Справа № 577/1176/25
Провадження № 2/577/606/25
25 квітня 2025 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,
за участі секретаря судового засідання Мукосєєва І.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 15 247 грн 50 коп, -
ТОВ «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1367764 від 19 квітня 2021 року в розмірі 15 247 грн 50 коп. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 19 квітня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1367764. Вказаний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу були надані грошові кошти у розмірі 2 100 грн 00 коп на строк 25 днів, зі сплатою процентів за користування коштами, отриманими у позику, в розмірі 1,99 % в день.
За умовами договору позики, відповідач брав на себе зобов'язання повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування ними.
Однак свої зобов'язання за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1367764 від 19 квітня 2021 року ОСОБА_1 не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за вказаним договором на загальну суму 15 247 грн 50 коп.
26 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» був укладений договір факторингу № 2610, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й право вимоги за договором позики № 1367764 від 19 квітня 2021 року, який був укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , на загальну суму 15 247 грн 50 коп.
Крім того, 03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» був укладений договір факторингу № 030423-ФК, за яким ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передало за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й право вимоги за договором позики № 1367764 від 19 квітня 2021 року, який був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , на загальну суму 15 247 грн 50 коп.
У добровільному порядку заборгованість за договором договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1367764 від 19 квітня 2021 року ОСОБА_1 погашена не була, у зв'язку з чим ТОВ «Фінпром Маркет» змушене звернутися з позовом до суду.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 березня 2025 року було відкрите провадження у справі та справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Судовий розгляд справи призначений на 27 березня 2025 року.
Ухвалою суду від 27 березня 2025 року у справі оголошена перерва до 25 квітня 2025 року до 14 год. 00 хв.
Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» надало заяву про розгляд справи без участі його представника, у якій зазначило, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 наданий не був.
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши надані докази, приходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 19 квітня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1367764 від 19 квітня 2021 року.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19..
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Особливості укладання договору позики в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається із договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1367764 від 19 квітня 2021 року, вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та підписано накладеннями електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (п. 5 договору).
Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1367764 від 19 квітня 2021 року був підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором t34YS5nTJ6.
За умовами договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1367764 від 19 квітня 2021 року ОСОБА_1 у позику були надані грошові кошти на поточні потреби в сумі 2 100 грн 00 коп на строк 25 днів (п. 2 договору).
За користування грошовими коштами сторони погодили, що позичальник сплачує процентну ставку (базову день) в розмірі 1,99 % (п. 2 договору).
Зобов'язання за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1367764 від 19 квітня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало.
Однак свої зобов'язання за вищевказаним договором ОСОБА_1 не виконував належним чином, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість на суму 15 247 грн 50 коп та включає в себе: 5 000 грн 00 коп - заборгованість за основною сумою боргу та 10 247 грн 50 коп - заборгованість по процентам за користування коштами, отриманими у позику.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
26 жовтня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до позичальників.
Пунктом 5.2 вищевказаного договору факторингу визначено, що перехід від клієнта («ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») до фактора (ТОВ «Фінансова компанія управління активами») прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання акта прийому-передачі Реєстру заборгованостей (з одночасною передачею Реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги.
Акт прийому-передачі інформації згідно Реєстру заборгованості в електронному вигляді за договором факторингу № 2610 від 26 жовтня 2021 року, який є додатком № 5 до вказаоного договору факторингу, був підписаний ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» 26 жовтня 2021 року та до нового кредитора - ТОВ «Фінансова компанія управління активами» перейшло право вимоги за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1367764, який був укладений 19 квітня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , на загальну суму 15 329 грн 01 коп.
03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» був укладений договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передало за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 5.2 вказаного договору перехід від клієнта ТОВ «Фінансова компанія управління активами») до фактора (ТОВ «Фінпром Маркет») прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання акта прийому-передачі Реєстру заборгованостей (з одночасною передачею Реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Акт прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписується в день укладення цього договору.
На підставі договору факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1367764 від 19 квітня 2021 року, який був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , на загальну суму 15 329 грн 01 коп, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 5 000 грн 00 коп та заборгованість по процентам за користування коштами, отриманими у позику, - 10 329 грн 01 коп.
Відповідно до положень ст. 1083 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов 'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Слід зазначити, що повідомлення про зміну кредитора у зобов'язання жодним чином не змінює умов раніше укладених договорів позики (кредитних договорів), а носить лише інформативний характер.
Крім того, законодавством України не передбачено обов'язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги.
Положенням ч. 2 ст. 516 ЦК України встановлено, що у разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, виконання ним свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
ОСОБА_1 не здійснював погашення заборгованості за договором позики № 1367764 від 19 квітня 2021 року ні ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ні ТОВ «Фінпром Маркет».
Станом на 24 лютого 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позику) № 1367764, який був укладений 19 квітня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , становила 15 247 грн 50 коп та включала в себе: 5 000 грн 00 коп - заборгованість за основною сумою боргу, 10 247 грн 50 коп - заборгованість по процентам за користування коштами, отриманими у позику.
За таких обставин з відповідача ОСОБА_1 на користь позивач ТОВ «Фінпром Маркет» слід стягнути заборгованість за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позику) № 1367764, який був укладений 19 квітня 2021 року, яка утворилася станом на 24 лютого 2025 року, в розмірі 15 247 грн 50 коп.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то у ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 цього Кодексу).
ТОВ «Фінпром Маркет» прохає стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн 00 коп.
На підтвердження витрат, понесених позивачем за надання ТОВ «Фінпром Маркет» адвокатом Ткаченко Ю.О. професійної правничої допомоги суду надані: договір № 01-11/2024 про надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року, ордер про надання правничої допомоги № 1149961 від 01 листопада 2024 року, акт приймання-передачі справ для надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року, платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 579932273.1 від 27 січня 2025 року про оплату послуг адвоката Ткаченко Ю.О. за надання професійної правничої допомоги на суму 301 000 грн 00 коп, свідоцтво про право на заняття адвокатом Ткаченко Ю.О. адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03 квітня 2018 року.
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейський суд з прав людини 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Суд вважає, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн 00 коп є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.
При цьому суд також враховує, що права розглядалась в порядку спрощеного провадження, а адвокат не приймав участі в судових засіданнях.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог, та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2 500 грн 00 коп. Саме така сума, на думку суду, відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.
Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 202,205, 207,509,525,526,530,599,512,514,516,610,612,625-29,638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст.12-13, 76-81, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1367764 від 19 квітня 2021 року в розмірі 15 247 грн 50 коп (п'ятнадцять тисяч двісті сорок сім грн 50 коп), а також понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн 00 коп (дві тисячі п'ятсот грн 00 коп), всього 20 169 грн 90 коп (двадцять тисяч сто шістдесят дев'ять грн 90 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо повне заочне рішення суду не було вручене відповідачу у день його проголошення, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», юридична адреса: 8200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346, банківські реквізити: НОМЕР_1 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851.
відповідач: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Ярмак О. М.