Справа № 735/255/25
Провадження № 1-кп/735/45/2025
29 квітня 2025 року селище Короп
Коропський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ще Короп клопотання прокурора Новгород-Сіверської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022275410000016 від 03.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої адвоката - ОСОБА_5
До Коропського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання прокурора Новгород-Сіверської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022275410000016 від 03.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України. Клопотання мотивоване тим, що Новгород-Сіверською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12022275410000016 від 03.02.2022 за фактом погрози вбивством, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України. Встановлено, що ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25.01.2022 № 739/1112/21 було задоволено скаргу ОСОБА_4 та зобов'язано уповноважену посадову особу Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ст. 129 КК України. У подальшому на виконання вказаної вище ухвали Новгород-Сіверським РВП ГУНП в Чернігівській області 03.02.2022 відомості за вказаним фактом внесені до ЄРДР за № 12022275410000016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України та розпочато досудове розслідування.
У ході досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) дій, а саме допитано в якості потерпілої ОСОБА_4 , допитано в якості свідка ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , неодноразово надавалися доручення на встановлення свідків та очевидців, яким відома будь-яка інформація про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Однак, в ході досудового розслідування проведеними всіма можливими слідчими (розшуковими) діями не встановлено достатність доказів для повідомлення будь-якій особі про підозру. Повідомлення про підозру у цьому кримінальному провадженні нікому не вручено.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просить задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_4 заперечила проти задоволення клопотання оскільки під час проведення досудового розслідування не вжито всіх належних та допустимих дій спрямованих на розслідування.
У судовому засіданні представник потерпілої заперечує проти закриття кримінального провадження та просить відмовити у його задоволенні, оскільки під час досудового розслідування не допитано конкретну особу на яку вказує потерпіла, як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, а отже досудове розслідування проведено неповно.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження № 12022275410000016 суд приходить наступного висновку.
31.01.2022 до Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області надійшла ухвала слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області про зобов'язання внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо вчинення відносно ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
За вищевказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12022275410000016 від 03.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України та розпочате досудове розслідування.
Проведеним комплексом слідчих (розшукових) заходів особа, яка вчинила дане кримінальне правопорушення не встановлена, у зв'язку з чим жодній особі про підозру не повідомлялося.
Так, санкція ч. 1 ст. 129 КК України передбачає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до двох років або обмеження волі на той самий строк.
Згідно ч. 2 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а саме три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.
Відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті. При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Разом з тим до обов'язків держави входять позитивні зобов'язання у сфері прав людини, метою, яких є: захист осіб; забезпечення достатніх юридичних засобів реагування на випадки порушення прав людини; гарантія проведення ефективного, оперативного та невідкладного розслідування випадків порушення прав людини незалежними компетентними особами; сприяння реалізації та забезпечення ефективного механізму юридичного, передусім судового захисту основоположних прав людини; запобігання порушення прав людини із боку третіх осіб.
Доктрина позитивних зобов'язань передбачає, що держава повинна не тільки володіти законодавством, що найбільш повно забезпечує дотримання як негативних, так і позитивних прав, але і вживати всіх необхідних заходів для того, щоб воно реально діяло, а не залишалося на папері. Тобто права мають бути забезпечені не тільки de jure, але і de facto. Але держава вільна у виборі конкретних заходів, які підлягають застосуванню, щодо повного та ефективного захисту тих чи інших прав людини. Позитивні зобов'язання держави не можуть тлумачитись як такі, що визначають конкретні засоби чи конкретні дії держави.
Єдиним критерієм для визначення того, чи дотримувалась держава в особі її органів влади цього обов'язку, є ефективність її дій у конкретній ситуації.
Суд касаційної інстанції неодноразово зазначав, що в провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
У свою чергу суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України).
Отже, закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, де потерпілий, зазначаючи про те, що кримінальне правопорушення вчинено конкретними особами, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (стаття 412 КПК України).
Така позиція узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду, відображеною, зокрема, в постановах від 25 серпня 2021 року (справа № 142/536/20, провадження № 51-1546км21), від 29 червня 2022 року (справа № 725/3569/21, провадження № 51-1061км22), від 07 червня 2023 року (справа № 545/51/22, провадження № 51-2327км23), від 15.02.2024 (справа № 687/1066/22).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження потерпіла ОСОБА_4 неодноразово вказувала на вчинення стосовної неї кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України конкретною особою, проте органом досудового розслідування не вирішено питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а отже не досліджено у повному обсязі всіх обставин кримінального провадження, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Керуючись ст. ст. 284, 369, 372 КПК України суд,
у задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022275410000016 від 03.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1