Номер провадження: 22-ц/813/2908/25
Справа № 501/3831/24
Головуючий у першій інстанції Тордія Е. Н.
Доповідач Лозко Ю. П.
29.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних
справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Назарової М.В., Карташова О.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест»
на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 жовтня 2024 року
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики встановив:
09 вересня 2024 року ТОВ «Клай Інвест», в інтересах якого діє адвокат
Сідак-Жарова Н.О., звернулося до суду з вказаним вище позовом у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором на надання фінансового кредиту від 04 листопада 2021 року №212264 у розмірі 10290 грн, у тому числі 3000 грн - основа сума боргу по договору, 450 грн - комісія за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, 6840 грн - відсотки за користування кредитом.
Позов обґрунтовано тим, що 04 листопада 2021 року між ТОВ «Займер», яке змінило назву на ТОВ «Клай Інвест»та відповідачкою було укладено договір про надання фінансового кредиту від 04 листопада 2021 року №212264, за умовами якого позикодавець перерахував відповідачці через платіжний сервіс «Platon» на банківську картку, зазначену відповідачкою при подачі заяви на отримання фінансового кредиту, грошові кошти у розмірі 3000 грн, строком на 21 день зі сплатою відсотків за користування кредитом 3 % на добу.
Відповідачка не повернула своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, тим самим не виконала зобов'язання, покладені на неї умовами кредитного договору.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 25 жовтня 2024 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Клай Інвест» суму заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №212264 від 04 листопада 2021 року, що становить 5340 грн, та судовий збір судовий збір у розмірі 1257,11 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 16 січня 2025 року, яка є невід'ємною частиною вказаного вище рішення суду від 25 жовтня 2024 року, викладено резолютивну частину цього судового рішення такого змісту: позов ТОВ «Клай Інвест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Клай Інвест» суму заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 212264 від 04 листопада 2021 року, що становить 5340 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Клай Інвест» сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1257, 11 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити. В задоволені вимог ТОВ «Клай Інвест», щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити. В задоволені вимог ОСОБА_1 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 жовтня 2024 року щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення з позивача на її користь понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ТОВ «Клай Інвест» на її користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн, посилаючись на те, що суд першої інстанції належним чином не врахував усі письмові докази, надані нею на підтвердження понесення цих судових витрат у вказаному вище розмірі, та помилково вважав за необхідне надання нею доказів на підтвердження сплати цих грошових коштів за надання таких послуг.
В апеляційній скарзі ТОВ «Клай Інвест» просить скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 жовтня 2024 року в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3113,40 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягала сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, а саме на 51,89% від загального розміру позовних вимог, тому згідно з п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3113,40 грн, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ТОВ «Клай Інвест» подало відзив у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідачки та стягненні з позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 4500 грн, посилаючись на те, що розмір позовних вимог у задоволенні яких судом відмовлено становить 48,11%, тому відповідачка має право на компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2164,95 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року повернуто
ОСОБА_1 , додаткові пояснення, подані нею на апеляційну скаргу ТОВ «Клай Інвест» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 жовтня 2024 року.
Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними є справи у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Положеннями п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на те, що позовні вимоги мають виключно майновий характер, та справа є малозначною в силу вимог закону, оскільки ціна позову (10290 грн) не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90840 грн).
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на доводи апеляційних скарг, які зводяться до незгоди скаржників з висновками суду про відсутність підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу,тому зважаючи на вимоги ч.1 ст. 367 ЦПК України, предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції лише у цій частині.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах, визначених ст. 367 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду в оскаржуваній частині мотивоване тим, що сторонами не надано належних доказів щодо сплати грошових коштів за понесені ними витрат на професійну правничу допомогу.
З такими висновками суду колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.
Кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59 Конституції України).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі N 910/12876/19).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині другій статті 141 ЦПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі N 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі N 317/1209/19 (провадження N 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі N 648/1102/19 (провадження N 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі N 554/2586/16-ц (провадження N 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі N 753/1203/18 (провадження N 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі N 159/5837/19 (провадження N 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі N 178/1522/18 (провадження N 61-3157св21).
Наведена судова практика є незмінною, що не враховано судом усупереч вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України, тому рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18, провадження N 12-171гс19).
