30 квітня 2025 р. Справа № 120/3195/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), яка подана його представником - адвокатом Зарубіною В.М., до Бюро економічної безпеки України (далі також БЕБ України, відповідач), за змістом якої (з урахуванням відповідних уточнень) позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Бюро економічної безпеки України щодо не зарахування йому до вислуги років час роботи в державних органах - з 14.04.1998 по 02.11.1998 в Контрольно-ревізійному управлінні у Вінницькій області, з 03.11.1999 по 11.03.2012 в органах Державної податкової адміністрації України, з 12.03.2012 по 31.05.2013 та з 26.11.2019 по 31.01.2024 в органах Державної податкової служби України, з 01.06.2013 по 29.10.2014 в органах Міністерства доходів і зборів України, з 30.10.2014 по 25.11.2019 в органах Державної фіскальної служби України, що становить 24 роки 09 місяців 13 днів;
- зобов?язати Бюро економічної безпеки України зарахувати йому до вислуги років час роботи в державних органах - з 14.04.1998 по 02.11.1998 в Контрольно-ревізійному управлінні у Вінницькій області, з 03.11.1999 по 11.03.2012 в органах Державної податкової адміністрації України, з 12.03.2012 по 31.05.2013 та з 26.11.2019 по 31.01.2024 в органах Державної податкової служби України, з 01.06.2013 по 29.10.2014 в органах Міністерства доходів і зборів України, з 30.10.2014 по 25.11.2019 в органах Державної фіскальної служби України, що становить 24 роки 09 місяців 13 днів як такий, що відповідає абзацу 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч вимогам п. «и» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», абз. 12 п. 1 постанови КМ України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» безпідставно не зараховано до вислуги років стаж його роботи в державних органах з 14.04.1998 по 02.11.1998, з 03.11.1999 по 11.03.2012, з 12.03.2012 по 31.05.2013, з 01.06.2013 по 29.10.2014, з 30.10.2014 по 25.11.2019, з 26.11.2019 по 31.01.2024 для виплати надбавки як особі зі спеціальним званням БЕБ.
Ухвалою від 25.03.2025 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
01.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник Бюро економічної безпеки України заперечує проти заявлених позовних вимог та вважає їх безпідставними. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказує, що відповідно до висновку Комісії з питань обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років позивачу до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років зараховано такі періоди: з 04.06.1996 по 09.06.1997 - 01р. 00 м. 05 д. - служба в ЗСУ, з 01.07.2024 по 01.07.2024 - 00р. 00 м. 01 д. - служба в БЕБ.
Відповідач переконує, що при винесенні висновку Комісія БЕБ врахувала всі документи, які передбачені п. 10 Інструкції для обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років та діяла виключно в межах і спосіб, визначені вказаною Інструкцією та спеціальним законодавством в порушеній сфері, зокрема, Законом України “Про Бюро економічної безпеки України», Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постановою КМУ “Про затвердження Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України» № 1333 від 29.11.2022, Інструкцією з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, затвердженою наказом БЕБ від 19 квітня 2022 року № 70, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 квітня 2022 року за № 444/3778, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб». На думку відповідача, оскільки позивач не переходив на військову службу в БЕБ чи військові формування, а тому жодних правових підстав для зарахування до стажу служби час роботи в державних органах не має.
Також у відзиві на позовну заяву представником відповідача заявлено клопотання про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, у задоволенні якого ухвалою суду від 14.04.2025 було відмовлено.
Інших заяв від учасників справи до суду не надходило.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що ОСОБА_1 наказом Бюро економічної безпеки України від 28.06.2024 № 261-к/ДСК-ДП прийнятий на службу до Бюро економічної безпеки України та призначено на посаду гласних штатних працівників, які мають спеціальні звання БЕП України, з 01 липня 2024 року.
Наступним наказом Бюро економічної безпеки України від 29.06.2024 № 326-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання лейтенанта Бюро економічної безпеки України з 01 липня 2024 року.
Отже, позивач з 01.07.2024 і по теперішній час проходить службу в Бюро економічної безпеки України.
Відповідно до Інструкції з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 22 квітня 2022 року за № 444/3778) (пункт 8 Інструкції) центральна комісія БЕБ з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років (далі - центральна комісія), зарахувала позивачу до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років такі періоди:
з 04.06.1996 по 09.06.1997 - 01р. 00 м. 05 д. - служба в ЗСУ;
з 01.07.2024 по 01.07.2024 - 00р. 00 м. 01 д. - служба в БЕБ.
