Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про передачу справи до іншого суду
28 квітня 2025 року Справа № 560/1829/25
суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з адміністративною справою за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості в розмірі 996832,79 гривень,
Національна академія Національної гвардії України звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 25.08.2022 року по 13.01.2025 року в розмірі 996832,79 гривень.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року відкрито провадження у адміністративній справі № 560/1829/25 за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначено, що до 21.03.2025 надати до суду письмову інформацію, в якій вказати місце проживання (перебування, знаходження) ОСОБА_1 , та докази цього (довідка військової частини, копія військового квитка, копія наказу, інше).
Військовою частиною НОМЕР_1 на адресу Хмельницького окружного адміністративного суду направлено витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині):
- № 15 від 14.01.2025 року, згідно із яким солдат ОСОБА_1 прибув для проходження військової служби з Національної академії НГУ (м. Харків), відповідно до наказу командувача Національної гвардії України від 03.01.2025 №2 в розпорядження командира військової частини, 14 січня 2025 року та включений до складу сил ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
- № 18 від 17.01.2025 року, відповідно до якого 14 січня 2025 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків солдата за посадою авіаційного механіка-сапера 6 відділення ударних мультироторних систем спеціального призначення роти ударних безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення (ВОС 225002П/662), який призначений на посаду наказом командира військової частини по особовому складу від 17.01.2025 № 3 о/с.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року передано адміністративну справу № 560/1829/25 на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Суд отримавши матеріали справи № 560/1829/25 уважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори суб'єктів владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Згідно з ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 26 КАС України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КАС України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
Досліджуючи матеріали адміністративної справи № 560/1829/25, суд встановив, що Національна академія Національної гвардії України у позовній заяві зазначає адресу проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади, яка сформована 02.08.2024 та відповіддю № 1094916 від 05.02.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру на запит судді Хмельницького окружного адміністративного суду.
Таким чином, судом з наявних матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрований на території Хмельницької області, що територіально відноситься до підсудності Хмельницького окружного адміністративного суду.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що лист адресований ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , вручений адресату.
Також суд зазначає, що з наданих військовою частиною НОМЕР_1 наказів не вбачається, що ОСОБА_1 проживає за конкретною адресою на яку може здійснюватися листування, зокрема направлення судових повісток, судових рішень і інших документів.
Факт проходження служби в військовій частині, яка має юридичну адресу на території АДРЕСА_3 , не свідчить про зареєстроване у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, за яким відповідно до норм КАС України повинен пред'являтися позов, в яких відповідачем є фізична особа.
Вирішуючи питання щодо територіальної підсудності спору, суддя зазначає таке.
За визначеннями, поданими у статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11.12.2003 (далі - Закон №1382-IV) місцем перебування є житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
За визначеннями, поданими у статті 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» № 1871-IX від 05.11.2021 (далі - Закон № 1871-IX) адреса житла - місцезнаходження житла особи, що включає такі дані (за наявності): область, район, місто (село, селище), район у місті, вулиця (шосе/проспект/бульвар/алея/площа/майдан/провулок/узвіз/з'їзд/проїзд/лінія/просіка/тупик тощо), номер будівлі (будинку/корпусу/блоку/секції тощо), номер квартири (кімнати тощо); витяг з реєстру територіальної громади - документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу; декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; реєстраційна дія - внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання/виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання (перебування)/задекларованого місця проживання/зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи. Реєстраційна дія є завершеною після отримання органом реєстрації підтвердження про внесення відповідної інформації до відомчої інформаційної системи; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1871-IX визначено, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1871-IX особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 4 Закону № 1871-IX).
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону № 1871-IX громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Частиною 6 ст. 5 Закону № 1871-IX визначено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
Відповідно до ч. 9 ст. 5 Закону № 1871-IX у разі якщо особа, місце проживання (перебування) якої було задекларовано або зареєстровано, задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування), внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання (перебування) здійснюється без подання заяви такою особою на підставі повідомлення органу реєстрації, в якому особа задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування).
Таким чином, за змістом Закону № 1871-IX реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI від 20.11.2012 (далі - Закон №5492-VI) Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону № 5492-VI до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).
Виходячи з приписів статті 5 Закону № 1871-IX, місце проживання підлягає обов'язковій реєстрації, тобто Закон № 1871-IX пов'язує місце проживання особи насамперед із зареєстрованим місцем проживання. Таким чином, факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, виходячи з положень Закону № 1871-IX і Закону 5492-VI, є офіційною адресою, а отже, особа правомірно очікує, що за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятимуться й інші юридичні дії, що пов'язані з місцем її проживання.
15 липня 2021 року Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду прийнято постанову в адміністративній справі № 380/9335/20, в якій Верховний Суд зазначив, що норми Кодексу адміністративного судочинства України також пов'язують місце проживання особи із зареєстрованим місцем її проживання. Так, відповідно до частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд встановлює місце проживання фізичної особи шляхом надсилання запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Отже, законодавець, оперуючи поняттям місце проживання особи, передбачає, що таке місце проживання має бути особою зареєстровано і суб'єкти владних повноважень зобов'язані враховувати таку інформацію при здійсненні ними владно-управлінських функцій.
Підсумовуючи викладене, саме лише зазначення місця проживання, яке не має жодного взаємозв'язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття позовної заяви судом за місцем фактичного проживання позивача.
Подібні висновки були викладені Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 року у справі № 380/7750/20, від 21.10.2021 року у справі № 300/2557/20.
Судом встановлено, що відповідач фізична особа - ОСОБА_1 не зареєстрований у встановленому законом порядку на території Донецької області, на яку поширюється юрисдикція Донецького окружного адміністративного суду.
Жодних належних доказів, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження територіальної підсудності даної адміністративної справи Донецькому окружному адміністративному суду матеріали справи № 560/1829/25 не містять.
Напроти, матеріали справи містять належні, допустимі та достовірні докази, що відповідач фізична особа у встановленому законом порядку зареєстрований на території Хмельницької області, а отже справа не підлягає розгляду Донецьким окружним адміністративним судом.
Відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Суд наголошує та звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Таким, чином, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому предметно та територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
З огляду на встановлене, суд висновує про необхідність передачі адміністративної справи № 560/1829/25 до Хмельницького окружного адміністративного суду для розгляду справи по суті заявлених позовних вимог за підсудністю.
Керуючись статтями 20, 25, 27, 29, 30, 243, 248, 256, 286, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Передати адміністративну справу № 560/1829/25 за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості в розмірі 996832,79 гривень, для розгляду до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Повний текст ухвали складено та підписано 28 квітня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Л.Б. Голубова