним, належним та ефективним, оскільки призведе до швидкого відновлення пенсійних прав позивача (порушення яких є тривалим) і унеможливить подальше звернення до суду з позовом.
Заявлені позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про оскарження рішення задоволенню не підлягають, оскільки оскаржене рішення прийнято іншим органом Пенсійного фонду України. Повторний розгляд заяви про призначення пенсії за віком, про що просив позивач зобов'язати зазначеного відповідача, в даному випадку є недоречним, оскільки позивач отримує пенсію, з огляду на що ці позовні вимоги також задоволенню не підлягають.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання розподілу судових витрат, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів, тому відповідно до наведених процесуальних вимог судові витрати, які оплачені позивачем в загальній сумі 992,40 грн. (по 496,20 грн.), підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - суб'єктів владних повноважень, що допустили порушення пенсійних прав позивача.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158Б; код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, 23; код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.01.2022 року № 262840010895 в частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 03.01.1996 року по 15.07.1998 року.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 03.01.1996 року по 15.07.1998 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 03.01.1996 року по 15.07.1998 року, що відображений в його трудовій книжці, та у зв'язку з цим провести перерахунок його пенсії з дати призначення пенсії, тобто з 29.10.2021 року, та виплати йому її неотриману частину.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158Б; код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 (двадцять) коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, 23; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 (двадцять) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду (Закон України від 16 липня 2024 року № 3863-IX) шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 30 квітня 2025 року.
Суддя Т.В. Логойда