Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 квітня 2025 року Справа№640/15830/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368,м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16) в якому просив суд визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити доплату одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю внаслідок війни III групи до 05 травня за 2022 рік; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2022 року (суддя Вєкуа Н.Г.) відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
З метою забезпечення розгляду адміністративної справи здійснено автоматизований розподіл судових справ між іншими окружними адміністративними судами України.
Адміністративну справу передано до Донецького окружного адміністративного суду. За результатами автоматизованого розподілу справи головуючим у даній справі призначено суддю Кошкош Олену Олександрівну.
20 лютого 2025 року ухвалою суду адміністративну справу прийнято до провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві надано відзив від 23.01.2023 в якому зазначено, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначив, що виплата грошової допомоги здійснювалась у розмірі визначеному Постановою №504. Підстави для її перерахунку відсутні. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Розглянувши заяви по суті суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
19 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою, в якій просив здійснити виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у належному розмірі, а саме у розмірі 12383 грн, з урахуванням вже виплаченої суми 3391 грн. Тобто у розмірі 8992 грн.
25 серпня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві в листі повідомлено, що виплата грошової допомоги здійснювалась у розмірі визначеному Постановою №504, тобто у розмірі 3391 грн. Підстави для її перерахунку відсутні.
Вважаючи те, що разова грошова допомога до 5 травня за 2022 рік виплачена не у повному розмірі позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551-XII).
Відповідно до положень ст.ст.12 та 13 Закону (в редакції до 2008 року) «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком», «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
В подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII і Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31.03.2015 року, № 141 від 02.03.2016 року, № 233 від 05.04.2017 року, № 170 від 14.03.2018 року, № 237 від 20.03.2019 року, № 112 від 19.02.2020 року та №325 від 08.04.2021 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
З наведеного вбачається, що в зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, положення, зокрема, ст. ст. 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяли та мали застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року.
Тобто, з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня підлягав нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному статтями 12 та 13 Закону у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком», «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
При цьому, Постановою КМУ від 7 травня 2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» відповідно до частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України було затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, додатком до якого (Порядку) визначено розміри виплати у 2022 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань». Разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується у таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; - III групи - 3391 гривня; учасникам бойових дій - 1491 гривня.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 13.06.2023 року прийнятої у справі №560/8064/22 зробив висновок про те, що при визначенні розміру щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади (Бюджетний кодекс України та постанова № 504), які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені Законом № 3551-ХІІ, оскільки вони є такими, що суперечать статті 17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, які є пріоритетними й мають безумовний характер, а мають бути застосовані саме положення статті 13 Закону № 3551-XII, як спеціального законодавства, яке регулює спірні відносини та ухвалене з метою конкретизації приписів Конституції. При цьому, враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин одночасно чинні норми Порядку № 540 та положення Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-XIV, які по різному визначають розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році, та ієрархію нормативно-правових актів, застосуванню підлягають саме положення вказаного Закону № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.
У відповідності до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд вважає що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році в розмірі, меншому, ніж передбачено Законом № 3551-XII є протиправними.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" № 1928-IX від 02.12.2021 установлено з 1 січня 2022 року для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум у розмірі 1934 гривні.
Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни III групи становить 13538 грн (1934 грн х 7). Сума недоотриманих позивачем коштів становить 10147 грн (13538 - 3391).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році, як інваліду війни ІІІ групи, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік виходячи із розрахунку семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, наведені норми чинного законодавства України та відповідно до наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 6, 7, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році, як інваліду війни ІІІ групи, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, як інваліду війни ІІІ групи, виходячи із розрахунку семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Судом апеляційної інстанції є Шостий апеляційний адміністративний суд у відповідності до вимог пункту 2 розділу II Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош