Номер провадження: 22-ц/813/2645/25
Справа № 521/8531/24
Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
30.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Таварткіладзе О.М.,
суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,
розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19 червня 2024 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 19 червня 2024 року позов Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, 26.09.2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.01.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 ,на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 03 червня 2024 року - залишено без руху.
На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від скаржника надійшла заява, разом з квитанцією про сплату судового збору.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.02.2025 року продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги, в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
В ухвалі скаржнику роз'яснено, необхідність викласти обставини неподання апеляційної скарги з часу отримання скаржником копії оскаржуваного рішення в особистому кабінеті в системі «Електронний суд» та надати відповідні докази.
На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від скаржника надійшла заява.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.03.2025 року визнано причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, зазначені у заяві наданій на виконання ухвали про залишення без руху, неповажними.
Скаржнику продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині зазначення інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою із наданням відповідних доказів, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали суду. Роз'яснено наслідки невиконання вимог ухвали апеляційного суду.
Вказана ухвала апеляційного суду в частині невизнання зазначених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду поважними мотивована тим, що в апеляційній скарзі скаржник ставить питання про поновлення стоку на апеляційне оскарження рішення суду з тих підстав, що у зв'язку з бойовими діями та ракетними обстрілами на території міста, а також відключеннями світла, електронний кабінет працював у тестовому режимі, постійно були збої в роботі та зайти в електронний кабінет ОСОБА_1 не мала можливості, тому звернулася до суду першої інстанції з заявою про отримання копії оскаржуваного рішення. З повним текстом судового рішення скаржника ознайомилася 12.09.2024 року, а тому вважає, що електронний примірник оскаржуваного рішення, у відповідності до вимог ч. 7 ст. 14 ЦПК України, надіслано до електронного кабінету Блажиєвої Олени Олександрівни у системі «Електронний суд», та доставлена до нього - 25.06.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а/с 52).
На виконання вимог ухвали апеляційного суду через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 направила до суду заяву на усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування заяви зазначено, що скаржник дійсно зареєстрована в електронному суді, дійсно згодна з тим, що у разі обізнаності про спір вона повинна інтересуватися та слідкувати за розглядом справи, однак у даному випадку вона обізнана про спір не була і про наявність його існування дізналася вже після постановлення рішення, з телефонних дзвінків від банку про стягнення боргу та судового збору. Оскільки зайти в електронний кабінет не могла, то звернулася з письмовою заявою про отримання копії рішення.
Ознайомившись з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Як вже назначалось, 19 червня 2024 року Малиновським районним судом міста Одеси ухвалено оскаржуване рішення.
З матеріалів справи встановлено, що копія оскаржуваного рішення надіслана до електронного кабінету Блажиєвої Олени Олександрівни у системі «Електронний суд», та доставлена до нього - 25.06.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а/с 52).
З апеляційною скаргою скаржник звернулася через службу кур'єрської доставки безпосередньо до суду апеляційної інстанції 26.09.2024 року, що підтверджується відомостями на накладній.
Останнім днем для звернення до суду з апеляційною скаргою є 19 липня 2024 року.
Отже, апеляційна скарга подана через 2 місяці після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
У газеті "Голос України" від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв'язку.
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС).
Відповідно до пункту 17 розділу III Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 розділу III Положення про ЄСІТС передбачено, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя.
Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.
Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту.
Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 розділу III Положення про ЄСІТС).
Згідно з пунктами 42, 43 розділу III Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
До Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства.
Крім того, як визначено у пункті 111 Розділу V "Перехідні положення" Положення про ЄСІТС, особа, яка використовує підсистему "Електронний суд", самостійно несе відповідальність за свій електронний кабінет, направлені йому копії судових рішень вважаються отриманими, про що Суду стає відомо з повідомлення про доставлення електронного листа.
До подібних за змістом висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 29 листопада 2023 року по справі № 155/338/23.
Крім того, щодо посилань скаржника на постійні збої в роботі системи «Електронний суд» та неможливість зайти в електронний кабінет, що позбавило ОСОБА_1 можливості звернутися з апеляційною скаргою у строк встановлений ст. 354 ЦПК України, колегія суддів акцентує увагу, що жодних належних та допустимих доказів таких обставин, відповідно до вимог статей 77-81 ЦПК України, скаржником не надано.
Щодо посилань скаржника на необізнаність про наявність даної цивільної справи спростовується матеріалами справи. Так, в матеріалах справи міститься власноручна розписка ОСОБА_1 від 30.05.2024 року про отримання копії позовної заяви з додатками (а/с 46).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На осіб, які беруть участь у справі, також покладається обов'язок не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Враховуючи викладені обставини та докази, що містяться в матеріалах справи колегія суддів виходить з того, що будучи достовірно обізнаною про наявність цивільної справи та про наявність рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19 червня 2024 року, ОСОБА_1 не мала перешкод для оскарження зазначеного рішення суду з 25.06.2024 року (з дати отримання оскаржуваного рішення в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд»), у строк встановлений ст. 354 ЦПК України.
Тому, за обставин даної справи апеляційний суд визнає наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, у зв'язку з чим ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.
Інститут процесуальних строків сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників справи та інших заінтересованих осіб добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PO№OMARYOV v. UKRAI№E, №3236/03, §41, ЄСПЛ, від 03.04.2008 року).
Слід також зазначити, що ЄСПЛ вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAI№E, №15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA A№D SHEREMETYEV v. UKRAI№E, №17160/06 та № 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Із практики ЄСПЛ також випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Враховуючи зазначені обставини, оскільки скаржником не доведено поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, а зазначені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, причини пропуску ОСОБА_1 цього строку, ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.03.2025 року, визнані неповажними, колегія суддів приходить до переконання, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19 червня 2024 року - слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 357, 358 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19 червня 2024 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді Одеського апеляційного суду: О.М. Таварткіладзе
Є.С. Сєвєрова
С.О. Погорєлова