З огляду на що, відповідно до висновку комісії, станом на "01" липня 2024 року стаж служби позивача становить: 1 рік 00 місяців 06 днів.
Вказаний стаж позивачу оголошений наказом Бюро економічної безпеки України від 29 червня 2024 року № 296-к/ ДСК-ДП, складений на підставі висновку центральної комісії Бюро економічної безпеки України, станом на 01 липня 2024 року.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту персоналу Бюро економічної безпеки України з проханням надати витяг з Наказу про зарахування до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років часу перебування на посадах державної служби відповідно до пункту "и" статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Департаментом персоналу Бюро економічної безпеки України 17.02.2025 було надано відповідь на запит позивача разом із запитуваними документами.
Не погоджуючись із фактом не зарахування періоду проходження державної служби з 14.04.1998 по 02.11.1998, з 03.11.1999 по 11.03.2012, з 12.03.2012 по 31.05.2013, з 01.06.2013 по 29.10.2014, з 30.10.2014 по 25.11.2019, з 26.11.2019 по 31.01.2024 до періоду проходження служби в Бюро економічної безпеки України, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" №1150-IX від 28.01.2021 держава забезпечує соціальний захист працівників Бюро економічної безпеки України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом. Пенсійне забезпечення осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту «и» частини 1 статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" N 2262-XII (далі - Закон N 2262-XII) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.
Згідно зі статтею 17-1 Закону N 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Згідно з абзацом 12 пункту 1 Постанови №393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" і "з" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.
Відповідно до пункту 34 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1333 (далі - Положення №1333), для обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, зараховується служба, визначена в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (ЗП України, 1992 р., № 7, ст. 182; Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 969), у календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць).
При цьому варто відмітити, що пунктом 24 Положення № 1333, лейтенанти Бюро економічної безпеки віднесені до середнього начальницького складу. А як уже було встановлено судом вище, позивачу з 01.07.2024 було присвоєно спеціальне звання - лейтенант Бюро економічної безпеки.
Відповідно до п. 2 Інструкції з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки, затвердженої наказом Бюро економічної безпеки України від 19 квітня 2022 року №70 (далі - Інструкція №70) визначення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ здійснюється комісією з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років.
Згідно з пунктом 5 Інструкції періоди служби для виплати надбавки за вислугу років обчислюються відповідно до законодавства особам, які мають спеціальні звання БЕБ, та проходять службу у центральному апараті, заступникам керівників територіальних управлінь БЕБ,- центральною комісією.
Для обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, зараховуються періоди служби, визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (пункт 6 Інструкції).
Пунктом 10 Інструкції особам, які мають спеціальні звання БЕБ, яким у встановленому законодавством порядку зараховано до вислуги років раніше не враховані періоди служби, доплата надбавки за вислугу років здійснюється з дня надання ними документів, що підтверджують їх період служби (роботи). До документів, що підтверджують періоди служби (роботи) для обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, належить трудова книжка (за наявності), послужний список, військовий квиток, документ про вищу освіту з додатками та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж служби (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, тощо).
З урахуванням викладеного, як Закон №2262-XII, так і Постанова №393, так і Інструкція №70, а також Положення №1333 чітко передбачають обов'язковість врахування до вислуги років стажу державної служби, що набутий особою до переходу на службу до Бюро економічної безпеки України.
