Справа № 729/707/24
2/729/16/25 р.
17 квітня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :
Судді Демченко Л.М.,
за участю секретарів Величко К.Р., Шлапак Н.А., Шолудько Ю.М.,
позивача Науменка О.М.,
відповідача Канайла В.Ф.,
представника відповідача Дряпачка С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «Пошук» до ОСОБА_1 , третя особа Бобровицька міська рада Чернігівської області про стягнення заборгованості з орендної плати,
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.02.2018 між СФГ «Пошук» і фізичною особою ОСОБА_1 у с. Ярославка Чернігівської області укладено договір оренди землі № 2, відповідно до якого СФГ «Пошук» передало ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 50,0 га з кадастровим номером 7420688400:02:000:0790, цільовим призначенням для сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ярославської сільської ради, на строк 7 (сім) років. Згідно з пунктом 11 вказаного договору, орендна плата повинна бути сплачена орендарем у строк з 1 листопада по 31 грудня кожного року. Відповідно до пункту 38 договору, сторони погодили, що орендна плата виплачується 50% у грошовій формі, а друга 50% - у товарній формі. В довільній письмовій формі сторони погодили розмір орендної плати за 1 гектар зазначеної земельної ділянки за 2020, 2021 та 2022 роки.
За 2020 та 2021 роки відповідач добросовісно виконував свої зобов'язання зі сплати орендної плати, але за 2022 рік він не виконав належним чином взяті на себе обов'язки, які у довільній письмовій рукописній формі погодив і скріпив власноручним підписом розмір орендної плати за 1 (один) гектар в сумі 2500 грн. На даний час заборгованість відповідача зі сплати орендної плати на користь позивача в сумі 125000,00 грн.(2500,00 грн. х 50,0 га), які просить з нього стягнути, а також понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою суду від 22 травня 2024 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження призначене на 20.06.2024.
20.06.2024 на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача про продовження строку підготовчого судового засідання та надання додаткового процесуального строку на подання відзиву, яке було задоволено.
11.07.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає що за своїм змістом та суттю договір оренди укладений між сторонами 27.02.2018 є нікчемним, оскільки не відповідає вимогам Закону України « Про оренду землі», «Про фермерське господарство», Земельного кодексу України. У договорі оренди землі вказано, що орендодавець в особі голови СФГ « Пошук» ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 50 га з цільовим признанням для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ярославської сільської ради, в той час як земельна ділянка, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження(арешту) об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна призначена для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 7420688400:02:000:0790, зареєстрована на праві власності за Бобровицькою міською радою та передана у постійне користування для ведення селянського ( фермерського) господарства членові СФГ « Пошук» ( синові власника СФГ ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Не будучи ні юридичним, ані фактичним власником земельної ділянки позивач СФГ « Пошук» фактично передав її 27.02.2018 не в оренду відповідачу, а в суборенду не отримавши дозволу(права) від власника - Бобровицької міської ради на передачу земельної ділянки у суборенду відповідачеві для її обробітку. Вважає, що СФГ « Пошук» передало вказану ділянку в суборенду(оренду) без достатніх правових підстав. Крім того позивач не надав рішення сесії Бобровицької міської ради про встановлення та затвердження ставки орендної плати за зазначену вище земельну ділянку, а також витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку й інформації з Публічної кадастрової карти України, оскільки згідно за законом ставка орендної плати за землю, яка вказується у договорах оренди землі має встановлюватись не її орендарем ( користувачем) СФГ «Пошук» а її власником - Бобровицькою міською радою за її цільовим та функціональним використанням у відсотковому відношенні до нормативної грошової оцінки земель об'єднаної територіальної громади. Окремо встановлюються ставки оренди для земель, які не мають нормативної грошової оцінки. Отже, позивач самовільно на свій розсуд, без достатніх правових підстав встановив та визначив відповідачу ставку орендної плати за землю.
Також позивач на підтвердження передачі Орендодавцем - СФГ Пошук» орендареві - ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду не надав доказів підтвердження факту державної реєстрації ним права оренди у відділі Держгеокадастру у Бобровицькому (Ніжинському) районі Чернігівської області та у Державному реєстрі земель Бобровицької міської ради. Крім того у договорі не зазначено: в якій кількості орендна плата сплачується в натуральній формі, а в якій - в грошовій; яким чином сплачується податок на дохід від оренди; про затвердження акту передачі межових знаків на зберігання; про агрономічний паспорт поля, земельної ділянки, банківські реквізити для сплати орендної плати, паспортні дані керівника СФГ « Пошук» та ОСОБА_1 . Договір не містить доказів його щорічної пролонгації сторонами, з підписами сторін договору.
Крім того вважає посилання позивача про несплату відповідачем орендної плати за 2022 рік надуманими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичній дійсності, оскільки з квітня 2022 року кожного разу коли керівник СФГ « Пошук» Науменко О.М. приїжджав до відповідача та просив надати йому грошові кошти за оренду землі, останній завжди передавав йому певні суми готівкових коштів, а також вирощену сільськогосподарську продукцію в якості натуральної оплати вартості оренди землі. Позивач вказуючи в позові, що за 2022 рік орендна плата не була йому виплачена не надає жодних доказів того, що одержана ним від відповідача орендна плата за 2018-2021 роки сплачена СФГ « Пошук» власникові земельної ділянки Бобровицькій міській раді. Та не вимагає розірвання договору оренди землі № 2 від 27.02.2018, що свідчить про бездоказовість стверджень позивача. Тому просить відмовити останньому у задоволенні позовних вимог (а.с. 53-74).
Ухвалою від 01.08.2024 в справі залучено в якості третьої особи Бобровицьку міську раду Чернігівської області.
16.09.2024 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи, в яких представник Бобровицької міської ради вказує, що відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно право користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 7420688400:02:000:0790, площею 50,00 га, цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства зазначений ОСОБА_3 . Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка міститься в матеріалах справи, СФГ «Пошук» не має КВЕДу 68.20 «надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна». СФГ здійснює такі види економічної діяльності, як вирощування зернових та технічних культур(основний) та розведення великої рогатої худоби. Крім того, зазначає, що у силу вимог ст. 92 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі» постійний землекористувач, не може на власний розсуд передати іншій особі в користування (оренду) земельну ділянку, отриману в постійне користування, тому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. (а.с. 95-97).
У відповіді на відзив від 20.03.2025 позивач зазначив, що відповідно до угоди, укладеної між ним та відповідачем, відповідач безперешкодно користувався земельною ділянкою та мав сплачувати орендну плату за користування нею. Жодних доказів про здійснення платежів, як оплату за оренду земельної ділянки за 2022 рік відповідач не надав (а.с. 190).
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у позові. Додатково пояснив, що вони з відповідачем уклали договір оренди в 2018 році. До 2022 року відповідач добросовісно виконував взяті на себе обов'язки по сплаті орендної плати, але в 2022 припинив сплату коштів. При цьому, він не має доказів сплати орендної плати за попередні періоди, оскільки плата, яка передавалась в готівковій формі та в натуральній, які були обумовлені договором, надавались відповідачем без розписок та квитанцій та відповідних актів. Також зазначив, що не мав права здавати земельну ділянку в оренду, оскільки він не є власником земельної ділянки, а постійним землекористувачем відповідно до Державного акту є його син ОСОБА_3 .
Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали. Всі доводи невизнання позову викладені у відзиві. Відповідач додатково пояснив, що добросовісно сплачував позивачу кошти в оплату орендної плати, в тому числі за 2022 рік. При цьому він не просив надати розписки або квитанції на отримання готівкових коштів, а також складання актів на отримання орендної плати в натуральній формі, оскільки вони таку форму домовленості вважали зручною та прийнятною.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.191).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що на підставі рішення Ярославської сільської Ради народних депутатів Бобровицького району Чернігівської області від 26 лютого 1999 року ОСОБА_3 надана у постійне користування земельна ділянка площею 20.0 га, яка розташована на території Ярославської сільської ради, що підтверджено державним актом на право постійного користування землею серії I - ЧН № 016545, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 27 та виданий 06 травня 2000 року. 14 сесією 23 скликання Ярославської сільської ради від 29 грудня 2000 року прийнято рішення про надання із земель запасу земельної ділянки площею 30.0 га для розширення селянського ( фермерського) господарства. Вказані зміни внесені у вищезазначений державний акт. ( а.с. 22) . Вказані земельні ділянки виділені у відповідності до вимог Земельного Кодексу України, Закону України «Про селянське(фермерське)господарство», які діяли на час прийняття рішень органами місцевого самоврядування.
З витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7420688400:02:000:0790, яка знаходиться на території Ярославської сільської ради Бобровицького( Ніжинського) району Чернігівської області,(землі сільськогосподарського призначення) площею 50 гектарів для ведення фермерського господарства перебуває у комунальній власності, належить на праві власності Бобровицькій міській раді Чернігівської області та перебуває у постійному користуванні на підставі прийнятих вищевказаних рішень Ярославської сільської ради, зазначених у Державному акті на право постійного користування земельною ділянкою серії I - ЧН № 016545 від 06.05.2000 року. Реєстрація речового права в Державному реєстрі відбулася в 2019 році, іншого речового права - 2020 рік. ( а.с. 7, 73-74).
Згідно статуту селянського( фермерського) господарства « Пошук» його головою є ОСОБА_2 . Державний акт на безстрокове і безоплатне користування землею виданий на ім'я засновника господарства ОСОБА_3 . Згідно витягу № 221361332 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 50,00 га, реєстраційний номер 1974923174206, кадастровий номер 7420688400:02:000:0790 належить на праві постійного користування для ведення фермерського господарства. ( а.с. 10-17). Дане господарство зареєстроване відповідно до чинного законодавства, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( а.с.6).
