Справа № 585/643/25
Номер провадження 3/585/282/25
24 квітня 2025 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Євтюшенкова В. І.,
з участю секретаря судових засідань Зубко К.В.,
особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли від Роменського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , працюючої в Управлінні адміністративних послуг Роменської міської ради, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалась,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшов на розгляд протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №603536 від 13.02.2025, згідно якого, 10.02.2025 року в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , яка є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина, який систематично вживає нецензурну лексику в бік вчителів в соціальних мережах, надсилає останнім незрозумілі повідомлення, чим чинить психологічний тиск на вчителів, має асоціальну поведінку, чим вчинила правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 вину в інкримінованому їй правопорушенні не визнала. Пояснила, що її син навчається у 6 класі в ліцеї №2 ім. акад. А.Ф. Йоффе і за весь період навчання жодних стосовно його поведінки, або навчання, або психічного стану, претензій до неї не було. Її до школи не викликав ні психолог, ні класний керівник. 11.02.2025 її разом з дитиною викликала директор школи, проводилась бесіда про те, що є така ситуація , а саме надходження смс - повідомлень вчителям школи, з погрозами, в чому підозрюють учнів класу, в якому навчається її син. Запитували сина, кого він вважає винним в цьому, тобто доказів взагалі не було. Провелась бесіда і директор школи порекомендувала змінити пристрій телефону на кнопковий телефон, що нею було зроблено в той же день. Але навчання дистанційне, доступ до мережі Інтернет відповідно має бути і вона, будучі в момент навчання на роботі, не може сина відключити від цих пристроїв, оскільки він не буде навчатись. Вона запитала директора, чому саме підозрюють її дитину. То директор школи сказала, що працівники поліції і психолог опитували дітей, про що її як матір не повідомляли, і діти в присутності психолога і поліції сказали, що це робить група дітей, у тому числі і її ( ОСОБА_1 ) син, надсилають погрозливі повідомлення вчителям. Її викликали на розмову з представниками поліції, коли вона підійшла, вже складався протокол про адміністративне правопорушення, з матеріалами справи вона не ознайомлювалась. Наскільки їй відомо, кримінальне провадження по вказаному факту не порушувалось. Особисто з сином вона розмовляла, вони звертались до психолога, до психіатра, тому що син після цього всього почав дуже погано спати. Психолог порадила проводити бесіди. Її син стверджує, що ніяких образ він нікому не казав і не писав. Вона перевірила телефон сина і ноутбук, ніяких підозрілих переписок не було. Доказів, що це робив конкретно її син, не має. Чому вказали учні саме на її сина, відповідь не надала.
Інспектор ОСОБА_3 суду пояснила, що до неї, 10.02.2025 із заявою звернулась директор ліцею №2 про те, що учні 6-Б класу вчиняють кібер дії стосовно вчителів. Під час вирішення цих матеріалів було допитано у присутності психолога навчального закладу, директора та медичної сестри, дітей. Під час спілкування учні вказували на те, що саме ОСОБА_4 вчиняв ці дії. Також зазначили про причетність ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Найбільше вказували на ОСОБА_8 . Під час спілкування директора ліцею з учнем у його мобільному телефоні виявлено скрін шот, який долучений до матеріалів справи, в якому він вказує, що буде «тролить» вчителів. Після цього спілкування, учні проходили мимо неї ( ОСОБА_3 ) і спілкувались із ОСОБА_9 і він сказав, що ОСОБА_10 «спалили» через «Гетконтакт», так ОСОБА_11 сказав ОСОБА_12 сказав, що все рівно їм ніякого покарання не буде. Матір ОСОБА_13 викликали до школи, вона спілкувались з директором ліцею і вони спільно вирішили, що обмежаться лише профілактичною бесідою, адміністративних матеріалів не буде. Проте на наступний день вчителі зібрались на нараду і вирішили, що потрібно складали матеріали на батьків усіх трьох учнів, які вчиняють указані дії. Єгор сам казав, що його взяли на «слабо» і зізнався, що вчиняв ці дії. В них є «клас рум», навчальна платформа, де проходять тести. В тесті на уроці математики ОСОБА_11 проходив тестування останній і на наступних тестах стало зрозуміло, що це він зазначав фрази на вчителів з образами, погрозами.