Як встановлено судом із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 та довідкою ОК- 5, сформованих індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб, позивач працював на державній службі в державних органах, а саме:
- в Контрольно-ревізійному управлінні у Вінницькій області з 14.04.1998 по 02.11.1998 на посаді провідного контролера-ревізора контрольно-ревізійного відділу в Чечельницькому районі (00р. 06 м. 18дн.);
- в органах Державної податкової адміністрації України на посадах (12р. 04м. 08дн.): з 03.11.1999 по 09.04.2000 - державний податковий інспектор відділу оподаткування фізичних осіб Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області; з 10.04.2000 по 31.05.2000 - державний податковий інспектор відділу документальних перевірок юридичних осіб Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області; з 01.06.2000 по 12.03.2001 - державний податковий інспектор відділу документальних перевірок Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області; з 13.03.2001 по 21.11.2001 - державний податковий інспектор відділу податкового аудиту Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області; з 22.11.2001 по 01.09.2003 - заступник начальника інспекції - начальник відділу стягнення податкової заборгованості Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області; з 01.09.2003 по 13.10.2003 - в.о. начальника Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області; з 14.10.2003 по 11.03.2012 - начальник Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області;
- в органах Державної податкової служби України з 12.03.2012 по 31.05.2013 на посаді начальника Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (01р. 02 м 19дн.);
- в органах Міністерства доходів і зборів України з 01.06.2013 по 29.10.2014 на посаді начальника Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (01р. 04 м. 28 дн);
- в органах Державної фіскальної служби України на посадах (05р. 00 м. 25дн.): з 30.10.2014 по 23.06.2015 - перший заступник начальника Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області; з 24.06.2015 по 28.04.2016 - начальник Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області; з 29.04.2016 по 06.05.2016 - заступник начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області; з 06.05.2016 по 15.07.2018 - заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області; з 16.07.2018 по 20.12.2018 - перший заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області; з 21.12.2018 по 10.01.2019 - директор Департаменту внутрішнього аудиту Державної фіскальної служби; з 11.01.2019 по 25.11.2019 - начальник Головного управління ДФС у Чернівецькій області;
- в органах Державної податкової служби України на посадах (04 р. 02 м. 05 дн.): з 26.11.2019 по 02.06.2020 - заступник начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області; з 03.06.2020 по 09.12.2020, з 10.12.2020 по 19.05.2021, з 20.05.2021 по 31.01.2024 - начальник Головного управління ДПС у Чернівецькій області.
При цьому в записах трудової книжки позивача міститься відмітка про прийняття присяги державного службовця 14 квітня 1998 року.
Проте, згідно витягу з послужного списку, виданого кадровою службою БЕБ, а також згідно витягу з наказу від 29.06.2024 № 296-к/ДСК-ДП про встановлення стажу служби вбачається, що до періоду проходження позивачем служби в БЕБ відповідачем не враховано вищевказаний час роботи на державній службі на зазначених вище посадах, що складає 24 роки 09 місяців 13 днів.
Як встановлено судом, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що при винесенні висновку центральна комісія БЕБ врахувала вимоги та документи, передбачені п. 10 Інструкції для обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років. Стверджує, що обчислення позивачу стажу служби для виплати надбавки за вислугу років відбувалося відповідно до Інструкції та спеціального законодавства в порушеній сфері, зокрема, Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови КМУ від 29.11.2022 № 1333 «Про затвердження Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України», Інструкції з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, затвердженої наказом БЕБ від 19 квітня 2022 року № 70, Постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб»». Отже, на думку відповідача, позивачу було правомірно зараховано виключно періоди служби, які не відносяться до посад державної служби, зважаючи на відмінність понять несення служби в правоохоронному органі чи інших органах, в яких присвоюються спеціальні звання, враховуючи особливість несення такої служби (загроза життю та здоров'ю, несення служби у нічну пору доби та інше) від служби на посадах державної служби.
З цих підстав суд зазначає, що пункт 10 Інструкції до документів, що підтверджують періоди служби (роботи) для обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ відносить трудову книжку (за наявності), послужний список, військовий квиток, документ про вищу освіту з додатками та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж служби (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, тощо).
Крім того, згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Таким чином, позивач належними документами підтвердив період роботи на державній службі з 14.04.1998 по 02.11.1998, з 03.11.1999 по 11.03.2012, з 12.03.2012 по 31.05.2013, з 01.06.2013 по 29.10.2014, з 30.10.2014 по 25.11.2019, з 26.11.2019 по 31.01.2024, що загалом становить 24 роки 09 місяців 13 днів для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ.
Відповідно до пункту 5 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021р. № 1068 (далі - Постанова № 1068), особам, які мають спеціальні звання БЕБ, виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до п'яти років - 25 відсотків, більше п'яти років -30 відсотків, більше 10 років -35 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 45 відсотків, більше 25 років - 50 відсотків посадового окладу.
Отже, невірне визначення відповідачем календарної вислуги років призводить до порушення права позивача на перерахунок вислуги років.
