Справа № 766/18789/24
н/п 2/766/2862/25
24.03.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.
за участі секретаря Сивкович О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визначення додатково строку для прийняття спадщини, -
В листопаді 2024 року позивач звернулася до суду із даним позовом, в якому просить, визначити їй додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - син позивачки. Після його смерті відкрилась спадщина. Свідоцтво про смерть позивачка отримала 04.10.2023 року, після звернення до нотаріальної контори, їй повідомили про неможливість видати свідоцтво про спадщину у зв'язку із пропуском встановленого строку для подачі заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду. Строк звернення із заявою про прийняття спадщини пов'язаний з неможливістю реалізувати спадкові права у зв'язку із воєнними діями та окупацією міста Херсона.
Ухвалою суду від 07.11.2024 року прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження за вищезазначеним позовом та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 04.12.2024 року замінено у справі відповідача на належного.
Ухвалою суду від 14.01.2025 року витребувано докази по справі.
Ухвалою суду від 25.02.2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з?явилася, подала суду заяву у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просила розгляд справи проводити за її відсутності за наявними у справі доказами.
Представник відповідача в судове засідання не з?явився, надав суду заяву в якій просив розглядати справу без участі представника, зазначив, що при вирішені справи покладається на розсуд суду.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи, з?ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати: ОСОБА_1 , батько: ОСОБА_3 , що вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 .
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 74913863 від 28.11.2023 року, після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась. Наведе вказує, що станом на день розгляду справи, відомості про інших спадкоємців відсутні.
В роз'ясненні від 23.11.2023 року за № 1552/02-14 державного нотаріуса Першої Державної нотаріальної контори Херсонської області О. Гудими зазначено, що ОСОБА_1 пропустила встановлений строк для звернення із заявою про прийняття спадщини та роз'яснено право звернення до суду для вирішення питання про визначення додаткового строку прийняття спадщини.
Відповідно до статті 63 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відомо. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення.
Відомості про виклик інших спадкоємців відповідно до вищезазначеної норми закону - відсутні.
Так, у відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України.
Відповідно до ст.ст.1296-1298ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті сина та не зверталася до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна.
Причиною пропуску строку на прийняття спадщини позивач вказує те, що через повномасштабне вторгнення рф на територію України Херсонську область в тому числі м. Херсон було тимчасово окуповано, смерть її сина сталася на тимчасово окупованій території у м. Херсон. Свідоцтво про смерть позивачці було видано окупаційною владою, лише 04.10.2023 року позивачка отримала рішення суду про встановлення факту смерті ОСОБА_2 та в подальшому змогла отримати свідоцтво про смерть сина, після чого звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте їй у вчиненні цієї дії було відмовлено оскільки строк на прийняття спадщини вже було пропущено.
Загальновідомим є факт, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває на час розгляду позовної заяви.
Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Херсонська територіальна громада входить до Переліку територій можливих бойових дій.
З дня запровадження воєнного стану місто Херсон піддавалось і на теперішній час піддається постійним ракетним, артилерійським та авіаційним обстрілам, деякий час нотаріальні контори на території міста Херсона не працювали або працювали в обмеженому режимі.
Через безпосередню близкість до території Херсонської області, де ведуться активні бойові дії та територій області, тимчасово окупованих Російською Федерацією, в місті Херсоні постійно оголошуються сигнали «Повітряна тривога» та «Ракетна небезпека», «Загроза артилерійського обстрілу».
З метою забезпечення безпеки та збереження життя громадян, нотаріальні контори, як і інші організації та установи міста, під час оголошення сигналів «Повітряна тривога» та «Ракетна небезпека» зупиняють свою роботу, їх працівники переміщуються до безпечних приміщень (укриття, сховище, підвал тощо).
Зазначені обставини, а також те, що смерть сина сталася під час окупації, є тими непереборними обставинами, які перешкоджали позивачу протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові № 545/1231/23 від 20.03.2024 року.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 "про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.76 ЦПК України докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини тривалістю у два місяці.
Керуючись ст.ст.1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81 133, 141, 206,247,259, 260, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визначення додатково строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Призначити ОСОБА_1 додатковий строк два місяці для подачі нею заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Херсонська міська рада, місцезнаходження: м. Херсон, просп. Незалежності, 37, ЄДРПОУ 26347681.
Повний текст рішення складено 24.03.2025 року
Суддя Я.В. Шестакова