На запитання ОСОБА_1 інспектор пояснила, що ОСОБА_11 зізнався в надсиланні повідомлень з образами, під час його опитування ніякого тиску на нього не було. Асоціальна поведінка у ОСОБА_10 проявляється в тому, що він не реагує на зауваження. Після проведеної бесіди з учнями, її (інспектора ОСОБА_3 ) викликали до ліцею і вона була присутня на уроці історії. ОСОБА_14 і ОСОБА_6 порушували правила поведінки, користувались мобільними телефонами, хоча у цьому навчальному закладі заборонено ними користуватись. Це було 10.02.2025. Повідомлення з нецензурними словами писались ним вчителям неодноразово, в матеріалах справи лише ті, як вдалось зафіксувати. ОСОБА_11 зізнався в тому, що саме він вчиняв ці дії. Чому не повідомляли про це мати ОСОБА_10 , не знає, це питання до класного керівника. Тиск вчинявся стосовно вчителя математики, вчителя історії, тиск здійснювався майже стосовно всіх вчителів закладу, стосовно психолога навчального закладу і про останній випадок матір знає, бо під час уроку, який проводила указаний вчитель, останній на телефон надійшов дзвінок і вона побачивши, в руках у ОСОБА_10 мобільний телефон, зробила йому зауваження, а потім забрала телефон.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_15 , яка працює практичним психологом в ліцеї №2 ім. акад. А.Ф. Йоффе та є вчителем, суду пояснила, що з жовтня 2024 року з різних прихованих номерів вчителям ліцею, в будь який час доби, навіть вночі, надходять дзвінки та різні боти, посилання, спами. Телефони у ліцеї заборонені, ними можна користуватись тільки з дозволу вчителя. На початку лютого 2025 року під час уроку, який нею проводився, вона побачила, як ОСОБА_14 взяв в руки телефон, щось клацав там, і їй на телефон надійшов дзвінок з Пансельванії. Вона забрала в нього телефон, попросила розблокувати його і показати, куди він телефонував і що в ньому робив. Він відмовився. Телефон вона забрала і до кінця уроку він знаходився у неї. По закінченню уроку вона сказала ОСОБА_10 , що або він покаже, куди він дзвонив в той час, як їй надходив дзвінок на уроці, або вона викликає його матір. Він не був психологічно наляканим, усміхався до неї і говорив: «викликайте кого хочете, я себе і своїх друзів не здаю», сказав, що знає хто це робить, є спеціальна програма, де вводиться номер вчителя і йому надходить дзвінок і ніколи ніхто не дізнається хто дзвонить. Вона ( ОСОБА_15 ) сказала, що викликатиме матір і після з'ясування всієї ситуації, віддасть телефон, але він відмовився чекати матір і пішов. Вона зателефонувала матері хлопчика, з яким ОСОБА_11 пішов, запитувала куди вони пішли і та їй пояснила, що дійшовши до роботи своєї матері, ОСОБА_11 пішов до неї. Остання прийшла до школи і відразу заявила претензію, куди пішов її син, вона ( ОСОБА_15 ) пояснила ситуацію. ОСОБА_16 сказала, що не має доступу до мобільного телефону сина та ноутбуку, в нього там все «запаролено» і він не дозволяє їй подивитись телефон, пообіцяла поговорити з ним, але не обіцяла, що він надасть їй на це дозвіл. Ще мама пригрозила, що напише на неї ( ОСОБА_15 ) заяву до поліції за те, що забрала телефон її сина. Тобто відразу почала з погроз, бо вона забрала телефон її дитини, не хотіла навіть з нею спілкуватись. Вона ( ОСОБА_15 ) просила матір ОСОБА_10 розблокувати телефон або поговорити з сином про те, що в цьому телефоні, розповіла, що помітила на уроці, як він їй ( ОСОБА_15 ) телефонував. Ввечері, мати ОСОБА_10 їй зателефонувала, повідомила, що ОСОБА_11 вже дома і попросила більше не забирати у нього телефон. Директор ліцею написала заяву до поліції, тому що подібні дії відбувались відносно багатьох вчителів. Приїхали працівники поліції, опитували учнів, у тому числі і ОСОБА_10 , і вчителів. Наразі ОСОБА_11 у неї на уроці взагалі не реагує ні на які зауваження, говорить, що не збирається її слухати, бо її предмет не важливий. Сказав, що його цікавить математика і англійська мова. Домашні завдання він не виконує, на її зауваження «кривляється». Під час опитування учнів ОСОБА_11 сказав, що друзів він не здасть і перевів ситуацію на себе, тобто сказав, що і йому телефонують за таких самих обставин. Він не підтвердив, що саме він вчиняє такі дії. При допиті всіх учнів, вона не була присутня, при з'ясуванні всіх обставин цих дзвінків, учні вказували один на одного. ОСОБА_17 сказав, що вчителям телефонував ОСОБА_11 .