В наданому позивачем договорі оренди землі № 2 від 27 лютого 2018 року вказано, що орендодавцем в особі голови СФГ « Пошук» ОСОБА_2 , який є власником земельної ділянки, номер запису про право власності від 29.11.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та орендар в особі ОСОБА_1 з іншої сторони уклали вищевказаний договір, зазначивши що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ярославської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 7420688400:02:000:0790, з цільовим призначенням для сільськогосподарського виробництва, площа -50 га, склад угідь-рілля, нормативна грошова оцінка-28728 грн. Договір укладено на 7 ( сім) років. Орендна плата вноситься орендарем один раз на рік у розмірі 3% нормативно-грошової оцінки, у грошовій фомі-1200 грн. за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснювати у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. Передача продукції в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Орендна плата вноситься з 01.11 по 31.12 кожного року.
На зворотному аркуші договору в довільній рукописній формі вказано, що договір змінений на початку року 2021, тепер 18.ХІ. 2021 вирішено остаточно, що плата за землю за 2002 рік становить 2,500 за 1 га х 50 га = 125 000 гривень.
Доказів державної реєстрації права оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем матеріали справи не містять.
Згідно ст. 31. ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із:
1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування;
2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.
Згідно з вимогам ст. 7 ЗУ « Про фермерське господарство» надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Для реєстрації юридичної особи фермерського господарства засновнику необхідно попередньо оформити право постійного користування земельною ділянкою для створення фермерського господарства. Оформлення права користування земельною ділянкою передує створенню та реєстрації фермерського господарства як юридичної особи. Отже, з моменту державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи відбувається автоматичний перехід права постійного користування земельною ділянкою до фермерського господарства.
Статтею 19 ЗК України ( яка діяла на час виділення земельної ділянки у постійне користування ОСОБА_3 ) передбачено надання земельних ділянок у користування сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.
Відповідно до ст. 116 ЗК України ( 2001 року) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з приписами ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Право постійного користування земельною ділянкою у діяльності фермерських господарств - це безстрокове право особи володіти і користуватися земельною ділянкою державної (комунальної) власності, яка раніше була передана цій особі для цілей створення (ведення) фермерського господарства.
Отже виходячи з аналізу вищевказаних правових норм постійні землекористувачі не можуть на власний розсуд передати іншій особі в користування (оренду, емфітевзис) земельну ділянку, отриману в постійне користування (в силу характеристик цього правового титулу користування землею).
Конституційний суд України в рішенні від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 вказав, що відповідно до статті 116 Кодексу ( 2768-14 ) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша); набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга). Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина перша статті 125 Кодексу ( 2768-14 ).
Суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності на землю та суб'єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг: право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством; права та обов'язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені); постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати; земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою; оплаті має підлягати лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що здійснюється на договірних засадах із уповноваженою землевпорядною організацією.
Відповідно до ст.4 Закону «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд зобов'язаний свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 4 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то зазначити, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це. ( Постанова Верховного суду від 08.04.2020 у справі № 761/310/17).
Згідно з приписами ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 ЦК України).
За змістом ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
У відповідності до положень ч.1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Наведені правові норми, які враховуються судом при розгляді даної справи, вказують на те, що постійний користувач не наділений правом розпоряджатися земельною ділянкою, отриманою ним в постійне користування з земель комунальної власності.
Правом передачі в оренду земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності наділені, відповідно до ст. 4 Закону України « Про оренду землі» сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Таким чином, позивач, як постійний користувач земельної ділянки, отриманої для створення фермерського господарства з земель комунальної власності не наділений правом здавати в її оренду.
В судовому засіданні позивач не заперечував про те, що він не є власником земельної ділянки площею 50 га, яка розташована на території Ярославської сільської ради, тому не мав права передавати її в оренду відповідачу.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати позивач посилався на те, що відповідач сплатив йому орендну плату за 2020, 2021 роки, але має заборгованість за 2022 рік в сумі 125000 гривень за договором оренди від 27.02.2018 року. Свої вимоги підтримав у в судовому засіданні.
Відповідач заперечував щодо існування будь-якої заборгованості перед позивачем.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом з пояснень сторін встановлено, що позивач отримуючи сплату орендної плати у грошовій формі, а також у натуральній формі не оформляв жодних документів які б підтверджували факт отримання ним від відповідача орендної плати у вказаних вище формах, незважаючи на те, що договором передбачено, що передача продукції в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.
При цьому суд звертає увагу, що такі довірчі відносини влаштовувало сторони тривалий час.
Отже, всупереч вимогам ст. ст. 76-81 ЦПК України позивач не надав суду належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх позовних вимог та не довів, що його права порушені відповідачем.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог СФГ «Пошук» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати,
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 258 ,259, 263-265, 354, 355 ЦПК України,
У задоволенні позовних вимог Селянського (фермерського) господарства «Пошук» до ОСОБА_1 , третя особа Бобровицька міська рада Чернігівської області про стягнення заборгованості з орендної плати - відмовити.
Найменування сторін: позивач - Селянське (фермерське) господарство «Пошук» (17422, вул. Покровська, буд. 23/2, с. Ярославка, Ніжинський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код: 31000681); відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), третя особа - Бобровицька міська рада Чернігівської області (17400, вул. Незалежності, 46, м. Бобровиця, Ніжинський район, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04061990).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення виготовлений 25 квітня 2025 року.
Суддя Л.М.Демченко