Справа №: 486/2124/21 Провадження № 2/486/10/2025
30 квітня 2025 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Савіна О.І.,
при секретарі - Соболевської І.Ю.,
за участю: представника відповідача - Тучкова Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Південноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», про скасування наказу про відсторонення від роботи,
У провадженні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», про скасування наказу про відсторонення від роботи.
Ухвалою суду від 24.09.2024 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
27.11.2024 року у судовому засіданні визнано явку позивача обов'язковою.
15.01.2025 року ухвалою суду визнано явку позивача обов'язковою у судове засідання.
У судове засідання призначене на 30.04.2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з'явилися, причину неявки суду не повідомили, про день, дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Представник відповідач ОСОБА_3 у судове засідання, яке призначене на 30.04.2025 року з'явилася, позовні вимоги не визнає, оскільки позивача поновлено на роботі, а також періодично не з'являється за викликом до суду без причин, у зв'язку з цим просить суд залишити позов без розгляду.
Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що у судові засідання, які були призначені з обов'язковою явкою позивача, останній не з'являвся, про час та дату повідомлявся належним чином, в тому числі й його представник, проте про причини своїх неявок суд не повідомив, відповідних заяв або клопотань не надавав, в судові засідання позивач та його представник повторно не з'явилися, про час та дату повідомлялися належним чином, проте від позивача та представника позивача відповідних клопотань чи заяв не надходило, про причини неявки в котре не повідомили.
Підтверджуючих документів про поважність причини неявки в судове засідання, позивача та його представника до суду не надано. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач та його представник були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, однак повторно без поважних причин не з'явилися до судового засідання.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2)день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача та його представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Загальнообов'язкові процесуальні правила ст. 223 ЦПК України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишаючи заяву без розгляду, суд також зважає на недотримання представником позивача принципу добросовісності, закріпленого у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Згідно з вимогами ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року в справі №310/12817/13, процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
У рішеннях від 28.10.1998 року у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У даній цивільній справі суд визнав обов'язкову участь позивача та неодноразово викликав позивача та його представника для участі у судовому засіданні, оскільки їх нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, повторна неявка в судове засідання позивача та його представника, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, але доказів поважності своєї неявки до суду не надали, свідчить про недобросовісність користування належними їм процесуальними правами та нехтуванням процесуальними обов'язками, тому за такої сукупності умов, суд дійшов висновку що є підстави для залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Крім того, при прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приходить до переконання, що таке рішення не буде визначати обмеження права позивача на звернення до суду, так як він не втрачає права знов звернутися до суду з такою самою заявою. Разом з тим, продовження розгляду справи, буде порушувати вимоги ст.ст. 223, 257 ЦПК України, та може призвести до порушення розумного строку її розгляду.
Суд встановив, що розглядати заявлені позовні вимоги за наявності матеріалів без участі позивача неможливо, оскільки відповідач не визнає позов, клопотання про розгляд справи у відсутність позивача та його представника не надходило, належним чином повідомлені позивач та його представник у судове засідання повторно не з'явилися без поважних причин, тому суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 залишити без розгляду у зв'язку з повторною неявкою останнього.
Керуючись ст. ст. 131, 223, 257, 260, 353-355 ЦПК України, суд,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», про скасування наказу про відсторонення від роботи, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О.І. Савін