На запитання ОСОБА_1 практичний психолог ОСОБА_15 відповіла, що неодноразово казала їй, як матері ОСОБА_10 , про поведінку останнього, так само як і інша вчитель, тому що він постійно порушував дисципліну. Зараз дистанційне навчання і діти багато часу проводять за гаджетами. Батьки повинні слідкувати за тим, що дитина робить в телефоні .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суддя дійшов наступного висновку.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У статті 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Зміст виховання, відповідальність батьків за розвиток дитини у сім'ї визначає стаття 55 Закону України «Про освіту», яка передбачає, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Так, батьки зобов'язані виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров'я, здоров'я оточуючих і довкілля; дбати про фізичне і психічне здоров'я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України тощо.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини ; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток ; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Виконання правового обов'язку забезпечується покладення юридичної відповідальності у випадку невиконання обов'язку. Батьки несуть відповідальність за виховання своїх дітей.
Згідно ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Наявність складу адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст. 184 КУпАП, передбачає доведеність ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Аналізуючи пояснення осіб, допитаних під час розгляду справи та матеріали справи, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП доведена матеріалами справи:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №603536 від 13.02.2025, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, та який відповідає вимогам КУпАП (а.с.2),
-заявою директора Роменського ліцею №2 ім. академіка А. Ф. Йоффе РМР Сумської області ОСОБА_18 до т.в.о начальника Роменського РВП ГУНП в Сумській області, від 10.02.2025, в якій вона повідомляє про факт психологічного тиску на педагогів їхнього навчального закладу з боку учнів. Зокрема, в період з 13.01. по даний час (10.02.2025) невстановлені особи, ймовірно учні 6-б класу, систематично надсилають повідомлення у месенджері телеграм на особисті номери вчителів, у яких містяться нецензурні слова, погрози, образи, та інші прояви неповажного ставлення, що завдає моральної шкоди педагогам та впливає на робочу атмосферу в ліцеї. Під час виконання тестових робіт, заданих учням 6-Б класу, на освітній платформі «На урок» невстановлені учні замість відповідей записують погрози з нецензурними виразами, адресовані вчителям, що дає підстави визначити, що такі дії вчиняють учні 6-Б класу. Проведення бесід з їх батьками результатів не дало (а.с.4);
-рапортом інспектора сектору СОБ Роменського РВП ГУП в Сумській області Тетяни Коваленко від 20.01.2025 про те, що 20.01.2025 нею здійснювалось несення служби в Роменському ліцеї №2 ім. акад. А.Ф. Йоффе РМР, проводилась профілактична бесіда з учнями 6-Б класу щодо перешкоджання навчальному процесу (а.с.6);
-рапортом інспектора сектору СОБ Роменського РВП ГУП в Сумській області Тетяни Коваленко від 10.02.2025 про те, що нею здійснюється несення служби в Роменському ліцеї №2 ім. ак. А.Ф. Йоффе РМР. 10.02.2025 до неї звернулась директор ліцею з приводу, що у період з 13 січня і по даний час невстановленими особами вчиняється психологічний тиск на вчителів. З приводу вищевказаної події нею особисто в період з 15 січня неодноразово проводились профілактичні бесіди з учнями 6-Б класу з метою припинення протиправних дій, але вони бажаного результату не дали (а.с.5);
-наказом директору ліцею ім. академіка А. Ф. Йоффе РМР Сумської області №09-ОД від 13.02.2025 «Про постановку учнів на профілактичний облік», серед учнів - ОСОБА_14 (6-Б клас), на облік якого постановлено за систематичне порушення Статуту ліцею, зокрема вживання ненормативної лексики, порушення дисципліни, конфлікти з однокласниками, неправомірні дії щодо вчителів (а.с.7);
-характеристикою неповнолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з місця навчання, в якій вказано, що він за весь час навчання проявив себе як недисциплінований учень, погано навчається, систематично не виконує домашні завдання, на заняття приходить без підручників та зошитів, запізнюється, потребує постійного контролю за навчанням та поведінкою з боку вчителя…ставлення до навчального процесу у шостому класі погіршується з кожним роком: на уроках не працює, дуже часто ігнорує правила поведінки, заважає вчителям, відволікає дітей, на зауваження не реагує (а.с.8);
-письмовими поясненням вчителів ліцею ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та директора ліцею ОСОБА_20 , які пояснили про обставини, за яких на телефонні номери вчителів надходять зневажливі повідомлення, погрози та дзвінки з невідомих номерів, також у своїх поясненнях вони вказали, що за результатами проведених опитувань з'ясовано, що до вказаних дій причетні учні 6-Б класу, серед яких і ОСОБА_14 (а.с. 9,10,11),
-знімками екранів електронних пристроїв з наявними переписками, повідомленнями, які містять нецензурні слова, образливі тексти та погрози (а.с.13-14).
Аналізуючи матеріали справи, та надані учасниками процесу пояснення, суддя дійшов висновку про те, що неповнолітній син особи, що притягується до адміністративної відповідальності (причетність інших учнів до вчинення указаних дій на результат розгляду справи не впливає), вчиняв дії в бік вчителів навчального закладу, в якому навчається, щодо надсилання повідомлень з нецензурними словами та погрозами, про що пояснила інспектор сектору СОБ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 після проведеної перевірки та опитування учнів ліцею. Остання вказала, що ОСОБА_14 особисто зізнався у вчиненні цих дій.
Про його причетність до зазначеного свідчить і той факт, що під час ситуації з вчителем етики (практичним психологом ліцею) ОСОБА_15 , коли остання на уроці, помітивши, що після вчинення ОСОБА_21 маніпуляцій з особистим мобільним телефоном їй на телефон надійшов дзвінок з іншої країни, попросила показати їй телефон, проте він не відреагував на її прохання і не показав, які дії він вчиняв в телефоні саме в момент надходження їй дзвінка. На думку судді, у тому разі, якби зазначені дії вчиняв не він, логічним би було спростування з його боку, а не вислів «я себе і своїх друзів не здаю».
Невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП, суддя розцінює, як спробу уникнути відповідальності. ОСОБА_1 пояснює, що після розмови з директором ліцею замінила мобільний телефон сина на пристрій старішого зразку (з кнопками), проте це нічим не доведено. Остання посилається на те, що навчання дистанційне, доступ до мережі Інтернет відповідно має бути і вона, будучі в момент навчання сина на роботі, не може його відключити від цих пристроїв, оскільки він не буде навчатись. Проте нею не враховано факт можливості використання Застосунку «Батьківський контроль», який стоїть на варті безпеки та здоров'я молодшого покоління. Задаючи запитання практичному психологу, ОСОБА_1 вказала, що після події разом сином зверталась до психолога та психіатра, але знову ж таки, нічим це не підтвердила.
Позитивна характеристику щодо ОСОБА_22 з Сумської обласної федерації Джиу-Джитсу на висновки суду не впиває, оскільки останній порушує дисципліну саме в навчальному закладі, про що свідчать вище перелічені матеріали справи.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого неповнолітнього сина.
Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушниці, яка протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалась, ступінь її вини, суд вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 184 ч.1, 221, 283-284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови проголошено 29.04.2025 об 11 год. 45 хв.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.І.Євтюшенкова