Провадження № 2/734/710/25 Справа № 734/1902/25
про залишення позовної заяви без руху
30 квітня 2025 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Остерської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2 та Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання права власності в порядку спадкування,-
До Козелецького районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 Остерської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2 та Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання права власності в порядку спадкування.
Згідно з позовною заявою, позивач між іншого просить визнати за нею право власності на земельні ділянки, площею 3,37 га, 0,0969 га, 0,0595 га, 0,2075 га, 0,2500 га у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 .
При цьому, позивач зазначає, що не може оформити спадщину в нотаріальному порядку, оскільки відповідні державні акти про право власності на земельну ділянку втрачені.
Під час вирішення питання про відкриття провадження в справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування) ч. 1 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з п.3, 8 ч.1 ст.27Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України,чи його дубліката; державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 01.01.2013.
З п.53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 убачається, що у разі коли документ, що посвідчує набуття права власності або інших речових прав, похідних від права власності, реєстрацію яких було проведено до 01.01. 2013 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, втрачено, пошкоджено чи зіпсовано, державна реєстрація такого права власності або іншого речового права, похідного від права власності, може бути проведена за бажанням заявника на підставі відомостей Державного земельного кадастру чи відповідно на підставі відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на підставі відомостей таких носіїв інформації.
Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності або інших речових прав, похідних від права власності, на підставі відповідних документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на таких носіях інформації, з обов'язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.
Згідно з п. 66 зазначеного Порядку, для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу. Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб'єкта права власності - спадкодавця з обов'язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.
Пленум Верховного Суду України в п.24 своєї постанови від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначає, що суд має перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину тощо. Згідно з принципом диспозитивності, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
З огляду на те, що державні акти про право власності на земельну ділянку втрачені, однак до позову долучені їх дублікати, позовна заява та додатки до неї не містять відомостей про те, чи вживав позивач дії, необхідні для подальшої реєстрації права власності на земельні ділянки на підставі заяви спадкоємця, зокрема чи надавались вказані документи нотаріусу для подальшого отримання свідоцтва про право на спадщину. У разі, якщо у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, до позовної заяви не додано постанову про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та зазначає строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 175, 177 і 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Остерської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2 та Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання права власності в порядку спадкування залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя