Рішення
Іменем України
23 квітня 2025 року місто Чернігів
Справа №751/971/25
Провадження №2/751/768/25
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Стрижак В. П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна»
представник позивача - Шаповалов Максим Сергійович
представник відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», про відшкодування матеріальної шкоди,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 72 895,38 грн, витрати за проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 3 850,00 грн, а також судові витрати (а.с.1-6).
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.10.2024 сталася ДТП за участю транспортного засобу DODGE JOURNEY нз НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . У результаті ДТП транспортний засіб TOYOTA YARIS нз НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. Постановою суду від 16.12.2024 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП. Цивільна відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», яке виплатило страхове відшкодування в розмірі 106 064,62 грн. Після отримання страхового відшкодування позивач провела та сплатила вартість відновлювального ремонту її транспортного засобу у розмірі 178 960,00 грн. У зв'язку з чим відповідач має доплатити 72 895,38 грн. Однак, останній у добровільному порядку відмовляється сплачувати ці кошти. Крім того, за проведення автотоварознавчого дослідження було додатково витрачено 3 850,00 грн, які повинні бути компенсовані відповідачем.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 30.01.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Одночасно залучив до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна».
У встановлений строк відповідач подав відзив (а.с.62-66), у якому просив відмовити у задоволенні вимоги про стягнення правничої допомоги у розмірі 17 000,00 грн, посилаючись на те, що є особою з інвалідністю ІІІ групи, наразі не працює і не має додаткового доходу, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина.
Протокольною ухвалою суду від 26.02.2025 розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.
Ухвалою суду від 27.03.2025 розгляд справи відкладено для надання додаткових доказів.
Позивач та його представник у судове засідання не прибули, від представника позивача у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без їх участі, просив позов задовольнити повністю.
Відповідач та його представник у судове засідання не прибули, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Згідно інформації Національної поліції України 22.10.2024 по вул. Жабинського, 2Д у м. Чернігові сталася ДТП за участі автомобілів DODGE JOURNEY нз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , Ford Ranger нз НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , TOYOTA YARIS нз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , ВАЗ 21114 нз НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5 та Skoda Octavia А7 нз НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_6 (а.с.92зв-95).
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16.12.2024 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с.8-9).
Станом на 22.10.2024 цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу DODGE JOURNEY нз НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №220138041 (а.с.83). При цьому розмір франшизи становить 3 200 грн. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000 грн.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником автомобіля TOYOTA YARIS нз НОМЕР_2 (а.с.105).
24.10.2024 ОСОБА_1 повідомила ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» про ДТП, яка сталася 22.10.2024 (а.с.83зв-84) та звернулася із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.96).
Відповідно акту огляду транспортного засобу від 29.10.2024 автомобіль TOYOTA YARIS нз НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження (а.с.102).
Відповідно звіту №43962 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 03.12.2024 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу TOYOTA YARIS нз НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження становить 182 024,72 грн (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріал фарбування та роботи); вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ становить 131 117,54 грн; ); вартість матеріального збитку без урахування ПДВ становить 109 264,62 грн; (а.с.136зв-146).
Згідно розрахунку суми страхового відшкодування від 04.12.2024 та страхового акту №230697/1/2024 від 17.01.2025 ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» визначило розмір страхового відшкодування ОСОБА_1 в сумі 106 064,62 грн (а.с.147зв-148).
Відповідно платіжної інструкції АТ «Укрексімбанк» №1303 від 17.01.2025 на картковий рахунок ОСОБА_1 ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» перерахувала страхове відшкодування в розмірі 106 064,62 грн (а.с.11,148зв).
За результатами експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу № 240 від 14.11.2024, проведеного судовим експертом Громовим А.М., вартість відновленого ремонту транспортного засобу TOYOTA YARIS нз НОМЕР_2 необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП 22.10.2024, з урахуванням суми ПДВ, складає 172 962,17 грн; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, вартість матеріального збитку станом на дату оцінки 22.10.ж2024 становить 93 356,72 грн (а.с.12-28).
За замовленням ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_7 провів ремонтні роботи транспортного засобу TOYOTA YARIS нз НОМЕР_2 . Згідно рахунку-фактури №ФТ-01207 від 25.11.2024 вартість послуг з ремонту вказаного автомобіля (без ПДВ) становить 178 960,00 грн. При цьому ПДВ становить 0,00 (а.с.40зв).
Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру від 25.11.2024, 26.11.2024, 27.11.2024 та 28.11.2024 ОСОБА_1 сплатила на користь ФОП ОСОБА_7 178 960,00 грн (а.с.41).
ФОП ОСОБА_7 є платником єдиного податку 5% групи - 3, що підтверджується копією свідоцтва платника єдиного податку серії Б №843117.
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 386 ЦК України захист права власності забезпечується, в тому числі правом власника на відшкодування завданої йому майнової шкоди.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, в тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (ч. 1 ст. 22 ЦК України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 ЦК України.
Положеннями ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України).
За нормами ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У ході розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.4, 8.9-б, 12.3, 13.3 Правил дорожнього руху. В силу ст. 81 ЦПК України, ці обставини звільнені від доказування.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що вина відповідача у дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою суду.
До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства (частина друга статті 999 ЦК України).
Таким актом цивільного законодавства у цій сфері є, зокрема, Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним до 01 січня 2025 року.
Закон №1961-IV визнано таким, що втратив чинність Законом України 21 травня 2024 року № 3720-IX «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно пункту 6 розділу VI Закону № 3720-IX договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов'язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
З огляду на дату настання страхового випадку - 22.10.2024 та дату укладення ОСОБА_2 договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - 03.04.2024 до правовідносин сторін у справі застосуванню підлягають положення саме Закону №1961-IV.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Знос пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків) (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).
Отже, страховик відповідальної особи, яка винна у дорожньо-транспортній пригоді, на підставі спеціальної норми ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу (у разі наявності такої різниці) на підставі ст.1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Згідно ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).
Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.12.2020 у справі № 565/1210/19 (провадження № 61-9485св20), від 21.12.2020 у справі № 911/286/20, від 08.02.2023 у справі № № 757/63454/19 (провадження № 61-7436 св 22).
У випадку здійснення страхової виплати на рахунок потерпілого страховик зменшує розмір страхової виплати на суму ПДВ. Вказану суму страховик зобов'язаний доплатити у випадку надання доказів проведення відновлювального ремонту транспортного засобу на СТО, яке має статус платника ПДВ. До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 757/37909/17 від 21.04.2021.
При цьому, відповідно до аб. 2 п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи.
Згідно п. 36.6 ст. 36 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Згідно вимог ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На підставі №43962 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 03.12.2024 та страхового акту №230697/1/2024 від 17.01.2025 ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 106 064,62 грн.
За ремонт автомобіля позивач оплатила ФОП ОСОБА_7 178 960,00 грн без ПДВ.
Необхідність проведення на замовлення ОСОБА_1 автотоварознавчого дослідження 240 від 14.11.2024 стороною позивача не підтверджено.
При цьому у вказаному письмовому доказі не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Отже, зазначений висновок не може бути визнаний належним та допустимим доказом.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем у встановленому порядку не спростовано розмір понесених позивачем витрат на ремонт транспортного засобу.
Беручи до уваги підтвердження позивачем належними доказами проведення ремонту транспортного засобу на суму 178 960,00 грн, з урахуванням сплаченої суми страхового відшкодування - 106 064,62 грн, що підтверджуються документально, розміру фарншизи - 3 200,00 грн, а тому суд дійшов висновку про те, що для повного відшкодування завданої шкоди, винна особа, якою визнаний відповідач, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що становить 72 895,38 грн (178 960,00-106 064,62).
З огляду на зазначені вище обставини, позов підлягає задоволенню.
V. Розподіл судових витрат.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн (а.с.7), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням спеціалістів, експертів та проведенням експерти.
Згідно квитанції про оплату від 15.11.2024 за проведення автотоварознавчого дослідження на рахунок ФОП ОСОБА_8 сплачено 3 850,00 грн (а.с.29).
Ураховуючи, що вказаний висновок судом не прийнято до уваги, а тому витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 3 850,00 грн не підлягають відшкодуванню.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правових послуг від 21.11.2024, укладеного з адвокатом Шаповаловим М.С. (а.с.45-46).
Позивач сплатила на користь адвоката 17 000 грн за надання правничої допомоги, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №33/24 від 21.11.2024 та актом виконаних робіт від 21.01.2025 (а.с.47, 50).
Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи клопотання відповідача про зменшення указаних витрат, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати надто завищеними, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, суд -
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 72 895 (сімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн 38 коп матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 211 грн 20 коп судового збору, 7 000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу, а всього 8 211 (вісім тисяч двісті одинадцять) грн 20 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст ріення суду складено 25.04.2025
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 )
Відповідач - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 )
Третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» (місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 102, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 22868348)
Суддя Н. В. Маслюк