Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 квітня 2025 року Справа№640/1649/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі- відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним зменшення з 90 % до 88% відповідачем з 1 червня 2016 року довічного утримання судді у відставці та зобов'язання поновити порушене право перерахувавши довічне утримання судді у відставці виходячи з 90 % суддівської винагороди відповідного працюючого судді;
- визнати протиправною відмову в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2020 року згідно із Довідкою Донецького апеляційного суду від 11 січня 2020 року № 311-14/33/2020 та з 19 лютого 2020 року із довідкою Донецького апеляційного суду від 3 березня 2020 року за № 311-14/145/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька від 31 грудня 2010 року вона була взята на облік з призначенням довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % заробітної плати відповідно працюючого судді відповідно ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про статус суддів» 1992 року.
На час звільнення та взяття на облік ПФУ її стаж роботи на посаді судді складав 24 роки 6 місяців, а стаж, який давав право на відставку - 29 років 8 місяців, з яких 3 роки 3 місяці була включена робота на посаді слідчого в лавах МВС і 1 рік 11 місяців очного навчання в юридичному інституті.
У зв'язку з бойовими діями в Донецькій області, вона з 1 листопада 2014 року перебувала на обліку в Пенсійному фонді м. Суми, з 6 травня 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ Солом'янському районі м. Києва.
Про зниження розміру з 90 % до 88 % суддівської винагороди позивачу стало відомо в серпні 2019 року, дізнавшись що ще у червні 2016 року за її зверненням про перерахунок грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки апеляційного суду про підвищення заробітної плати, відповідач зменшив його до 88%, про що не повідомив позивача.
1 серпня 2021 року з листа відповідача їй стало відомо, що стаж роботи на посаді слідчого МВС не давав право на відставку, оскільки суперечить п. 4 ст. 43 діючого на той час Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ. Вважає, що відповідач неправомірно зменшив розмір суддівської винагороди з 90% до 88%.
Окрім того, позивач зазначила, що 10 березня 2020 року звернулась до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва із заявою про перерахунок пенсії з 1 січня 2020 року за довідкою від 11 січня 2020 року та 19 лютого 2020 року довічного грошового утримання судді у відставці на підставі рішення Конституційного Суду України за довідкою від 3 березня 2020 року. Останню відповідь відповідача позивач отримала у серпні 2021 року, якою їй було відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання за відповідними довідками. Вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернулась до суду із даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2022 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для здійснення доплати судового збору у розмірі 84,40 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25 травня 2022 року до суду надійшла від відповідача копія пенсійної справи позивача.
3 червня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідно до п. 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року адміністративну справу № 640/1649/22 прийнято до провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху.
На виконання ухвали від 17 лютого 2025 року позивачем доплачений судовий збір у розмірі 992,00 грн згідно квитанції від 18 лютого 2025 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року продовжений розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В період з 14 квітня 2025 року по 28 квітня 2025 року включно суддя Черникова А.О. перебувала у щорічній основній відпустці.
У відзиві на позовну заяву, відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив наступне.
Позивач перебуває на обліку відповідача та отримує довічне грошове утримання згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
10 березня 2020 року позивач звернулась до Управління із заявою на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці.
До заяви позивачем додано довідки від 11 січня 2020 року № 311-14/33/2020 про розмір суддівської винагороди, визначений станом на 1 січня 2020 року, та від 3 березня 2020 року № 311-14/145/2020 про розмір суддівської винагороди, визначений станом на 18 лютого 2020 року, які видані Донецьким апеляційним судом.
За результатами розгляду заяви позивача, останній було відмовлено у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до ч. 4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі-Закон №1402) передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 п. 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
До 18 лютого 2020 року - дати ухвалення зазначеного Рішення Конституційного Суду України - положення п. 25 розділу XII Закону № 1402, згідно з якими розмір суддівської винагороди судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання або не був призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом № 1402, визначається відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №2453), були чинними.
Згідно з ч. 3 ст. 133 Закону № 2453 та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р/2018 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.ч. 3, 10 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом.
Відповідно до ч. 14 ст. 133 зазначеного Закону посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом: судді апеляційного суду - 1,1; судді вищого спеціалізованого суду - 1,2; судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду України - 1,3.
З 18 лютого 2020 року порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судцям у відставці регулюється ст.142 Закону №1402, згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу.
Питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм ч. 4 ст. 142 Закону №1402- у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судці, який працює на відповідній посаді.
Відповідач вважає, що відповідно до норм ст. 142 Закону №1402 розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді після 18 лютого 2020 року не змінювався, тому відсутні підстави для проведення перерахунку.
Щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88%, відповідач зазначає наступне.
Повторно позивач зверталася до Пенсійного управління із зверненнями ВЕБ-26002-Ф-С-20-023777, ВЕБ-26002-Ф- С-20-023625, ВЕБ-26002-Ф-С-20- 023600, які зареєстровані в Головному управлінні 04.05.2020 № 10574/С- 2600-20, 04.05.2020 № 10625/С-2600-20, 05.05.2020 № 10681/С-2600-20.
Листом Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві № 9671-10574/С-02/8-2600/20 від 14 травня 2020 року позивачу було повідомлено наступне.
Довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» позивачу було призначено з 31 грудня 2010 року.
Згідно наявної в макетній пенсійній справі інформації, позивача взято на облік до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах з 1 листопада 2014 року по електронній пенсійній справі, розмір довічного грошового утримання судді у відставці обчислено, виходячи з розрахунку 90 % (процент розрахунку від заробітку).
На підставі заяви від 6 травня 2015 року позивача взято на облік в управління Пенсійного фонду України Солом'янського району м. Києва.
Відповідно до розпорядження Управління від 30 травня 2015 року, розмір довічного грошового утримання судді у відставці обчислено, виходячи з розрахунку 90 % (процент розрахунку від заробітку).
21 червня 2016 року позивач зверталась до управління Пенсійного фонду України м. Києва із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 8 червня 2016 року.
Під час проведення даного перерахунку також було проведено перевірку щодо вірності обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, в ході якої виявлено помилку, зокрема, в частині визначення відсотку для розрахунку пенсії від заробітку, а саме відсоток для обчислення довічного грошового утримання мав бути 88 %, а не 90%.
Дану помилку було усунуто та пенсійну справу позивача приведено у відповідність, а саме перерахунок з 8 червня 2016 року проведено виходячи з розрахунку 88 % від заробітку.
Окрім того, відповідач звертає увагу, що для проведення перерахунків, починаючи з 8 червня 2016 року виходячи з розрахунку 90% від заробітку, немає законних підстав, оскільки до стажу роботи, що дає право на довічне грошове утримання, не враховується період роботи на посаді слідчого з 1 серпня 1981 року по 6 листопада 1984 року.
Розмір довічного грошового утримання судді з 1 грудня 2019 року становив - 49 222,88 грн, з них: 48 813,38 грн - основний розмір довічного грошового утримання, 409,50 грн - надбавка за особливі заслуги перед Україною.
Отже, відповідач вважає, що відсоток для обчислення довічного грошового утримання розраховано згідно чинного законодавства, тому вважає свої дії правомірними.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України згідно з паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Ворошиловським РВ УМВС України в місті Донецьку 22 квітня 2002 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зареєстроване місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16; код ЄДРПОУ 42098368, є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі.
Позивач, ОСОБА_1 була звільнена з посади судді Донецького апеляційного суду у зв'язку з поданням про відставку відповідно до постанови Верховної Ради України 7 жовтня 2010 року № 2596-VI.
З 31 грудня 2010 року позивач перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька та отримувала щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди судді в розмірі 90% заробітної плати відповідно до ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 15 грудня 1992 року № 2862-XII 1992 року.
У зв'язку з переїздом до м. Суми, позивач перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Суми з 1 листопада 2014 року, розмір довічного грошового утримання позивача у відставці був обчислений з розрахунку 90 % заробітної плати.
На підставі заяви від 6 травня 2015 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Солом'янський район).
21 червня 2016 року позивач звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок довічного грошового утримання з 8 червня 2016 року.
З 8 червня 2016 року що під час перерахунку грошового утримання відповідно до довідки Донецького апеляційного суду від 16 червня 2016 року про заробітну плату, відповідачем була зменшена частина відсотку для розрахунку з 90 % до 88 % від заробітної плати.
Як зазначає відповідач у відзиві, позивач зверталась до Пенсійного управління за зверненнями ВЕБ-26002-Ф-С-20-023777, ВЕБ-26002-Ф-С-20-023625, ВЕБ-26002-Ф-С-20-023600, які зареєстровані в Головному управлінні 4 травня 2020 року № 10574/С-2600-20, 4 травня 2020 року № 10625/С-2600-20, 5 травня 2020 року № 10681/С-2600-20.
