м. Вінниця
30 квітня 2025 р. Справа № 120/14500/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Як вказує позивач, ГУ ПФУ у Вінницькій області в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 від 14.07.2021 (далі - Постанова № 713) під час перерахунку пенсії на виконання судового рішення припинило нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. Позивач звертає увагу, що перерахунок його пенсії здійснено не з підстави винесення постанови Уряду щодо проведення перерахунку пенсії чи зміни складових грошового забезпечення, а для відновлення порушеного права на отримання пенсії у повному обсязі на виконання рішення суду.
Таким чином позивач вважає, що відповідач безпідставно позбавив його з 01.07.2021 доплати в сумі 2000 грн., а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 08.11.2024 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні. Зокрема вказує на те, що абзацом 1 пункту 1 постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" установлено, що з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, установлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 цієї постанови у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Починаючи з липня 2021 року позивачу було встановлено доплату до пенсії у сумі 2000 грн., однак, під час виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду нарахування та виплата пенсії здійснена з урахуванням проведеної доплати на виконання Постанови № 713 у зв'язку з підвищенням основного розміру пенсії більш ніж на 2000,00 грн.
До моменту збільшення розміру виплачуваної пенсії позивачу Головним управлінням виплачувалась визначена Урядом щомісячна доплата до пенсії та виплачувалась в розмірах визначених Постановою КМУ № 103 як додаткова гарантія. Припинення ж виплати оспорюваної щомісячної доплати відбулось внаслідок збільшення розміру пенсії позивача у зв'язку з визнанням незаконним її розрахунку на підставі Постанови КМУ № 103 та скасування останньої в судовому порядку, що вже саме по собі спричинило збільшення розміру соціальних гарантії позивача. Отже, відсутні підстави перерахунку позивачу пенсії.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-XII).
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі № 120/7239/21-а, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці 8-го територіального вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 21.01.2021 № 4, та враховуючи вже виплачені суми пенсії.
Позивач звернулася до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою № 713.
Листом від 14.06.2024 пенсійний орган повідомив, що на виконання Постанови №713 з 01.07.2021 до пенсії позивача було встановлено доплату до пенсії в сумі 2000 грн. Також відповідач повідомив, що під час виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/7239/21-а нарахування та виплата пенсії з 01.07.2021 здійснена з урахуванням проведеної доплати у зв'язку з підвищенням основного розміру пенсії більш ніж на 2000 грн.
Таким чином відповідач робить висновок, що для встановлення доплати відповідно до Постанови №713 наразі законні підставі відсутні.
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій унормовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На реалізацію частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 1 цього Порядку пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Водночас 14 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (Постанова № 713).
У преамбулі Постанови № 713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 р.
Відтак, з наведених нормативних положень слідує, що Постановою № 713 для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року, встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій.
В той же час абзацом 3 пункту 1 Постанови № 713 обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Отже, для вирішення питання про наявність у позивача права на отримання доплати у розмірі 2000 грн. потрібно з'ясувати, чи застосовуються положення абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під час перерахунку пенсії військовослужбовців, здійсненого на виконання судового рішення.
Так, встановлюючи з 01 липня 2021 року щомісячну доплату в сумі 2000 гривень тим особам, пенсію яким призначено до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ, Уряд в пункті 1 Постанови № 713 передбачив, що така щомісячна доплата повинна враховуватись під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому положення Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45 пов'язують перерахунок пенсій із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Тобто, в розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під переглядом (перерахунком) пенсій мається на увазі перегляд або перерахунок пенсій, що здійснений Пенсійним органом саме на виконання вимог Закону № 2262-ХІІ (у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), а не на виконання судового рішення.
Судом встановлено, що з липня 2021 позивачу встановлено доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. В подальшому на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/7239/21-а позивачу було проведено перерахунок пенсії, при цьому нарахування та виплата пенсії позивача здійснена з урахуванням підвищенням основного розміру пенсії більш ніж на 2000,00 грн, через що відповідач припинив виплату позивачеві доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, що не спростовується відповідачем.
Оцінюючи правомірність таких дій пенсійного органу суд зауважує, що у даному випадку мало місце поновлення прав позивача на отримання належного розміру пенсії, призначеної до 01.03.2018, а не проведення перерахунку пенсії в розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713, який полягає у перерахунку пенсії у зв'язку із зміною будь-яких складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Відтак, оскільки після 01.03.2018 перерахунок пенсії позивача проводився на виконання судового рішення з метою захисту його порушених прав, суд вважає, що пенсійний орган неправомірно припинив позивачу виплату щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, здійснивши її перерахунок починаючи з 01.07.2021.
Даний висновок суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 08.11.2022 по справі № 420/2473/22.
Зокрема, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічний правовий висновок міститься у багатьох інших постановах Верховного Суду, зокрема від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, від 17.05.2023 у справі № 620/5518/22 та від 24.05.2023 у справі № 400/2732/22.
Таким чином, застосовуючи цей правовий висновок до обставин даної справи, суд доходить висновку, що перерахунок пенсії позивача, проведений пенсійним органом на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до Постанови № 713, яка повинна виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу з 01.07.2021 щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. є протиправними.
Як наслідок, з метою поновлення порушених прав позивача, відповідача належить зобов'язати з 01.07.2021 здійснити перерахунок та виплату позивачу вказаної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн.
Обраний судом спосіб захисту порушених прав позивача відповідає тому, що був залишений в силі постановою Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22.
Щодо строку звернення до суду з цим позовом, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися" у значенні ч. 2 ст. 122 КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав.
Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності).
За обставинами цієї справи спірна щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000 грн. виплачувалася позивачу починаючи з липня 2021 року, а її виплату було припинено після виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду.
Разом з тим, на думку суду, підстав для обчислення з вказаної події строку звернення до суду немає.
Суд враховує, що факт припинення відповідачем виплати позивачу доплати обумовлювався виконанням рішення суду про перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого розмір отримуваної ним пенсії істотно збільшився (щонайменше на понад 2000 грн., про що зазначає сам відповідач).
У зв'язку з цим суд доходить висновку, що позивач не міг дізнатися про припинення виплати йому спірної доплати до пенсії, оскільки, по-перше, закономірно розраховував на те, що відповідач, як орган державної влади, буде діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, тобто виконуватиме вимоги Постанови № 713 в тому числі після перерахунку пенсії на виконання судового рішення, і, по-друге, отримавши пенсію у новому розмірі був позбавлений можливості зробити для себе висновок про припинення виплати спірної доплати, оскільки розмір його пенсії де-факто збільшився.
Відтак у даному випадку суд вважає застосовною правову позицію Верховного Суду, наведену, приміром, у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 та від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18, відповідно до якої при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у соціальній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки не можуть слугувати меті легалізації допущених пенсійним органом прав пенсіонера і що у спорах, які виникають з органами Пенсійного фонду, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок, а тому у цьому разі початок перебігу строку звернення до адміністративного суду необхідно пов'язувати з датою отримання листа-відповіді (листа-роз'яснення) від органу Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що після виникнення у позивача сумніву щодо нарахування та виплати йому доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою, у відповідь на яку отримав лист відповідача від 14.06.2024.
В листі повідомлялося, що починаючи з липня 2021 року позивачу була встановлена доплата в сумі 2000 грн. Однак на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі 120/7239/21-а нарахування та виплата пенсії з 01.07.2021 здійснена позивачу з урахуванням проведеної доплати у зв'язку з підвищенням основного розміру пенсії більше ніж на 2000 грн.
Таким чином, суд вважає, що обчислення перебігу строку звернення до адміністративного суду з цим позовом необхідно пов'язувати саме з вказаним листом-відповіддю, а отже, такий строк позивачем не пропущений.
При цьому дата, з якої позивач просить суд зобов'язати відповідача нараховувати та виплачувати йому спірну щомісячну доплату в розмірі 2000 грн., а саме 01.07.2021, є правомірною. Адже, перерахувавши пенсію позивача на виконання судового рішення, відповідач не лише припинив виплату позивачу такої доплати з місяця проведення перерахунку пенсії, але й здійснив перерахунок вже виплаченої доплати починаючи з дня її встановлення, тобто з 01.07.2021, шляхом зменшення нарахованої на виконання рішення суду пенсійної заборгованості на суму отриманої позивачем доплати до пенсії згідно з Постановою № 713 за весь період її фактичного отримання (включно до місяця припинення її виплати).
Вирішуючи питання про зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд вважає за доцільне відмітити, що КАС України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців.
Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 287 КАС України. Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 382 та 383 КАС України, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладання штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду
В свою чергу, суд також вказує, що застосування заходів судового контролю є правом, а не обов'язком суду. Про доцільність застосування таких заходів суд вирішує в кожній конкретній ситуації окремо з огляду на характер спірних правовідносин, сторін, а також ймовірну можливість невиконання особою, не на користь якої ухвалено рішення, приписів суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не обґрунтував необхідність застосування до відповідача такого заходу судового контролю як подання звіту. Разом з тим, у суду немає жодних доказів, що свідчили б про можливе ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі.
За таких обставин, зважаючи на необґрунтованість та недоведеність вимоги про зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд дійшов висновку про недоцільність застосування до відповідача такого заходу судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити, водночас обравши при цьому правильний і ефективний спосіб захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.07.2021 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Віятик Наталія Володимирівна