Справа № 583/6291/24
2/583/262/25
24 квітня 2025 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючої судді Семенової О.С.,
з участю секретаря
судового засідання Гайдейчук К.В.,
учасників справи:
представниці позивачки Сідько С.І. /в режимі відео конференції/,
представника відповідача Мороза Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки / пені/ за прострочку сплати аліментів,
Позивачка ОСОБА_3 через свого представника, адвоката Сідько С.В., через електронний суд 17 грудня 2024 року звернулася до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь пені за прострочення сплати аліментів за період з 01 жовтня 2018 року по 01 листопада 2024 рік в розмірі 36008,81 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 17 вересня 2018 року у справі № 575/1113/18 було змінено розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 20 квітня 2017 року в твердій грошовій сумі по 1950,00 грн щомісячно. В Охтирському відділі державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської область Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист №575/1113/18, виданий 02 листопада 2018 року, виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Великописарівського районного суду Сумської області, про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До повноліття сина відповідач сплачував аліменти не регулярно, постійно мав заборгованості, крім того станом на дату подання даного позову відповідач має заборгованість зі сплати аліментів. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виконаного державним виконавцем, станом на липень 2023 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 2992,42 грн. Загальний розмір пені за період з 01 жовтня 2018 року до 01 листопада 2024 року становить 133288,81 грн, однак він перевищує розмір заборгованості, тому просить стягнути пеню в сумі 36008,81 грн.
03 січня 2025 ухвалою Охтирського міськрайонного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
В судове засідання позивачка ОСОБА_3 не прибула, будучи повідомленою належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Представниця позивачки ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідно до ст. 176 СК України позивачка не може звертатися до суду з цим позовом, оскільки син є повнолітнім та саме він повинен бути позивачем у справі, повноваження її, як матері закінчилися, тобто вона є неналежним позивачем. Аліменти є власністю сина, який має право звернутися з позовом про стягнення пені, позивачка на ці кошти права не має. Відповідач не умисно ухилявся від сплати аліментів, а несвоєчасно сплачував їх через відсутність доходів, тому його вина у виникненні заборгованості відсутня. Він у власності має земельну ділянку, яка перебуває в оренді, за рахунок орендної плати сплачував аліменти. Позивачка не зверталася із скаргами до ВДВС про ухилення відповідача від сплати аліментів. Також не погодився із наданим розрахунком пені, вважає, що він проведений не правильно. На даний час відповідач офіційно не працює, проживає на території Кириківської територіальної громади, неподалік зони бойових дій, в зв'язку з чим не має можливості офіційно працевлаштуватися та сплатити пеню. Вважає, що син повинен був бути залученим третьою особою. Крім цього просив зменшити розмір витрат на правову допомогу.
Вивчивши матеріали справи, оцінюючи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні установлені такі факти та відповідні правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 17 вересня 2018 року справа № 575/1113/18 змінено розмір аліментів, що стягуються за рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 20 квітня 2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягненням дитиною повноліття. Виконавчий лист Великописарівського районного суду Сумської області № 575/325/17 про стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі 550,00 грн відкликано /а.с. 8-9/.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу № 575/1113/18 виданого Великописарівським районним судом Сумської області 02 листопада 2018 року у виконавчому провадженні № 57594189 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягненням дитиною повноліття, розмір заборгованості станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 /дата повноліття дитини/ складає 6916,22 грн, сукупний розмір заборгованості станом на липень 2023 року складає 2992,42 грн /а.с. 11/.
Відповідно до постанови старшого державного виконавця Охтирського ВДВС в Охтирському районі Сумської області СМУМЮ Москаленко М. від 25 січня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № 57594189 за виконавчим листом № 575/1113/18 виданого 02 листопада 2018 року про стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 повністю виконав рішення, заборгованість зі сплати аліментів відсутня /а.с. 73, 80/.
Відповідно до частин 1,2 статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та статті 196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов'язання.
Стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст.196СК України можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Положеннями СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то у платника аліментів відсутня вина у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Аналогічних висновків викладений в постанові Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 року у справі № 661/905/19, провадження № 61-16670сво19.
Правило ст.196СК України про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, формула має наступний вигляд: заборгованість за місяць х кількість днів прострочення сплати боргу х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У випадку, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року в справі № 333/6020/16-ц.
Позивач зазначає, що заборгованість по пені за період з 01 жовтня 2018 року до 01 листопада 2024 року становить 133288,81 грн., з урахуванням того, що пеня не може перевищувати 100 відсотків заборгованості за аліментами розмір пені за цей період складає 36008,81 грн, суд не погоджується з таким розрахунком, оскільки сукупний розмір заборгованості відповідача за сплатою аліментів станом на дату повноліття дитини становить 6916,22 грн, тому з урахуванням положення ст. 196 СК України сума пені не може перевищувати цю суму.
Відповідач не надав доказів відсутності його вини в утворенні заборгованості зі сплати аліментів, подані представником відповідача документи про відсутність доходів за період 2017 року до 2019 року не є поважною причиною утворення заборгованості зі сплати аліментів, не погоджуючись з наведеним позивачем розрахунком, свого не подав, а отже не спростував доводи позивачки, викладені в позові.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів у розмірі 6916,22 грн, що відповідає положенням частини першої статті 196 СК України, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.
Ураховуючи, що позовні вимоги частково задоволені в сумі 6916,22 грн, тобто на 19,21 % від суми позову в розмірі 36008,81 грн, а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню 232,67 грн судового збору (1211,20 грн : 100 х 19,21 %).
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн, суд враховує таке.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представницею позивачки надано суду копію детального опису робіт наданих адвокатом з розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на суму 20000,00 грн, з яких 2000,00 грн усні юридичні консультації, роз'яснення норм чинного законодавства щодо характеру спірних правовідносин; 15000,00 грн аналіз доказів та судової практики, з питань спірних правовідносин, надсилання клопотань, збір документів, підготовка та подання позовної заяви; 3000,00 грн представництво інтересів позивача в судовій інстанції, акт приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги від 04 жовтня 2024 року укладеного між адвокатом Сідько С.І. та ОСОБА_1 від 18 квітня 2025 року, з якого вбачається, що вартість послуг становить 20000,00 грн, претензій сторони договору не мають, довідку від 18 квітня 2025 року про сплату ОСОБА_1 адвокату за надання правничих послуг, гонорару в сумі 20000,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами /ч. 5 ст. 137 ЦПК України/.
Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Таким чином, суд вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст. 19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 20000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв'язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 76 - 81, 89 ,137, 141, 209, 229, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки /пені/ за прострочку сплати аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 6916,22 грн /шість тисяч дев'ятсот шістнадцять гривень 22 копійки/ та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн /три тисячі гривень 00 копійок/.
Відмовити в задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 232,67 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Повне судове рішення складено 30 квітня 2025 року.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О.С. Семенова