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн, ТОВ «Клай Інвест» надано до суду першої інстанції:
-договір про надання правничої допомоги №190724-ЮР від 19 липня 2024 року, укладений між ТОВ «Клай Інвест» та адвокатом Сідак-Жаровою Н.О., за умовами якого: за надання правничої допомоги, за цим договором, клієнт сплачує адвокату гонорар, який погоджується сторонами у додатках до цього договору (п.2.1); за наслідками виконання цього договору (або його окремих етапів) сторони підписують акт виконаних робіт (наданих послуг) (п.2.5); розрахунок між сторонами здійснюється відповідно до актів виконаних робіт (п.2.6); цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 19 липня 2025 року, але у будь-якому випадку сторонами своїх зобов'язань по договору або до моменту розірвання договору (а.с. 70-74).
-детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги №190724-ЮР від 19 липня 2024 року згідно з яким адвокатом надані такі послуги: аналіз наданих документів, погодження з клієнтом стратегії захисту порушеного права, аналіз судової практики, з'ясування фактичних обставин справи; підготовка, складання, оформлення, комплектація та направлення до суду і відповідачу (поштовим зв'язком) позовної заяви про стягнення заборгованості за договором фінансового кредиту (позики) з додатками; загальна суми витрат на правничу допомогу становить 6000 грн (а.с. 65).
-рахунок на оплату №128 від 09 вересня 2024 року, складеного адвокатом Сідак-Жаровою Н.О. на підставі договору про надання правничої допомоги №190724-ЮР від 19 липня 2024 року (а.с. 66).
Як на підставу для стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 4500 грн, відповідачка ОСОБА_1 надала суду першої інстанції такі письмові докази:
-договір про надання правничої допомоги №26/09/2024-ЦС від 26 вересня 2024 року, укладений між нею та адвокатом Таштановою О.Г., за умовами якого: адвокат представляє інтереси та здійснює захист клієнта з правових питань, які виникають внаслідок розгляду справи №51/3831/24 (п.2.1.1); правничу допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в гривнях, за домовленістю сторін (п.4.1); оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку на оплату із зазначенням суми (п.4.2); за результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписує представник кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатом електронною поштою або поштою (п.4.3); акт про надання правничої допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокату письмові аргументовані заперечення на акт (п.4.4); даний договір укладений на строк до 26 вересня 2026 року та набирає чинності з моменту його підписання, тобто з 26 вересня 2024 року (п.7.1) (а.с. 98-101).
-додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №26/09/2024-ЦС від 26 вересня 2024 року, яка містить інформацію щодо вартості надання юридичних послуг (а.с. 102).
-акт №26/09/2024-ЦС приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26 вересня 2024 року, згідно з яким адвокатом виконано роботу (надано послугу) у вигляді складання відзиву на позовну заяву, на що витрачено 1 годину часу, вартість якої становить 4500 грн (а.с. 103).
-довідку від 26 вересня 2024 року про обсяг виконаної роботи, яка містить аналогічну за змістом інформацію тій, що викладена у акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (а.с. 104).
Ураховуючи викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що сторонами надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.
У постановах від 19 лютого 2022 року у справі N 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою N 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.
У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі "East / West Alliance Limited" проти України" за заявою N 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Колегія суддів зауважує, що вказане рішення суду, яким частково задоволено позов ТОВ «Клай Інвест», а саме на 51,89% від ціни позову, сторонами не оскаржується.
Надавши оцінку доказам стосовно фактично понесених сторонами витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвокатів зі: складністю справи та виконаною ними роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, зважаючи на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, колегія суддів доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Клай Інвест» 3113,40 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам (6000 грн*51,89%=3113,40 грн). Разом з цим, дотримуючись принципу пропорційності розподілу судових витрат, ураховуючи обсяг позовних вимог в задоволенні яких судом відмолено, колегія суддів вважає, що з ТОВ «Клай Інвест» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2164,95 грн (4500 грн*48,11%).
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч.10 ст. 141 ЦПК України).
Ураховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Клай Інвест» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 948,45 грн (3113,40 грн - 2164,95 грн), тобто різниця між судовими витратами, які підлягають покладенню на обидві сторони.
Керуючись ст. ст. 367,374,376,382-384 ЦПК України,
постановив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» задовольнити частково.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 жовтня 2024 року, в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариста з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» (ЄДРПОУ 42146903) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 948,45 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: М.В. Назарова
О.Ю. Карташов