При цьому, необхідно зауважити, що перелік посад офіцерського і начальницького складу, на яких, у разі переходу на службу до Бюро економічної безпеки України, до вислуги років зараховується час роботи в державних органах, станом на час виникнення спірних правовідносин в БЕБ не затверджено.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував сталу судову практику під час вирішення питання щодо не затвердження державним органом списку посад, які зараховуються до стажу для обчислення вислуги років, зокрема в постановах від 18.11.2019 у справі N 813/5876/15, від 20.09.2019 у справі N 813/904/15, від 04.10.2018 у справі N 819/1695/16, від 16.06.2022 у справі №819/1726/16. Зокрема, у цих постановах Верховний Суд вказав, що для осіб начальницького складу податкової міліції передбачені гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами покладених на них обов'язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для осіб начальницького складу податкової міліції як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Крім того, принцип юридичної визначеності, закріплений у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання для співробітників БЕБ певних гарантій, а саме права на зарахування до стажу служби часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до БЕБ на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліком посад за правилами, встановленими абзацом 12 пункту 1 Постанови № 393 та пунктом "и" частини першої статті 17 Закону № 2262, держава, у даному випадку в особі БЕБ, безпідставно відступає від гарантованих особі прав та правомірних сподівань щодо зарахування стажу служби в державних органах до вислуги років.
Відносно викладених у відзиві доводів представника відповідача про те, що час роботи в державних органах на державній службі зараховується до вислуги років тільки при переході на військову службу в органи і військові формування відповідного органу державної влади, то до таких суд відноситься критично, оскільки відповідно до пункту "и" частини 1 статті 17 Закону N 2262-XII та пункту 1 Постанови № 393 служба в Бюро економічної безпеки України відноситься до переліку видів служби, яка зараховується до вислуги років для призначення пенсії.
Тобто, з урахуванням того, що позивач проходить службу у Бюро економічної безпеки України, відповідач протиправно не зарахував час його роботи за спірні періоди в державних органах до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років у Бюро економічної безпеки України, а отже у своїй поведінці допустив бездіяльність, яка виходячи з обставин справи є протиправною.
За наведених вище обставин суд доходить висновку, що вимоги заявленого позову є обґрунтованими, а відтак наявні підстави для їх задоволення та зобов'язання Бюро економічної безпеки України зарахувати позивачу до вислуги років час роботи в державних органах: з 14.04.1998 по 02.11.1998 в Контрольно-ревізійному управлінні у Вінницькій області, з 03.11.1999 по 11.03.2012 в органах Державної податкової адміністрації України, з 12.03.2012 по 31.05.2013 та з 26.11.2019 по 31.01.2024 в органах Державної податкової служби України, з 01.06.2013 по 29.10.2014 в органах Міністерства доходів і зборів України, з 30.10.2014 по 25.11.2019 в органах Державної фіскальної служби України, що становить 24 роки 09 місяців 13 днів як такий, що відповідає абзацу 12 пункту 1 Постанови № 393.
Як зазначено у статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із п. 41 висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги належить задовольнити.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Бюро економічної безпеки України.
Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Бюро економічної безпеки України щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років час роботи в державних органах, а саме: з 14.04.1998 по 02.11.1998 в Контрольно-ревізійному управлінні у Вінницькій області, з 03.11.1999 по 11.03.2012 в органах Державної податкової адміністрації України, з 12.03.2012 по 31.05.2013 та з 26.11.2019 по 31.01.2024 в органах Державної податкової служби України, з 01.06.2013 по 29.10.2014 в органах Міністерства доходів і зборів України, з 30.10.2014 по 25.11.2019 в органах Державної фіскальної служби України, що становить 24 роки 09 місяців 13 днів.
Зобов'язати Бюро економічної безпеки України зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років час роботи в державних органах, а саме: з 14.04.1998 по 02.11.1998 в Контрольно-ревізійному управлінні у Вінницькій області, з 03.11.1999 по 11.03.2012 в органах Державної податкової адміністрації України, з 12.03.2012 по 31.05.2013 та з 26.11.2019 по 31.01.2024 в органах Державної податкової служби України, з 01.06.2013 по 29.10.2014 в органах Міністерства доходів і зборів України, з 30.10.2014 по 25.11.2019 в органах Державної фіскальної служби України, що становить 24 роки 09 місяців 13 днів як такий, що відповідає абзацу 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"".
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Бюро економічної безпеки України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 30.04.25.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
Відповідач: Бюро економічної безпеки України (вул. Шолуденка, 31, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ: 44168316).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович