про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
30 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3866/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Стецик Н.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 (за 2020 рік), у розмірі 1,11 (за 2021 рік), у розмірі 1,14 (за 2022 рік), у розмірі 1,97 (за 2023 рік), у розмірі 1,076 (за 2024 рік), у розмірі 1,115 (за 2025 рік) та незарахуванні до пільгового та страхового стажу періодів роботи у ВП “Шахта №9 Нововолинська» ДП “Волиньвугілля» з травня 2019 року по квітень 2021 року та з травня 2021 року по травень 2022 року у ДП “Шахта №9 “Нововолинська»;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового та страхового стажу періоди роботи у ВП “Шахта №9 Нововолинська» ДП “Волиньвугілля» з вересня 2019 року по квітень 2021 року та з травня 2021 року по травень 2022 року у ДП “Шахта №9 “Нововолинська»;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у відповідності до частини другої статті 42 Закону №1058-VI “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнта збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2020 відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» від 01.04.2020 №251, на коефіцієнт збільшення розміру 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року №127, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2023 №118, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 24.02.2024 №185, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025року №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту населення у 2025 році» та у зв'язку з даним провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоотриманих сум пенсії.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин пропуску цього строку, або ж уточнити позовні вимоги з урахуванням строку звернення до суду, а також надання доказів: звернення до пенсійного органу із заявою про зарахування до пільгового та страхового стажу періодів роботи у ВП “Шахта №9 Нововолинська» ДП “Волиньвугілля» з вересня 2019 року по квітень 2021 року та з травня 2021 року по травень 2022 року у ДП “Шахта №9 “Нововолинська» та відповіді пенсійного органу за результатами такого звернення.
25.04.2025 до суду надійшла заява позивача про поновлення процесуального строку.
У поданій заяві ОСОБА_1 обґрунтовує пропуск строку поважними причинами, зокрема: неодноразовим зверненням до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо перерахунку пенсії та включення пільгового стажу; поданням заяви про вчинення кримінального правопорушення у зв'язку з невиконанням рішення суду; тривалим листуванням із відповідачем, включаючи понад сорок звернень; наявністю судового рішення від 24 квітня 2023 року, яке зобов'язує відповідача здійснити відповідні дії щодо перерахунку пенсії; отриманням формальних відповідей від відповідача без вирішення по суті заявлених вимог. Також посилається на положення частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає можливість поновлення процесуального строку у разі наявності поважних причин. У підтвердження своєї правової позиції ОСОБА_1 навів приклади з практики Європейського суду з прав людини, де наголошено на необхідності гнучкого застосування строків звернення до суду та дотримання права особи на доступ до правосуддя.
Проаналізувавши наведені підстави для поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог належить повернути позивачеві з таких мотивів і підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатись» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Тож очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
За змістом позовної заяви слідує, що спірні правовідносини, зокрема, виникли щодо невиплати позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області пенсії із врахуванням індексації, починаючи з 01.03.2020.
В контексті цього суд зазначає, що отримавши пенсію, починаючи з березня 2020 року, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав у зв'язку із невиплатою пенсії з урахуванням індексації. Однак, періодично отримуючи відповіді пенсійного органу на його заяви про перерахунок пенсії, звернувся до суду з цим позовом лише 11.04.2025. З цього приводу суд зазначає, що отримання листів Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому разі.
Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 з приводу застосування положень статті 122 КАС України у соціальних спорах.
У названій постанові Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав (спір стосувався перерахунку та виплати державної пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком згідно із статтями 50, 54 Закону №796-XII) відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18).
Цей позов позивач подав до суду лише 11.04.2025, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України, у відповідній частині позовних вимог (за період з 01.03.2020 по 10.10.2024). Причини, які перешкоджали звернутися за захистом прав, які позивач вважає порушеними раніше, заява не містить.
Суд також враховує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація ним цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд повторює, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Таким чином, зі змісту заяви про поновлення строку звернення до суду не вбачається, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений КАС України строк, а у поданій заяві не наведено причин, які перешкоджала позивачу звернутись до суду своєчасно із цією позовною заявою у зв'язку із невиплатою пенсії, на думку позивача, у належному розмірі, починаючи з березня 2020 року.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України строк звернення до суду в частині позовних вимог (за період з 01.03.2020 по 10.10.2024), належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивач не надав, тому слід дійти висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 123 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві в означеній частині позовних вимог.
Керуючись статтею 122, частиною другою статті 123, статтями 169, 248 КАС України,
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 01.03.2020 по 10.10.2024 повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н. В. Стецик