Справа № 588/368/25
провадження № 2/588/292/25
30 квітня 2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючий суддя Лебедь О. В.,
за участю: секретаря судового засідання Ноздріної В. О.,
розглянувши у судовому засіданні, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Сумцов Євген Станіславович до Тростянецької міської ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом,
Зміст позовних вимог
ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 , після якого вона оформила частину спадщини.
Разом з тим, 05.03.2025 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Гребіник З.Д. з проханням видати на її ім'я свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно - на право постійного користування землею, що розташована на території Кам'янської сільської ради Тростянецького району Сумської області після смерті ОСОБА_3 . Постановою від 06.03.2025 приватний нотаріус Гребіник З.Д. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на відсутність у Земельному кодексі України прямої вказівки на перехід в порядку правонаступництва права постійного користування землею.
Так, на підставі рішення Кам'янської сільської ради Тростянецького району Сумської області від 13 квітня 1993 року ОСОБА_3 за його життя було надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,44 га, яка розташована на території Кам'янської сільської ради, що посвідчене виданим державним актом на право постійного користування землею серії СМ № 000419.
Посилаючись на зазначені обставини, представник позивачки просить суд визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,44 га, для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Кам'янської сільської ради Тростянецького району Сумської області, що належало ОСОБА_3 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії СМ № 000419, виданого Кам'янською сільською Радою народних депутатів 08 грудня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №31.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 11.03.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.03.2025.
Ухвалою від 28.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22.04.2025.
22.04.2025 від представника Тростянецької міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача. Засідання відкладено до 30.04.2025.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи встановлені судом та мотиви суду
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається із свідоцтва про народження останньої, батьками якої зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с. 8).
Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 01.10.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області вбачається, що ОСОБА_4 змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 9).
Батько позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається із свідоцтва про смерть виданого Тростянецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис №149 (а.с. 7).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка крім іншого складається з права на постійне користування земельною ділянкою площею 0,44 гектарів для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Кам'янської сільської ради Тростянецького району Сумської області, згідно державного акту на право постійного користування землею серії СМ №000419, виданого 13 квітня 1993 року виданого Кам'янською сільською Радою народних депутатів 08 грудня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №31 (а.с. 11).
Відповідно до повідомлення та Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 18.03.2025 за №80504471 та №80504505 наданих приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Гребіник З.Д. після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа за №66/2018 на підставі заяви про прийняття спадщини за законом, яка була подана 02.11.2018 ОСОБА_1 . Наявність будь-яких інших заяв у спадковій справі відсутня (а.с. 24-27).
На час набуття ОСОБА_3 права постійного користування спірною земельною ділянкою був чинний Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 року, яким було закріплено право колективної і приватної власності громадян на землю, зокрема, право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (стаття 6).
Положеннями статті 7 Земельного кодексу України 1990 року передбачалося, що громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства із земель, що перебувають у державній власності, земля також надавалася у постійне користування (без заздалегідь установленого строку), а для городництва, сінокосіння, випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства - у тимчасове користування (короткострокове - до трьох років і довгострокове - від трьох до двадцяти п'яти років).
Стаття 22 Земельного кодексу України 1990 року (чинна на час видачі ОСОБА_3 державного акта) встановлювала, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Отже, Земельний кодекс України 1990 року передбачав право фізичних осіб набувати земельні ділянки у постійне користування (як окремий правовий титул) для ведення особистого підсобного господарства.
Разом з тим, після набрання чинності з 01.01.2002 Земельним кодексом України від 25.10.2001 фізичні особи були виключені із суб'єктів, які можуть мати земельні ділянки на праві постійного користування.
Так, згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України 2001 року право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України 2001 року у редакції, яка діяла з 01.01.2002 до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.
Проте Конституційний Суд України рішенням № 5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України 2001 року щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Таким чином, користувачі земельних ділянок, право яких посвідчене державним актом на право постійного користування землею, не можуть бути позбавлені права користування і не зобов'язані переоформити його на право власності чи укласти договір оренди земельної ділянки.
На правовідносини щодо такого володіння поширюються гарантії, встановлені статтею 1 Протоколу Першого Конвенції та статтею 41 Конституції України. Ці норми не лише гарантують право постійного користування землею (як різновид мирного володіння майном в розумінні Конвенції та як речове право, захищене статтею 41 Конституції України), а й обмежують у можливості припинити відповідне право.
Отже, дії державних органів щодо надання земельних ділянок громадянам у постійне користування були припинені, проте ті особи, які набули це право у встановленому законом порядку, зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка дозволяла б припинити право громадянина України постійного користування земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним.
Відповідно до частини 2 статті 407 ЦК України та частини другої статті 102 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може передаватися у порядку спадкування.
При цьому згідно із частиною 2 статті 395 ЦК України законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
Згідно зі статями 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (стаття 1222 ЦК України).
Зважаючи на вимоги статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина 1 статті 1220 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина 1 статті 1221 ЦК України).
Відповідно до статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п.1 ч. 2 вказаної статті, способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут) (стаття 1225 ЦK України).
Таким чином, враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов'язків, окрім тих, перелік яких визначено у статті 1219 ЦК України спадкоємець стає учасником правовідношення з постійного користування земельною ділянкою.
Такий правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17, яка конкретизована постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц.
Так, відповідно до пункту 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц, в якому викладено висновки щодо застосування норм права, статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.
Отже, належне ОСОБА_3 право на постійне користування загальною ділянкою площею 0,44 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Кам'янської сільської ради Тростянецького району Сумської області, наданою на підставі державного акта на право постійного користування землею серії СМ № 000419, виданого Кам'янською сільською Радою народних депутатів 08 грудня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №31, як майнове право, увійшло до складу спадщини після його смерті та може успадковуватися на загальних підставах.
З огляду на встановлені судом обставини, а також вимоги вищевикладеного чинного законодавства позивачка, як спадкоємець яка прийняла спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 має право на спадкування права на постійне користування земельною ділянкою площею 0,44 га, для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Кам'янської сільської ради Тростянецького району Сумської області, наданою на підставі державного акта на право постійного користування землею серії СМ № 000419, виданого Кам'янською сільською Радою народних депутатів 08 грудня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №31.
Отже, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Сумцов Євген Станіславович до Тростянецької міської ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,44 га, для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Кам'янської сільської ради Тростянецького району Сумської області, що належало ОСОБА_3 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії СМ № 000419, виданого Кам'янською сільською Радою народних депутатів 08 грудня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 31.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач Тростянецька міська рада Сумської області, адреса місцезнаходження: вул. Миру, буд. 6, м. Тростянець, Охтирський район, Сумська область, 42600, ЄДРПОУ 24006361.
Суддя О.В. Лебедь