Листом від 29 липня 2021 року за вих.№19802-19346/С-02/8-2600/21, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на її неодноразові звернення направили відповіді листи від 14 травня 2020 року за вих.№9671-10574/С-02/8-2600-20 та від 29 квітня 2020 року за вих.№2600-0310-8/52297.
Листом від 14 травня 2020 року за вих. №9671-10574/С-02/8-2600-20, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що вона перебуває на обліку в управлінні (Солом'янський район) та отримує довічне грошове утримання, розмір якого обчислено відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», як внутрішньо переміщена особа. Довічне грошове утримання призначено з 31 грудня 2010 року.
При проведенні перерахунку пенсії відповідно до заяви позивача від 8 червня 2016 року, було виявлено помилку в частині визначення відсотку для розрахунку пенсії, та з 8 червня 2016 року перерахунок пенсії позивача був проведений з розрахунку 88% від заробітку.
Листом від 29 квітня 2020 року за вих.№2600-0310-8/52297 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що за її заявою від 10 березня 2020 року про перерахунок пенсії, до якої додані довідки від 11 січня 2020 року №311-14/33/2020 про розмір суддівської винагороди, який визначений станом на 1 січня 2020 року, та від 3 березня 2020 року № 311-14/145/2020 про розмір суддівської винагороди, визначений станом на 18 лютого 2020 року, які видані Донецьким апеляційним судом, відсутні підстави для перерахунку, оскільки відповідно до норм ст. 142 Закону України «Про судоустрій та статс суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIІІ розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді після 18 лютого 2020 року не змінювався.
В позовній заяві позивач зазначає, що при отриманні листа від 29 липня 2021 року за вих.№19802-19346/С-02/8-2600/21, 12 серпня 2021 року вона звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 року адміністративна справа № 200/10474/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві була передана за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 17 грудня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 була повернута позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви.
11 січня 2022 року позивач повторно звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із даним позовом.
10 березня 2020 року при отриманні довідок, виданих Донецьким апеляційним судом №311-14/33/2020 від 11 січня 2020 року та №311-14/145/2020 від 03 березня 2020 року про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач зверталась із заявою до відповідача для здійснення перерахунку. Зазначені довідки були видані на підставі Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року.
В матеріалах справи, разом із позовом, позивачем надані аналогічні довідки №311-16/122/21 від 9 липня 2021 року та №311-16/123/2021 від 9 липня 2021 року.
Згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №311-16/123/2021 від 9 липня 2021 року, яка видана Донецьким апеляційним судом, станом на 01.01.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 60 695,25 грн, у тому числі: - посадовий оклад- 34683,00 грн.; доплата за вислугу років (60%) - 20 809,80 грн; - надбавка за почесне звання «Залужений юрист України» (15%) - 5 202,45 грн. Довідка видана на підставі Закону України «Про судоустрій та статус суддів України від 02.06.2016, Рішення конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020.
Згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №311-16/122/21 від 9 липня 2021 року, яка видана Донецьким апеляційним судом, станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 202 317,50 грн, у тому числі: - посадовий оклад - 115 610,00 грн; доплата за вислугу років (60%) - 69 366,00 грн; - надбавка за почесне звання «Залужений юрист України» (15%) - 17 341,50. Довідка видана на підставі Закону України «Про судоустрій та статус суддів України від 02.06.2016, Рішення конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.
Рішенням № 122 від 29 квітня 2020 року, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (О/р № 865784/87) відмовило ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці за її заявою від 10 березня 2020 року. Підстава відмови: на дату звернення позивача із заявою про перерахунок чинними були положення пункту 25 розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій та статс суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIІІ, у зв'язку з чим відповідачем не проведений перерахунок відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI.
Не погоджуючись з таким и діями відповідача, які вважає протиправними, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
На момент виходу позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-УІІІ від 02.06.2016 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) суді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
05 серпня 2018 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України» «Про судоустрій і статус суддів» від 12.07.2018 №2509-VIII, статтю 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII доповнено частиною 2, згідно з якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимог а щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Стаж роботи на посаді судді, призначеного чи обраного на посаду до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, визначається відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
За правилами положень Законом України «Про Вишу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII, яким внесені зміни в Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: «Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності ним Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло па день їх призначення (обрання)».
До набрання чинності Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VIII діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI, статтею 120 якого передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді суді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до етапі 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Відповідно до положень частини першої стати 135 Закону № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України: 2) члена Вищої ради юстиції. Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: 3) судді у судах га арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Згідно ч. 2, 3 ст. 142 Закону України № 1402-VIII, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною 5 ст. 142 Закону України 1402-VIII визначено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 11 Перехідних положень Закону №2453-VI (в редакції, чинній до 28 березня 2015 року) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності ним Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону № 2862-ХІІ, в редакції яка діяла на час обрання позивачем суддею, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Приписами абзацу 2 частини 4 статті 43 Закону № 2862-ХІІ передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражне у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з частиною 4 статті 43 Закону № 2453-VI судді у відставці, який мас стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи па посаді судді не менше 10 років.
Таким чином, Законом, який діяв на момент призначення позивача на посаду судді передбачалось зарахування до стажу, що дає право на відставку періодів роботи на посаді слідчого за умови наявності стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до розрахунку стажу позивача, який був здійснений відповідно до розпорядження 23602 від 22 жовтня 2014 року, стаж судді склав 24 роки 6 місяців 0 днів, стаж слідчого склав 3 роки 3 місяці 6 днів.
Згідно копії трудової книжки від 24 грудня 1974 року, позивач в період з 1 серпня 1981 року по 6 листопада 1984 року служила в органах внутрішніх справ (безперервно строком 03 роки 06 місяців 10 днів) (записи за №№ 7,8).
Згідно з послужного списку, наявного в матеріалах справи вбачається, що позивач в період з 1 серпня 1981 року по 6 листопада 1984 року працювала слідчим відділу внутрішніх справ на ст. Ясинувата.
Отже, до спеціального стажу роботи, який дає право на відставку, належить враховувати, крім роботи на посаді судді, також слід зарахувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, період роботи на посаді слідчого в органах внутрішніх справ з 1 серпня 1981 року та 1 рік 11 місяців очного навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 1 вересня 1977 року по 1 липня 1981 року (записи трудової книжки №№ 5,6).
За таких обставин, дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови позивачу у зарахуванні до її стажу роботи судді, періоду роботи на слідчих посадах та строк навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу є протиправними.
Судом встановлено, що перерахунок довічного грошового утримання позивачу був проведений з 8 червня 2016 року виходячи з розрахунку 88 % від заробітку, отже проведення позивачу здійснення перерахунку виходячи з 90 % відповідачу слід здійснити з 1 червня 2016 року, з урахуванням виплачених сум.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 31 жовтня 2019 у справі № 766/17221/16-а.
Щодо позовних вимог про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2020 року, суд зазначає
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (п. 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).
Законом України від 16.10.2019 № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Разом із тим, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
При цьому, суд зазначає, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.
Позивач у позовній заяві просить здійснити перерахунок з 1 січня 2020 року, обумовлений відновленням раніше порушених її прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
Але, саме з 19 лютого 2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі № 2-р/2020 у позивачки виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.
При цьому, на думку суду, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Крім того, позиція суду повністю узгоджується з висновком, викладеним у рішенні Верховного Суду від 16 червня 2020 року за наслідками розгляду зразкової справи № 620/1116/20.
Враховуючи викладене, з урахуванням ст. 9 КАС України, суд доходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві від 29 квітня 2020 року №122 яким відмовлено позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним та, з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 5, п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, підлягає скасуванню.
Відповідно, з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача, також підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки виданої Донецького апеляційного суду від 3 березня 2020 року за № 311-14/145/2020, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17 та від 19 червня 2018 року у справі № 646/6250/17.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 1 984, 00 грн за 2 немайнові вимоги (квитанція про сплату судового збору від 5 січня 2022 року та 18 лютого 2022 року у загальному розмірі 993,00 грн, квитанція про сплату судового збору від 18 лютого 2025 року 992,00 грн.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 488,60 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (зареєстроване місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Киві щодо зменшення з 90 % до 88% довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 1 червня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Киві поновити порушене право ОСОБА_1 , яким перерахувати довічне утримання судді у відставці виходячи з 90 % суддівської винагороди з 1 червня 2016 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 122 від 29 квітня 2020 року (О/р № 865784/87) «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки виданої Донецьким апеляційним судом від 3 березня 2020 року за № 311-14/145/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 1 488,60 грн (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова