Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/251/25
Єдиний унікальний №733/592/25
Заочне Рішення
Іменем України
30 квітня 2025 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі головуючого - судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Ткаченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі-ТОВ«ФК«ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 14 172,24 грн. В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що 05 січня 2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» було укладено договір про споживчий кредит № 127183 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 13 334 грн на строк 98 днів з 05.01.2024 року по 12.04.2024 року, зі сплатою відсотків за ставкою 460,00% річних. Всупереч умов договору відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим за нею виникла заборгованість у розмірі 14 172,24 грн, яка складається з 9 384,69 грн - заборгованості за тілом кредиту, 4486,55 грн- заборгованості за відсотками, 301,00 грн - комісії за кредитним договором. 12 липня 2024 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 12072024, відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 127183 в сумі 14 172,24 грн. З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 12072024 від 05 січня 2024 в розмірі 14 172,24 грн, а також понесені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та 7 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Ухвалою судді від 01 квітня 2025 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а.с. 73). Клопотання представника позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» про витребування доказів від АТ «ПУМБ» від 24 березня 2025 року (а.с. 12-13) ухвалою судді від 01 квітня 2025 року задоволено (а.с. 74-75).
Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
У судове засідання представник позивача не з'явився, який у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Направлене на її адресу судове повідомлення повернулося до суду з відміткою « адресат відсутня за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
За таких обставин, враховуючи, що заяв про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та відзиву на позов від неї не надано, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів, провівши заочний розгляд справи, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, 05 січня 2024 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 127183. Згідно з умовами даного договору відповідачка отримала кредит, зобов'язавшись повернути його, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (а.с. 14-17, 18-23).
Відповідно до п. 2.2.1 кредитного договору (індивідуальної частини) сума (загальний розмір) кредиту становить 13 334,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 3 911,49 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 122841 від 17.11.2023 укладеним кредитодавцем; у розмірі 6 089,01 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті; у розмірі 3 333,50 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованої згідно з п. 2.5 індивідуальної частини.
Згідно з п.п. 2.3 - 2.6 кредитного договору (індивідуальної частини) проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 460,00% річних, тип процентної ставки фіксована. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн, стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Комісія за надання кредиту складає 3 333,50 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладання цього договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту. Загальний строк кредитування складає 98 днів з 05.01.2024 по 12.04.2024. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт кредитодавця. ОСОБА_1 договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Також ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором додаток до договору Графік платежів за кредитним договором та Паспорт споживчого кредиту, в якому йому була надана інформація щодо умов кредитування (а.с. 24-25).
05.01.2024 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» виконало свої зобов'язання за договором та перерахувало на картку № НОМЕР_1 , номер якої надано йому позичальником, кредитні кошти в сумі 6 089,01 грн, що підтверджується довідкою № 2 від 11.11.2024 (а.с. 37).
12 липня 2024 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 12072024, згідно умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 127183 від 05 січня 2024 року (а.с. 46-50,51,52,54,55).
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 12072024 від 12 липня 2024 року від ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на суму 14 172,24 грн. (а.с. 53).
Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 127183 від 05.01.2024 року та картки обліку виконання договору заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» становить 14 172,24, з яких 9384,69 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 4486,55 грн - прострочена заборгованість за процентами та 301 грн - прострочена заборгованість за комісією (а.с. 42-43, 45).
Дана сума заборгованості відповідачки по вказаному вище договору відповідає вимогам закону та не спростована останньою, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору суду не надано.
Згідно інформації АТ «ПУМБ» наданої на запит суду від 14.04.2025 року, на ім'я ОСОБА_1 банком була випущена платіжна картка № НОМЕР_2 . За ОСОБА_1 закріплений фінансовий номер телефону за картковим рахунком НОМЕР_3 . У період з 05.01.2024 року по 10.01.2024 року було зарахування коштів у сумі 6 089,01 гривень на вказану вище платіжну картку через сервіс іншого банку (а.с. 84).
Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного «повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов'язання чи зміна його умов не допускається, а ст. 1054 ЦК України передбачає обов'язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Норми ст. 625 ЦК України вказують, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідачка, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України"Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України"Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.
За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, надано докази щодо основної заборгованості та відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.
Разом з тим, ТОВ «ФК «ЕЙС просить стягнути з відповідача також комісію за невиконання зобов'язання за кредитним договором у розмірі 301 грн. Проте, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідачка звільнена від обов'язку сплатити комісію на користь кредитодавця на період дії воєнного стану в Україні, тобто з 24 лютого 2022 року.
Тому судом не встановлено підстав для стягнення з ОСОБА_1 комісії у вказаному вище розмірі, у зв'язку з чим у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.
З огляду на це, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 127183 від 05 січня 2024 року у розмірі 13 871,24 грн, яка складається з 9 484,69 грн - заборгованість по тілу кредиту та 4 486,55 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, з урахуванням пропорційності до задоволеної частини вимог, слід стягнути 2 371,04 грн судового збору (2 422,40 грн - сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви) (а.с. 9) х 97,88 % - задоволено судом вимоги заявленого позову).
Також позивачем ставиться питання про стягнення з відповідачки судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано ордер про надання адвокатом Тараненком А.І. правничої допомоги ТОВ «ФК «ЕЙС» (а.с. 40), договір № 04/02/25-01 про надання правничої допомоги та додаткова угода № 10 до даного договору від 04 лютого 2025 року, укладені між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» (а.с. 56-57, 58), копія протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 року (а.с. 56-на звороті), свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, виданого на ім'я Тараненка А.І. (а.с. 60), актом прийому-передачі наданих послуг на суму 7 000 грн(а.с. 59) та копією довіреності (а.с. 61).
Вирішуючи питання стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, враховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони відповідачки, відсутності заперечень останньої щодо стягнення з неї витрат на правничу допомогу, суд вважає вказані представником позивача витрати на правничу допомогу є співмірними, які підтверджуються вказаними вище матеріалами справи, які слід стягнути з відповідачки на користь позивача з урахуванням пропорційності задоволених вимог, а саме у розмірі 6 851,60 грн ( 97,88 % - задоволено судом вимоги заявленого позову х 7 000 грн - сума сплачених коштів за правничу допомогу: 100).
Керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 549, 599, 610, 625, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263? 264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором про споживчий кредит № 127183 від 05 січня 2024 року в розмірі 13 871 (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят одну) гривню 24 коп, з яких 9 384,69 грн - заборгованість по кредиту, 4 486,55 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2 371 (дві тисячі триста сімдесят одну) гривню 04 коп судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 6 851 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят одну) гривню 60 коп понесених витрат на правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» відмовити.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Ічнянським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місце знаходження: Харківське шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 30 квітня 2025 року.
Головуючий суддя В.М. Овчарик