490/1464/24
нп 2/490/301/2025
23 квітня 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Чулуп О.С., за участю секретаря судового засідання Ребрина Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського національного університету імені Петра Могили, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Міністерства освіти і науки України про визнання права на приватизацію житла,
Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом в якому просить визнати право ОСОБА_1 на отримання квартири АДРЕСА_1 в порядку приватизації.
В обгрунтування позову позивач вказує, що з червня 2009 року ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із Чорноморським національним університетом імені Петра Могили. 03.10.2009 року між позивачем та університетом було укладено контракт № 85/09, відповідно до умов якого позивач призначався на посаду професора кафедри інформаційних технологій та програмних систем на строк з 01.09.2009 року по 31.08.2014 року. Позивач вказує, що відповідно до п. 4.9.1. контракт зазначено, що після відпрацювання ОСОБА_1 50 місяців, але не пізніше ніж за два місяці до припинення дії контракту ЧДУ ім. Петра Могили зобов'язується передати ОСОБА_1 у приватну власність житло, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що 23.09.2014 року виконавчим комітетом ММР ОСОБА_1 видано ордер на житлове приміщення № 41 серія 009253 на право заселення у квартиру АДРЕСА_1 . Позивач у квітні 2015 року звернувся із заявою про приватизацію вказаної квартири до ТОВ «Житло», проте його заява у встановлений законодавством строк розглянута не була. 25.05.2015 року Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради повідомлено, що розгляд заяви про приватизацію квартири АДРЕСА_1 буде продовження після реєстрації права власності на дану квартиру за територіальною громаду міста. Право власності на вказану квартиру зареєстровано за державою в особі Міністерства освіти і науки України в оперативному управління Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Таким чином позивач вказує, що має право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 яке порушено.
Позивач надав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача виконавчого комітету Миколаївської міської ради надав відзив в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позов.Представник відповідача зазначив, що спірна квартира належить до державної власності в особі МОН України, а тому виконавчий комітет Миколаївської міської ради є неналежним відповідачем у справі.
Представник відповідача Чорноморського національного університету імені Петра Могили надав відзив в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позов. Представник відповідача зазначив, що відносно майна ЧНУ ім.Петра Могили, управління яким здійснюється Міністерством освіти та науки, законом встановлена заборона на його відчуження, в тому числі в порядку приватизації. З огляду на наведе, вимоги позивача щодо визнання за ним права на отримання спірної квартири в порядку приватизації є необгрунтованими. Представник відповідача також просить застосувати строк позовної давності, а саме вказує, що строк дії контракту закінчився 31.08.2014, отже Університет за умовами контракту був зобов'язаний передати у власність квартиру позивачу до 01.07.2014. Тобто, з 01.07.2014 позивач мав право на звернення до суду за захистом своїх прав. З огляду на наведене , строк позовної давності ропочався - 01.07.2014, а закінчився 01.07.2017.
Представник відповідача Міністерства освіти і науки України надав відзив в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позов. Представник відповідача зазначив, що майно, що знаходиться у державній і комунальній власності і передане в оперативне управління вищим навчальним закладам державної і комунальної форм власності, не підлягає вилученню або передачі будь-яким підприємствам, установам, організаціям, тобтонаразі Законом встановлена пряма заборона на відчуження квартири в порядку приватизації. Крім того представник відповідач просить застосувати строк позовної давності, а саме вказує, що відповідно до Контракту № 85/09, а саме: пункту 4.9 Чорноморський державний університет імені Петра Могили зобов'язується забезпечити ОСОБА_1 житлом на протязі двох місяців з дня укладення контракту. У пункті 4.9.1. Контракту № 85/09 зазначено: «Після відпрацювання ОСОБА_1 50 (п'ятдесяти) місяців, але не пізніше ніж за два місяці до припинення дії контракту, ЧДУ ім. Петра Могили зобов'язується безоплатно передати ОСОБА_1 у приватну власність житло, а саме, квартиру АДРЕСА_2 (що належить ЧДУ ім. Петра Могили на праві приватної власності) з оформленням правовстановлюючих документів на право власності на це житло у спосіб, що передбачений законодавством. Станом на 03.12.2013 ОСОБА_1 відпрацював 50 (п'ятдесят) місяців (тобто 4 роки 2 місяці) у Чорноморському державному університеті імені Петра Могили. З позовною заявою ОСОБА_1 щодо спірного майна звертається лише у серпні 2022 року (справа № 490/3400/22), тобто, більше ніж через 12 років з дати укладення Контракту № 85/09, та через 9 років з дати закінчення строку на який було укладено Контракт № 85/09. Тоді коли строк позовної давності сплив ще 03.12.2016 р. Водночас, у даній справі № 490/1464/24 позивач звертається до суду щодо спірного майна вже у лютому 2023 року тобто з пропуском строку позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом досліджено наказ Чорноморського державного університету імені Петра Могили № 26/К від 01 вересня 2009 року згідно якого ОСОБА_1 прийнято на роботу з 01 вересня 2009 року на посаду в.о. професора кафедри інформаційних технологій і програмних систем.
Судом досліджено контракт № 85/09 від 03.10.2009 року укладений між Чорноморським державним університетом імені Петра Могили в особі ректора Клименка Л.П. та ОСОБА_1 згідно якого ОСОБА_1 призначається на посаду професора кафедри інформаційних технологій та програмних систем на строк з 01 вересня 2009 року по 31 серпня 2014 року.
Відповідно до п. 4.9. Контракту ЧДУ ім. Петра Могили зобов'язується забезпечити ОСОБА_1 житлом на протязі двох місяців з дня укладання контракту.
Відповідно до п 4.9.1 Контракту після відпрацювання ОСОБА_1 50 місяців, але не пізніше ніж за два місяці до припинення дії контракту ЧДУ ім. Петра Могили зобов'язується безоплатно передати ОСОБА_1 у приватну власність житло, а саме квартиру АДРЕСА_2 (що належить ЧДУ ім. Петра Могили на праві приватної власності) з оформленням правовстановлюючих документів на право власності на це житло у спосіб, що передбачений законодавством.
Судом досліджено контракт № 32/14 від 29.08.2014 року укладений між Чорноморським державним університетом імені Петра Могили в особі ректора Клименка Л.П. та ОСОБА_1 згідно якого ОСОБА_1 призначається на посаду завідувача кафедри інформаційних технологій та програмних систем на строк з 01 вересня 2014 року по 31 серпня 2019 року.
Згідно п 4.9.1 Контракту ЧДУ імені Петра Могили згідно п.4.9. контракту № 85/09 від 03.10.2009 року безоплатно передає ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ЧДУ і яка була придбана для нього університетом згідно договору купівлі-продажу квартири.
Судом досліджено договір купівлі-продажу квартири від 27.08.2009 року згідно якого Чорноморський державний університет імені Петра Могили придбав у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
Судом досліджено витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.09.2009 року згідно якого квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за Державою в особі Міністерства освіти і науки України в оперативному управлінні Чорноморського державного університету імені Петра Могили.
Судом досліджено довідку ТОВ науково-експлуатаційного комплексу «Соляні» від 06.11.2010 року згідно якої ОСОБА_1 дійсно проживає в квартирі АДРЕСА_2 .
Судом досліджено витяг з протоколу засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Чорноморського державного університету імені Петра Могили № 6 від 09.09.2014 року згідно якого вирішено надати квартиру АДРЕСА_1 професору ОСОБА_1 на склад сім'ї одна особа.
Судом досліджено лист в.о. ректора Л.П.Клименко секретарю Миколаївської міської ради Гранатурову Ю.І. з проханням прийняти до комунальної власності зазначену квартиру і надати ОСОБА_1 ордер.
Судом досліджено рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 684 від 11.07.2014 року згідно якого вирішено прийняти до комунальної власності м. Миколаєва квартиру АДРЕСА_1 . Також вирішено ТОВ ЖЕК «Соляні» взяти на баланс і забезпечити експлуатацію прийнятого до комунальної власності м. житлового приміщення.
Cудом досліджено ордер на житлове приміщення № 41 серії 009253 виданий 23 вересня 2014 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради ОСОБА_3 на право заседення житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Судом досліджено лист Управління з використання та розвитку комунальної власності від 25.05.2015 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про приватизацію квартири АДРЕСА_1 згідно якого повідомлено, що право власності на вищевказану квартиру зареєстровано за Державою в особі Міністерства і науки України в оперативному управлінні Чорноморського державного університету імені Петра Могили.
