30 квітня 2025 року місто Чернігів
Справа №4823/865/24
Провадження №2-к/751/1/25
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Стрижак В. П.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
заінтересована особа - ОСОБА_2
представник заявника - ОСОБА_3
представник заінтересованої особи - Кравченко Володимир Володимирович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова в режимі відеоконференції справу за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції заявника
27.11.2024 на підставі ухвали Чернігівського апеляційного суду від 25.11.2024 до суду надійшла справа за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Блохіної Наталії Вікторівни про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду - вироку Окружного суду Сполучених Штатів північного округу Алабама у кримінальній справі № 5:22-cr-9-LCB-HNJ від 21.11.2023 року та видачу виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 481,36 доларів США.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що вироком Окружного суду Сполучених Штатів північного округу Алабама № 5:22-cr-9-LCB-HNJ від 21.11.2023 ОСОБА_2 зобов'язано негайно сплатити на її користь 10 481,36 доларів США. Наразі сума не погашена, а тому виникла потреба визнати та надати дозвіл на примусове виконання рішення іноземного суду, видати виконавчий документ.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд ухвалою від 29.11.2024 клопотання прийняв до розгляду. Повідомив заінтересовану особу ОСОБА_2 про надходження клопотання і запропоновано у місячний строк подати можливі заперечення проти вказаного клопотання.
Новозаводський районний суд ухвалою від 15.01.2025 клопотання призначив до розгляду.
У судовому засіданні представник заявника клопотання підтримала та просила задовольнити, з підстав, викладених у ньому. Доповнила, що вироком суду передбачається негайна сплата суми відшкодування на користь потерпілої. ОСОБА_2 було звільнено з-під варти за умови його негайного повернення до України, а тому угодою про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні від 20.11.2023 він добровільно відмовився від свого права на оскарження вироку в апеляційній інстанції (а.с.144-146).
ОСОБА_2 та його представник у судове засідання не прибули, від представника надійшла заява про розгляд справи без його участі та про відмову у задоволенні клопотання про визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню, відповідно до письмових пояснень (а.с.113-119). Посилався на те, що заявником в обґрунтування своїх вимог не надано належних доказів, які б достеменно підтверджували обставину того, що вирок Окружного суду Сполучених Штатів північного округу Алабама №5:22-cr-9-LCB-HNJ від 21.11.2023 набрав законної сили. Крім того, заявником в порушення ч.3 ст.466, ч.2 ст.472 ЦПК України не було надано засвідчену копію рішення іноземного суду. Доданий до клопотання переклад вказаного рішення не завірено особою, яка його здійснила. Ряд документів, долучених до матеріалів справи, викладені на іноземній мові, без відповідних перекладів, у зв'язку з чим неможливо встановити суть долучених доказів.
Суд визнав можливим розглянути справу за відсутності осіб, які не прибули, оскільки у відповідності до ч.5 ст.467 ЦПК України неявка без поважних причин у судове засідання заінтересованих осіб або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.
Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 24.04.2025 оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 30.04.2025 року о 08 год 20 хв.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 08.08.2000 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.79).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.76).
Як вбачається із матеріалів справи 15.10.2018 сторони разом із дітьми виїхали до США з метою постійного проживання в цій країні, а в 2019 році звернулись із заявою про політичний притулок у США.
19.05.2021 Окружним судом округу Медісон, Алабама постановлено рішення, яким розірвано шлюбні відносини між сторонами через насильство зі сторони чоловіка та вчинено остаточний захисний припис про попередження насильства. Крім того, суд прийняв остаточне рішення щодо аліментних зобов'язань, згідно якого відповідач повинен сплачувати позивачці на двох дітей щомісячно по 995 доларів США (а.с.58-59 даної справи, т.2 а.с. 60-143 справи № 4823/359/24).
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.11.2024 надано дозвіл на примусове виконання рішення Окружного суду округу Медісон, Алабама, у справі № DR-2020-900957.00; DR-2020-003407.00 від 19.05.2021, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 39 388 грн 59 коп на двох дітей щомісячно.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 04.02.2025 вказана ухвала залишена без змін (а.с.199-206).
20.11.2023 ОСОБА_2 підписав угоду про визнання винуватості і вказав, що відмовляється від свого права оскаржити своє засудження та/або вирок у цій справі (а.с.144-170).
Втім, 21.11.2023 Окружний суд Сполучених Штатів північного округу Алабама виніс вирок у кримінальній справі № 5:22-cr-9-LCB-HNJ, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину - міжнародне батьківське викрадення і отримав умовний строк без позбавлення волі. Крім того зобов'язано cплатити на користь ОСОБА_1 10 481,36 доларів США (а.с.171-182).
Відповідно до витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022270340002225 від 14.05.2022 відносно ОСОБА_2 внесені відомості про вчинення ним кримінального правопорушення за ч.2 ст.156 КК України, на даний час триває досудове розслідування (а.с.80).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Згідно з ч.1,2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори і угоди» чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Відповідно п. 10 ч.1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на території України в порядку встановленому законом.
Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних справах у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Відповідно до ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Таким чином, нормою ч.1 ст. 462 ЦПК України визначено дві правові підстави (умови), за яких рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні: перша - це наявність міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; друга - за принципом взаємності.
Згідно з ч. 1ст. 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника (ст. 463 ЦПК України).
Між Україною та Сполученими Штатами Америки не укладено міжнародного договору про взаємне надання правової допомоги, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, щодо визнання та примусового виконання рішень судів Сполучених Штатів Америки на території України. Проте, виходячи зі змісту ч.1 ст. 462 ЦПК України, відсутність міжнародного договору не може бути підставою для відмови у визнанні та виконанні іноземного судового рішення, оскільки у такому випадку застосовується принцип взаємності.
Для правильного застосування принципу взаємності як умови для визнання і виконання іноземного судового рішення є важливими положеннями ч.2 ст. 462 ЦПК України, у разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду визначені ст. 466 ЦПК України.
Статтею 468 ЦПК України визначено перелік підстав, з яких клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється.
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 467 ЦПК України суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.
Відповідно ч.8 ст.467 ЦПК України якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Згідно ч.1 ст.470 ЦПК України на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який пред'являється для виконання в порядку, встановленому законом.
Вироком Окружного суду Сполучених Штатів північного округу Алабама № 5:22-cr-9-LCB-HNJ від 21.11.2023 визначено розмір відшкодування - 10 481,36 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення рішення 30.04.2025 (41,5647) у гривневому еквіваленті становить 435 654,58 грн.
Представником заявника надано примірник указаного судового рішення постановленого та виданого Окружним судом округу Медісон Алабама з нотаріально завіреним перекладом українською мовою.
Заінтересованою особою ОСОБА_2 та його представником не надано суду доказів на підтвердження того, що вирок іноземного суду оскаржувався ним в апеляційному або касаційному порядках, а також не надано доказів на спростування перекладу судового рішення іноземного суду.
Крім того, відповідно до указаного вироку відшкодування має бути сплачено негайно.
Ураховуючи те, що будь-яких недоліків щодо форми та змісту клопотання судом не виявлено, підстав, передбачених ст. 468 ЦПК України, для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не встановлено, а також здійснене в інтересах захисту законного права ОСОБА_1 на отримання відшкодування від кримінальної діяльності, тому заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України.
Заявником понесені і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн (а.с.222).
Враховуючи, що вимоги задоволено повністю, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, із заінтересованої особи на користь заявника підлягають стягненню 605,60 грн витрат по сплаті судового збору.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У підтвердження понесених заявником витрат на професійну правничу допомогу суду було надано договір про надання правничої допомоги від 14.03.2024, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Блохіною Н.В. (а.с.5-6); ордер на надання правової допомоги адвоката (а.с.6зв, 8); акт від 16.09.2024 (а.с.9); розрахунок оплати витрат на правничу допомогу (а.с.9зв) та квитанції від 19.11.2024 про оплату послуг на суму 25 000 грн (а.с.10).
З огляду на викладене, суд, з урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, відсутності клопотання про зменшення розміру правничої допомоги, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 82 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. ст. 462-470 ЦПК України, суд,-
Ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення іноземного суду - вироку Окружного суду Сполучених Штатів північного округу Алабама у кримінальній справі № 5:22-cr-9-LCB-HNJ від 21.11.2023 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 481,36 доларів США, що за курсом НБУ - 41,5647 станом на 30.04.2025, становить 435 654 (чотириста тридцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн 58 коп у відшкодування шкоди, завданої злочином.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605 грн 60 коп судового збору та 25 000 грн 00 коп витрат на правничу допомогу, а всього 25 605 (двадцять п'ять тисяч шістсот п'ять) грн 60 коп.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Заявник - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Заінтересована особа - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Н. В. Маслюк