Судом досліджено лист Міністерства освіти і науки України від 22.07.2015 року згідно якого за результатами опрацювання звернення Чорноморського державного університету імені Петра Могили від 28.09.2015 року щодо надання дозволу на передачу квартири АДРЕСА_1 повідомлено, що Міністерство не надає дозвіл на передачу у власність територіальної громади м. Миколаєва зазначеного майна.
Судом досліджено лист Міністерства освіти і науки України від 07.03.2017 року за результатами розгляду листа Чорноморського державного університету імені Петра Могили від 04.10.2016 року щодо передачі квартири в комунальну власність згідно якого повідомлено, що Міністерство не надає дозвіл на передачу квартири, яка перебуває на балансі Університету та розташована за адресою: АДРЕСА_3 із сфери управління Міністерства у власність територіальної громади м. Миколаєва.
Судом досліджено лист КП ММТБІ від 28.04.2017 року згідно якого повідомлено, що реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 проводилась на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.2009 року за № 2294. Згідно рішення виконкому Миколаївської міської ради від 11.07.2014 року № 684 квартира АДРЕСА_2 прийнята до комунальної власності міста.
Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст.81,82 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України «Про Положення про національний заклад (установу) України» від 16.06.1995 №451 заборонено органам виконавчої влади передавати закріплене за національними закладами (установами) України майно, що перебуває у державній власності, будь-яким органам, підприємствам, установам, організаціям.
Згідно ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Відповідно до ч. 1 ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.
Спеціальний закон, що регулює питання приватизації, є Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону, не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно з ч. 1ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Згідно з частинами 1, 2статті 70 Закону України «Про вищу освіту», матеріально-технічна база закладів вищої освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності. Відповідно до законодавства та з урахуванням організаційно-правової форми закладу вищої освіти з метою забезпечення його статутної діяльності засновником (засновниками) закріплюються на основі права господарського відання або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно. Повноваження засновника (засновників) закладу вищої освіти щодо розпорядження державним майном у системі вищої освіти здійснюються відповідно до законодавства. Майно закріплюється за державним або комунальним закладом вищої освіти на праві господарського відання і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди засновників закладу вищої освіти та вищого колегіального органу самоврядування закладу вищої освіти, крім випадків, передбачених законодавством.
За приписами частини першої статті 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об'єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.
Відповідно до частини четвертої статті 80 цього Закону, об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.
Отже, судом встановлено що право власності на спірну квартиру зареєстровано за державою в особі Міністерства освіти і науки України, яке в свою чергу дозвіл на передачу вказаної квартири в комунальну власність не надавало.
За таких обставин, враховуючи, що відносно майна Чорноморського національного університету імені Петра Могили, управління яким здійснюється Міністерством освіти і науки України, законом встановлена заборона на його відчуження, в тому числі в порядку приватизації, відтак, відсутні правові підстави для визнання права позивача на отримання квартири в порядку приватизації. Вказане відповідає правовій позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року справі № 463/1832/18).
За таких встановлених судом обставин - спірна квартира відноситься до державного майна, законом встановлена заборона на відчуження майна закладів освіти в тому числі і шляхом приватизації. А тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Доводи відповідачів про те, що позивачем пропущено строк позовної давності суд до уваги не бере, оскільки строк дії контракту № 32/14 за яким позивач зобов'язувався відпрацювати 10 років закінчився 31.08.2019 року.
Строк позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, відповідно до ст. 261 ЦК України. Тобто відлік початку позовної давності починається саме 01.09.2019 року.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме : «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2024 року у справі № 756/10176/23. Тобто, виходячи з вищесказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.
Враховуючи, що строк позовної давності спливав під час дії воєнного стану, а також те, що станом на 27.02.2024 року (дату подання позову) продовжує діяти воєнний стан, то суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 76, 81 89, 263-265 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Чорноморського національного університету імені Петра Могили, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Міністерства освіти і науки України про визнання права на приватизацію житла - квартири АДРЕСА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя